Постанова 4857 № 140/3337/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3337/19 пров. № А/857/3029/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Онишкевича Т. В.; за участю секретаря судового засідання Смолинця А. В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області (правонаступника Головного управління ДФС у Волинській області) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року в справі № 140/3337/19 (головуючий суддя Денисюк Р. С., м. Луцьк) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 13 листопада 2019 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2019 № 0002131302 та № 0002141302. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.03.2019 у справі №161/19333/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019, скасовано постанову у справі про порушення митних правил та закрито справу про порушення митних правил у зв`язку з відсутністю в діях гр. ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України та встановлено, що усі товаросупровідні документи, подані позивачем для митного оформлення транспортного засобу не містять ознак підробки та у них наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товар. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 01.02.2019 № 0002131302 та № 0002141302. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Головним управлінням ДФС у Волинській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що в результаті порівняння та співставлення відомостей із документів, отриманих від митного органу Республіки Литва, що стосуються експорту товару з території іноземної держави та митної декларації типу ІМ 40ДЕ і супровідних документів до неї, оформленою Волинською митницею ДФС, встановлено повну ідентичність транспортного засобу. Зокрема, повна відповідність номера кузова за ідентифікаційним номером та інших характеристик автомобіля із ввезеним та оформленим в Україні дає підстави однозначно ідентифікувати транспортний засіб, як повністю ідентичний товар, митне оформлення якого здійснювалося за МД, що підлягала перевірці та стверджувати, що даний транспортний засіб був оформлений в Литовській Республіці на експорт. З отриманих відомостей випливає, що при митному оформленні транспортних засобів, їх вартісні показники в Україні були задекларовані недостовірно, а вартість транспортних засобів згідно інвойсів значно нижча, ніж задекларовані в країні відправлення Литва до країни призначення Україна. На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції проведено заміну відповідача Головне управління ДФС у Волинській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Волинській області. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що на підставі акту перевірки від 29.12.2018 №31465/03-20-13-02/2763306892 ГУ ДФС у Волинській області 01.02.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення №0002131302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 15607,02 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями 12485,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3121,41 грн. (а.с.17) та №0002141302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на 34335,44 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями 27468,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6867,09 грн. (а.с.18). Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлено, що контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка гр. ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 29.12.2018 №31465/03-20-13-02/2763306892 Про результати документальної невиїзної перевірки гр. ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства України з питань правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товару за митною декларацією від 27.10.2017 №UА205090/2017/048236 (а.с. 23-29). Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення гр. ОСОБА_1 пункту 1 статті 49, пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257, частини першої статті 295 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI із змінами та доповненнями (далі МК України); пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755VІ із змінами та доповненнями (далі ПК України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання за митною декларацією від 22.03.2018 №UА205090/2018/021047, яке підлягає перерахуванню до Державного бюджету України на загальну суму 39953,96 грн., в тому числі ввізне мито 12485,61 грн., податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів 27468,35 грн. Зокрема, у акті перевірки зазначено, що митний орган Республіки Литва на підставі Угоди між Урядом України і Урядом Литовської Республіки про співробітництво у боротьбі з порушеннями митного законодавства та Меморандуму про порядок надання взаємодопомоги між Державним комітетом України та Митним Департаментом при Міністерстві фінансів Литовської республіки від 18.04.1995, що діє на період цієї Угоди, звернувся до Державної фіскальної служби України в частині надання адміністративної допомоги щодо підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2012. Митним департаментом Міністерства фінансів Литовської Республіки надані документально підтверджені відомості про фактичну ціну придбання транспортного засобу, що експортований на митну територію України відправником UAB T & S MOBILE. Під час опрацювання та порівняння документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС за митною декларацією ІМ40ДЕ №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017, встановлено заниження митної вартості вищевказаного транспортного засобу на загальну суму 124856,13 грн., в тому числі: автомобіль марки - OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1 , що був оформлений на Волинській митниці ДФС за МД №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017 на підставі інвойсу від 25.10.2017 № 351; митна вартість товару згідно МД країни імпорту 99317,37 грн.; експортна МД від 16.10.2017 № 17LTKR1000EK095E58, інвойс країни-експорту від 16.10.2017 АА № 100017415; митна вартість товару згідно МД країни експорту 224173,50 грн. У результаті порівняння та співставлення відомостей, задекларованих гр. ОСОБА_1 у МД ІМ40ДЕ №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017 і супровідних до неї документів та митній декларації, отриманій від уповноважених органів Литовської Республіки, що стосуються експорту транспортного засобу з території іноземної держави встановлено повну ідентичність транспортного засобу, а саме: автомобіль марки OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1 , рік виготовлення 2012, об`єм двигуна 1995 см. куб., потужність двигуна 84 кВт, тип кузова