Постанова 4855 № 620/13172/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13172/21 Суддя першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Кобаля М.І., при секретарі - Матвєєвій С.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» на проголошене о 10 годині 32 хвилини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, повний текст якого складено 08 листопада 2021 року, у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2021 року Фермерське господарство «Ніжин Агроінвест» (далі - Позивач, ФГ «Ніжин Агроінвест») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.08.2021 №25-02-015/0555/77 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що перевірка була проведена за наявності на те правових підстав. Крім того, суд підкреслив, що фактичний допуск осіб до роботи без оформлення трудового договору має наслідком притягнення до відповідальності згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, адже зміст укладених особами з ФГ «Ніжин Агроінвест» договорів свідчить про існування між сторонами трудових, а не цивільно-правових відносин. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити: - визнати протиправним і скасувати наказ Управління Держпраці у Чернігівській області від 01.07.2021 №1045-Н про проведення інспекційного відвідування ФГ «Ніжин Агроінвест» щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин; - визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області від 26.08.2021 №25-02-015/055/77, якою на ФГ «Ніжин Агроінвест» накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 240 000,00 грн. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що судом залишено поза увагою проведення Відповідачем інспекційного відвідування за відсутності на те правових підстав та з порушенням порядку його проведення. Зауважує, що сам по собі акт перевірки не є носієм доказової інформації без підтвердження належними і допустимими доказами факту вчинення порушення. Наголошує, що судом не було належним чином досліджено зміст договорів, який безумовно свідчить про їх цивільно-правовий, а не трудовий характер. Після усунення визначених в ухвалі від 13.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказує на безпідставність виходу Апелянта за межі позовних вимог, оскільки наказу про проведення інспекційного відвідування не визначений предметом спору у цій справі. Наголошує, що інспекційне відвідування проведено на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством, а наказ на його здійснення підписано уповноваженою на те особою. В іншій частині аргументи відзиву на апеляційну скаргу збігаються з висновками і мотивами, що покладені в основу рішення суду першої інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.03.2022, яке у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та призупиненням роботи суду у подальшому було призначено на 08.06.2022. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що за результатами аналізу проведеної інформаційної та роз`яснювальної роботи з ФГ «Ніжин Агроінвест» щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин за дорученням т.в.о. голови Держпраці від 24.06.2021 №Д-223/1/4.1-20 є ймовірність, що ФГ «Ніжин Агроінвест» використовує працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин (трудового договору), у зв`язку з чим начальником відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення ОСОБА_1 було складено доповідну записку від 01.07.2021 №1330 (а.с. 57). На підставі зазначеної службової записки заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 01.07.2021 №1045-Н (а.с. 58) та складено направлення на проведення інспекційного відвідування №480 (а.с. 34). У період з 02.07.2021 по 09.07.2021 було проведено інспекційне відвідування ФГ «Ніжин Агроінвест» з питань додержання вимог законодавства у сферах праці. У ході перевірки виявлено факти порушення Позивачем вимог чинного законодавства про працю, зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збирали полуницю на полі, яке обробляється ФГ «Ніжин Агроінвест». ОСОБА_4 здійснював полив ягідних культур в парнику ФГ «Ніжин Агроінвест». ОСОБА_5 проводив обробку землі під ягідними культурами сільгосптехнікою ФГ «Ніжин Агроінвест». Таким чином, ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виконували обов`язки робітників на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві. Інспектором праці отримано письмові пояснення від ОСОБА_6 з приводу належного оформлення трудових відносин з Позивачем. У письмових поясненнях від 02.07.2021 ОСОБА_2 зазначила, що працює третій день збирачем полуниці у ОСОБА_7 (директор ФГ «Ніжин Агроінвест») за графіком з 07:00 до 15:00, заробітну плату отримує в залежності від кількості зібраних полуниць, вихідні дні надаються по бажанню. ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 02.07.2021 зазначила, що працює третій день збирачем полуниці у ОСОБА_7 (директор ФГ «Ніжин Агроінвест») за графіком з 07:00 до 15:00, заробітну плату отримує в залежності від кількості зібраних полуниць, вихідні дні надаються по бажанню. У письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначив що працює по найму, допомагає у поливі на ФГ «Ніжин Агроінвест» за своїм графіком, отримує премію після виконання роботи. ОСОБА_5 у письмовому поясненні від 02.07.2021 зазначив, що працює в ФГ «Ніжин Агроінвест» 02.07.2021 з 05:00 до 17:00, оплата праці проводиться в кінці робочого дня. Під час інспекційного відвідування директор ФГ «Ніжин Агроінвест» ОСОБА_7 надав копії цивільно-правових договорів від 01.06.2021, укладених з ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є однотипними та містять однакові положення (а.с. 19, 21, 23, 25). Предметом цивільно-правових договорів від 01.06.2021 укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є надання послуг збирання ягід полуниці. Предметом цивільно-правового договору від 01.06.2021 укладеного з ОСОБА_4 є надання послуг монтажу, пуску та налагодження системи крапельного зрошення насаджень. Предметом цивільно-правового договору від 01.06.2021 укладеного з ОСОБА_5 є надання послуг водія-експедитора. Відповідно до п. 1.4 договорів Виконавець підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Згідно п. 1.2 договорів, наданих директором позивача перевіряючій особі, Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Відповідно до п. 5.1 термін дії, договору з моменту підписання даного договору до завершення робіт (а.с. 59-62). Таким чином, за висновками інспекційного відвідування, робота ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не була юридично самостійною, а здійснювалась у межах діяльності ФГ «Ніжин Агроінвест», згідно порядку, встановленого Позивачем, систематично, без визначення результату роботи, без конкретного обсягу роботи. Викладене, на думку контролюючого органу, свідчить про порушення ФГ «Ніжин Агроінвест» вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Результати перевірки зафіксовано в акті від 09.07.2021 №25-02-015/0555 (а.с. 8-18). Матеріали перевірки направлені на адресу ФГ «Ніжин Агроінвест» листом від 12.07.2021 №02-04/015/0238-АППП (а.с. 37), у відповідь на які Позивач листом від 30.07.2021 №25 повідомив Відповідача, що директор підприємства на час інспекційного відвідування присутній не був, а фізичні особи працювали на підприємстві за цивільно-правовими договорами, які належним чином оплачувалися та з яких були сплачені необхідні податки (а.с. 38-40). На підставі викладених в акті перевірки висновків Управлінням Держпраці у Чернігівській області прийнято постанову від 26.08.2021 №25-02-015/0555/77 про накладення штрафу на ФГ «Ніжин Агроінвест» у розмірі 240 000,00 грн (а.с. 7). На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 12, 16 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року(далі - Конвенція), ст. ст. 21, 24, 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст. ст. 626, 628, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 1, 2, 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), а також Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823), та позицій Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що інспекційне відвідування проведене Відповідачем за наявності на те правових підстав у відповідності до вимог чинного законодавства, а встановлені у ході перевірки порушення Позивачем порядку прийняття працівників на роботу підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96)). Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Відповідно до п. 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок №823, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). При цьому судовою колегією враховується, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019. Відповідно до ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова Уряду України від 21.08.2019 №823 втратила чинність 14.09.2021 з моменту набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021. Отже, приписи Порядку №823 застосовуються судом до спірних правовідносин, оскільки він був чинний на момент проведення інспекційного відвідування Позивача. Абзацом 1 пункту 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, інспекційне відвідування ФГ «Ніжин Агроінвест» було здійснене працівниками Управління Держпраці у Чернігівській області у зв`язку з отриманням інформації про можливе використання підприємством праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин. Відтак, інспекційне відвідування Позивача проведено за наявності на те правових підстав. Згідно п.п. 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, результати проведеного Управлінням Держпраці у Чернігівській області інспекційного відвідування зафіксовані у відповідному акті від 09.07.2021 №25-02-015/0555, в якому зазначені допущені ФГ «Ніжин Агроінвест» порушення норм законодавства про охорону праці. Таким чином, Відповідач провів інспекційне відвідування та зафіксував виявлені в ході перевірки факти порушень відповідно до вимог чинного на момент здійснення заходів контролю законодавства. Щодо обґрунтованості притягнення ФГ «Ніжин Агроінвест» до відповідальності, з правомірністю якого погодився суд першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Зі змісту наведеної статті вбачається, що трудовий договір характеризується, зокрема, тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. У трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг. Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів. Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Отже, основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №200/9385/16 та від 28.02.2019 у справі №824/766/16-а, від 11.05.2022 у справі № 440/1358/19. Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Наведений висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 587/1714/17. Аналіз змісту наявних у матеріалах справи укладених між ФГ «Ніжин Агроінвест» та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 договорів (а.с. 19, 21, 23, 25) дають підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання цивільного законодавства, оскільки предметами останніх є процес праці (послуги із збирання ягід полуниці, послуги монтажу, пуску та налагодження системи крапельного зрошування насаджень, а також послуги водія експедитора), а не її кінцевий результат, оскільки вищевказані фізичні особи систематично виконували певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що умовами всіх договорів передбачено, що виконавці (тобто згадані вище фізичні особи), підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку (п. 1.4 договорів). При цьому те, що до позовної заяви були надані копії договорів, укладених між згаданими фізичними особами та Позивачем, в якому п. 1.4 вже містить заперечення «не» перед словами «підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку», судовою колегією до уваги не беруться, оскільки викликають об`єктивний сумнів в їх достовірності. Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу, що особи, зайняті збиранням полуниці, виконують відповідні роботи з 07:00 до 15:00. Крім того, згідно пояснень ОСОБА_8 , вихідні дні надаються за бажанням (а.с. 64). Водій-експедитор працює на підприємстві з 05:00 до 17:00, що підтверджується поясненням ОСОБА_5 (а.с. 66). Тобто, щодо цих осіб встановлений графік роботи, а також поняття «вихідний день», що притаманно трудовим, а не цивільно-правовим відносинам. У свою чергу, ОСОБА_4 допомагає у поливі (а.с. 65), що, на переконання судової колегії, свідчить, що результатом його роботи, як і роботи водія експедитора, є процес праці, а не її результат. Таким чином, суд першої інстанції вірно наголосив, що укладені між Апелянтом та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 договори мають ознаки трудового договору. Посилання Апелянта на необхідність врахування постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2021 у справі №740/4879/21 судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи даною постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_7 (керівника ФГ «Ніжин Агроінвест») складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Крім того, у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи (позивача) щодо правомірності такої поведінки із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Отже, правова оцінка, зроблена на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційною. Крім іншого, висновки суду першої інстанції сформовані на підставі оцінених за своїм внутрішнім переконанням за результатом безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Таким чином, судова колегія не враховує висновки, що наведені в постанові Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2021 у справі №740/4879/21. До того ж, Апелянтом жодним чином не обґрунтовано причини ненадання копії цієї постанови, яка набрала законної сили 05.10.2021, до суду першої інстанції, адже рішення у справі №620/13172/21 прийнято 04.11.2021. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. З урахуванням встановлених вище обставин судова колегія вважає обґрунтованим накладення на ФГ «Ніжин Агроінвест» штрафу у розмірі 240 000 грн, що вірно підкреслив і суд першої інстанції, висновки якого доводами апеляційної скарги спростовані не були. З приводу аргументів апеляційної скарги про порушенням Управлінням Держпраці у Чернігівській області процедури і порядку проведення перевірки, підписання наказу про її проведення неуповноваженою на те особою, незабезпечення участі керівника ФГ «Ніжин Агроінвест» при проведення інспекційного відвідування, а також вимог Апелянта про визнання протиправним і скасування наказу від 01.07.2021 №1045-Н про проведення інспекційного відвідування, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. У свою чергу наведених вище підстав позову, а також позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу, Позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції не заявлялося, що в силу наведених вище приписів ч. 5 ст. 308 КАС України унеможливлює їх врахування та розгляд судом апеляційної інстанції. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі № 640/18805/20 та від 08.02.2022 у справі № 460/3137/20. Принагідно судова колегія звертає увагу, що такі підстави можуть бути предметом окремого позову, однак не підлягають розгляду у межах апеляційного перегляду рішення суду у цій справі. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ніжин Агроінвест» - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська М.І. Кобаль Повний текст постанови складено та підписано 08 червня 2022 року.