Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/2021/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2021/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі суду апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 31 жовтня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: У січні 2019 року, Приватне акціонерне товариство Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» (далі також - ПрАТ Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві», позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 04.04.2019 № 25-24-062/0253/112 про накладення штрафу в розмірі 292 110, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема, зазначає, що частина робіт у ПрАТ Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» виконується особами за цивільно-правовими договорами. Позивач не перебував у трудових правовідносинах з особами, вказаними у відповідному акті інспекційного відвідування, тому не мав обов`язку нараховувати та сплачувати зазначеним особам заробітну плату. Враховуючи наведе, ПрАТ Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» вважає постанову Управління Держпраці у Чернігівській області від 04.04.2019 № 25-24-062/0253/112 про накладення штрафу в розмірі 292 110, 00 грн. протиправною. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 04.04.2019 №25-24-062/0253/112. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів звертає увагу, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року N2 1401-VIII, який передбачає значні зміни не лише у судовій системі, але і у системі адвокатури У Конституції України закріплюється, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Водночас законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Представництво адвокатами впроваджуватиметься поетапно: у Верховному Суді та судах касаційної інстанції - з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції-з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. На підстав вище зазначеного, та з огляду на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії, колегія суддів приходить до висновку про те, що з 01.01.2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у Шостому апеляційному адміністративному суді здійснюється виключно прокурорами або адвокатами, проте представництво в суді у провадженнях, розпочатих до 01.01.2020 року, набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного господарського суду України від 20.04.2017 року у справі №910/19968/16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, що у період з 13.03.2019 по 19.03.2019 інспектором праці Корявець Р.С. на підставі направлення на проведення контрольного заходу від 11.03.2019 № 299 здійснено інспекційне відвідування Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві». За результатами інспекційного відвідування складено акт від 19.03.2019 № 25-24-062/0253. Начальником Управління Держпраці у Чернігівській області прийнято рішення від 21.03.2019 № 87 щодо розгляду 04.04.2019 справи про накладення штрафу на ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві». Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 25.03.2019 № 10-04/1806 доведено до відома ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» про розгляд 04.04.2019 справи щодо накладення штрафу. Справу про накладення на ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» штрафу 04.04.2019 розглянуто за участі представника позивача. За результати розгляду справи Управлінням Держпраці у Чернігівській області прийнято постанову від 04.04.2019 № 25-24-062/0253/112 про накладення штрафу на ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» в розмірі 292110 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» звернулося до суду за захистом своїх прав та інтересів. Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V). Згідно зі ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Згідно зі ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), що діяла на час проведення інспекційного відвідування позивача, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, зокрема, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до п.п. 1, 2 п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п. 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2 - 7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами (далі - Порядок № 509). Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади. Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Як встановлено, інспектором праці за результатами інспекційного відвідування ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» складено акт від 19.03.2019 № 25-24-062/0253. На підставі вищевикладеного, відповідно до приписів п. п. 3, 4 Порядку № 509, начальником Управління Держпраці у Чернігівській області прийнято рішення від 21.03.2019 № 87 щодо розгляду 04.04.2019 справи про накладення штрафу на ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві». Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Колегія суддів звертає увагу на те, що повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 25.03.2019 № 10-04/1806 доведено до відома ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» про розгляд 04.04.2019 справи щодо накладення штрафу. Справу про накладення на ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» штрафу 04.04.2019 розглянуто за участі представника позивача. Наведене вище свідчить, що Управлінням Держпраці у Чернігівській області не було допущено порушень чинного законодавства як під час проведення інспекційного відвідування ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» та складення відповідного акту за результати інспекційного відвідування, так і під час розгляду справи про накладення штрафу на позивача й прийняття оскаржуваної постанови. Щодо ознак порушення ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» законодавства про працю, викладених у постанові від 04.04.2019 № 25-24-062/0253/112 про накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне. Управління Держпраці у Чернігівській області дійшло висновку, що ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» не здійснило нарахування та не виплатило працівнику ОСОБА_1 при звільненні компенсацію за 22 невикористані дні щорічної відпустки та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 05.02.2019 по день фактичного розрахунку - 08.02.2019. Колегія суддів звертає увагу на те, що в акті інспекційного відвідування зазначені порушення трудового законодавства, які встановлені на підставі документів, що надавалися під час інспекційного відвідування інспектору праці. Вказує, що надання до адміністративного позову копій документів, які не надавалися під час інспекційного відвідування, свідчить про їх відсутність у зазначений період і тому є неналежними доказами. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки зазначеному вище. Окрім зазначеного, звертає увагу на те, що під час інспекційного відвідування встановлено порушення щодо невиплати працівнику ОСОБА_1 компенсації за 22 невикористаних днів щорічної відпустки на підставі наданих наступних документів: копії наказу про звільнення від 05.02.2019 № 7-л, копії особової картки типової форми П-2. Відповідно до особової картки ОСОБА_1 (зворотній бік а.с. 78) встановлено, що відсутня відмітка про перебування останнього у відпустці в період 08.01.19 - 29.01.19 року (остання відпустка за період 2017-2018, 24 к.д., з 13.02 - 09.03). На вимогу суду щодо підтвердження правильності нарахування заробітної плати та відпускних ОСОБА_1 позивачем надано довідку від 24.02.2020 року №77, банківську виписку, відомості про нарахування коштів №№ 45, 46, копію розрахункового листка за січень 2019 року, копію розрахунку середнього заробітку. Проте, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги довідку, видану та підписану головою правління позивача та головним бухгалтером у лютому 2020 року, оскільки остання не може бути визнана судом належним доказом у розумінні ст. ст. 72 - 76 КАС України. Щодо наданої позивачем банківської виписки, колегія суддів зазначає наступне. Так, суд апеляційної інстанції приймає до уваги зазначену банківську виписку по рахунку, але зазначає, що даний доказ не підтверджує виплату ОСОБА_1 відпускних. Таким чином, встановити правильність нарахування заробітної плати та відпускних ОСОБА_1 позивачем у суду апеляційної інстанції немає можливості. Окрім зазначеного вище, суд апеляційної інстанції звертає увагу на пояснення відповідача, а саме на те, що наказ про надання частини відпустки ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування не надавався, в той же час був наданий до суду першої інстанції і визнаний належним та допустимим доказом. Також, не надавалась під час інспекційного відвідування інспектору праці копія повідомлення від 04.02.2019 № 50 про суми коштів, які належать до виплати при звільненні ОСОБА_1 . Щодо не нарахування ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» в подвійному розмірі та не виплати заробітної плати за роботу в понаднормовий час працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також за роботу у святковий і неробочий день працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до договорів підряду та актів здавання - приймання виконаної роботи, які додані до адміністративного позову, на підприємстві на час проведення перевірки не існувало. Як зазначено в акті, в ході інспекційного відвідування було надано тільки договори підряду і акти виконаних робіт за грудень 2018 року, які були підписаними тільки представником позивача, а іншою стороною договори не підписані. Крім того, у договорах не зазначено предмет договору, обсягу виконуваних робіт та/або послуг, а також вартість договорів, оскільки сума була визначена в розмірі 0 гривень. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оплата праці розраховувалася виходячи із затверджених керівником підприємства розцінок, зокрема на польові роботи в 2018 році. Підтвердженням роботи вищевказаних працівників є табелі обліку робочого часу, відомості нарахування заробітної плати, платіжні доручення про перерахування заробітної плати на карткові рахунки працівників. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що з табелю нарахування заробітної плати №00000000010 від 31.10.2018 (а.с. 32) встановлено, що ОСОБА_8 працює за договором господарського підряду, проте останньому здійснювалось нарахування відпускних. Зазначене вище свідчить про те, що ОСОБА_8 працює на постійній основі в ПрАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві». Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані документи є первинними документами, що забезпечують ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, в тому числі і в питанні правильності нарахування та виплати заробітної плати працюючим. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановлянням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 195, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області - задоволити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року - скасувати. У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. (Повний текст виготовлено - 02 березня 2020 року). Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, Я.М. Собків