легковий універсал, кількість місць включаючи водія 9, колір білий, колісна формула 4/2, виробник Німеччина, що оформлений Волинською митницею ДФС за вказаною митною декларацією. Аналогічний номер кузова та характеристики зазначені в експортній митній декларації Литовської Республіки від 16.10.2017 № 17LTKR1000EK095E58 на експорт товару в Україну. Вказаний транспортний засіб експортовано з території Литовської Республіки від компанії продавця UAB GELGOTOS TRANSPORTAS на підставі завіреного рахунку-фактури від 16.10.2017 АА № 100017415. Перевіркою встановлено, що автомобіль, вказаний в отриманих від митних органів Литовської Республіки документах, можна однозначно ідентифікувати як такий, що був оформлений за МД №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017. Повна відповідність номерів кузовів за ідентифікаційним номером (VIN-код - це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнання кожного механічного транспортного засобу) та інших характеристик автомобіля (співпадають марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, тип двигуна, потужність тощо) із ввезеним та оформленим в Україні дає підстави однозначно ідентифікувати транспортний засіб, як повністю ідентичний товар, митне оформлення якого здійснювалося за МД, що підлягала перевірці та стверджувати, що проданий та оформлений в Республіці Литва на експорт для відправлення в країну призначення - Україну. Умови поставки в МД №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017 згідно якої здійснено ввезення товару зазначені EXW Vilnius. За інформацією бази даних ПІК АСМО Інспектор ІС Перегляд пропуску через митний кордон України ввезення товарів на митну територію України здійснено самоходом, код виду транспорту 90 Транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар згідно класифікатора видів транспорту, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011. Відповідно до акту перевірки, згідно даних експортної декларації Литовської Республіки від 16.10.2017 № 17LTKR1000EK095E58 транспортний засіб - автомобіль марки - OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1 , рік виготовлення 2012 був оформлений на покупця громадянина України ОСОБА_1 . За даними опису товару в гр. 31 МД, відомості про неналежний стан транспортного засобу (поломка, аварія тощо), які б підтверджували втрату у своїй вартості від дати продажу/експорту в Литві та дати купівлі/продажу в Україні відсутні. Перевіркою встановлено, що при митному оформленні товару його митна вартість в Україні була задекларована недостовірно. Вартість товару нижча, ніж задекларована в країні відправлення - Республіки Литва. Під час перевірки правильності декларування митної вартості товару після їх випуску визначено митну вартість автомобіля марки - OPEL, модель VIVARO, номер кузова НОМЕР_1 в розмірі 224173,50 грн. Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 39953,96 грн., в тому числі: ввізне мито 12485,61 грн., податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів 27468,35 грн. Положеннями статті 272 Митного кодексу України, підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Відповідно до статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України. Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Встановлено, що митну вартість імпортованого товару, вказану декларантом позивача у митній декларації №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017 визначено за резервним методом. До митної декларації позивачем подано всі документи, необхідні для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного для здійснення митного оформлення товару. Частиною другою статті 351 Митного кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (пункт 5 частини першої статті 352 цього Кодексу). Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Таким чином, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Разом з тим, отримана відповідачем від Литовської Республіки інформація, а саме: експортна митна декларація від 16.10.2017 № 17LTKR1000EK095E58 стосуються інших зовнішньоекономічних контрактів, по яких позивач не є стороною правовідносин, що свідчить про безпідставність тверджень податкового органу про порушення гр. ОСОБА_1 положень митного та податкового законодавства. Так, по експортній декларації від 16.10.2017 № 17LTKR1000EK095E58 товар поставлявся від компанії UAB GELGOTOS TRANSPORTAS, Alexandrovo K. 68100 Marijampoles sav. LT до гр. Iurii Khikhlovskyi, Tycha 1a, Bogoluby - Lutsk. Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України). Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 цього Кодексу). Встановлено, що під час митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості товару, що імпортувався гр. ОСОБА_1 . Також суд звертає увагу на ту обставину, що в акті перевірки від 29.12.2018 №31465/03-20-13-02/2763306892 контролюючий орган встановив порушення про заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 39953,96 грн. за МД №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017, проте у висновку цього акту перевірки контролюючий орган зазначає про заниження позивачем податкового зобов`язання на суму 39953,96 грн. за зовсім іншою МД від 22.03.2018 №UА205090/2018/021047. Таким чином, позивачем відповідно до МД ІМ40ДЕ №UА205090/2017/048236 від 27.10.2017 здійснено розмитнення ввезеного товару (автомобіля) з вірно обраним методом визначення митної вартості товарів (за резервним методом), проведено оплату коштів на користь нерезидента Rob-Car Automobile, на суму зазначену в інвойсі від 25.10.2017 № 351, а тому проведення відповідачем донарахувань з податку на додану вартість та ввізного мита є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, приймаючи рішення у даній справі, судом першої інстанції вірно враховано ту обставину, що за наслідками розгляду постанови про порушення митних правил Волинської митниці ДФС відносно гр. ОСОБА_1 , Луцьким міськрайонним судом Волинської області прийнято рішення від 20.03.2019 у справі №161/19333/19, залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019, яким скасовано постанову у справі про порушення митних правил та закрито справу про порушення митних правил у зв`язку з відсутністю в діях гр. ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України. В даному рішенні суд зазначив, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил. Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області (правонаступника Головного управління ДФС у Волинській області) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року в справі № 140/3337/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 02 липня 2020 року.