Ухвала КЦС ВС № 751/4400/21

Ухвала 07 червня 2022 року м. Київ справа № 751/4400/21 провадження № 61-4717ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Головного управління національної поліції м. Києва про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового розслідування і прокуратури, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом та просив стягнути з державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду моральну шкоду у розмірі 606 000 грн. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 450 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 26 травня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, Державна казначейська служба України подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, з зазначенням того, що повний текст судового рішення апеляційної інстанції заявник отримав 17 лютого 2022 року. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та проведенням заходів, спрямованих на забезпечення безпеки працівників Казначейства та Головних управлінь, відвідувачів, визначення чіткого алгоритму дій у разі загострення ситуації Казначейство фактично було позбавлено можливості будь-яким чином підготувати та подати касаційну скаргу на зазначені судові рішення. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Перевіривши підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню. Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Касаційна скарга Державної казначейської служби України містить клопотання щодо звільнення від сплати судового збору на підставі статті 3 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору з огляду на те, що Державна казначейська служба України є відповідачем у цій справі, а відтак ця пільга на заявника не поширюється. Отже, наведені заявником доводи не дають підстав для висновку, що заявник має пільги передбачені пунктом 13 частини другої статті 2 Закону України «Про судовий збір» та відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. За таких обставин, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити. У зв`язку з наведеним заявникові потрібно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 270 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 450 000 грн*1%*200%=9 000 грн. Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 9 000 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга Державної казначейської служби України не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначає про велике навантаження заявника та, як на його думку, про нездійсненість задачі у вигляді дослідження усіх масивів реєстрів судових рішень щодо правових позицій Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. У зв`язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи; документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання Державної казначейської служби України про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити Державної казначейської служби України строк на касаційне оскарження рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2021 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 листопада 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян