Постанова Дніпровський апеляційний суд № 207/4362/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1749/22 Справа № 207/4362/18 Категорія 27 Суддя у 1-й інстанції - Тюлюнова В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 квітня 2019 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що згідно укладеного договору № б/н від 12 серпня 2009 року АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг звернулася до банку, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 12 серпня 2009 року та отримала кредит у розмірі 10 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. 16 лютого 2016 року АТ КБ «ПриватБанк» направив претензію до Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори, на яку 24 лютого 2016 року отримало відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались, спадкова справа заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». Станом на дату смерті ОСОБА_2 виникла заборгованість у розмірі 10 816,32 грн., з яких: 10 698,23 грн. заборгованість за кредитом; 118,09 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, яку АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути зі спадкоємця померлої ОСОБА_2 . Заочним рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 квітня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12 серпня 2009 року у розмірі 10 816, 32 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10 698, 23 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 118,09 коп. Вирішено питання щодо судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплатила, тому її стягнення має відбутись примусово. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки при вирішенні спору мав би з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. У матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності будь-якого майна, яке б могло бути успадковане після смерті матері ОСОБА_2 , не надано також належних та допустимих доказів одержання спадкового майна у спадщину після смерті матері. АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, просило залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного. Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 12 серпня 2009 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 10 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач ОСОБА_2 16 лютого 2016 року АТ КБ «ПриватБанк» направило претензію кредитора до Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори та 24 лютого 2016 року отримало відповідь, за змістом якої, спадкоємці померлої ОСОБА_2 для оформлення спадщини до нотаріальної контори не звертались. Спадкова справа після смерті спадкодавця заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». 14 травня 2018 року спадкоємцю ОСОБА_2 , яка є донькою померлої було направлено претензію про повернення заборгованості. Відповідач заборгованість не сплатила. Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України). Згідно із статтею 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України). Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, враховуючи заявлені позовні вимоги та підстави, на які позивач посилався в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення обов`язку щодо повернення боргу позичальника на спадкоємця ОСОБА_1 . Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами. Доводи апеляційної скарги про відсутність обов`язку задовольнити вимоги кредитора померлої особи, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки остання на момент смерті позичальника ОСОБА_2 , проживала разом з останньою, тобто є такою, що прийняла спадщину після померлої. До матеріалів справи долучені копії паспортів позичальника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останні зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, заявила про відмову від прийняття спадщини, відповідач таких доказів не подала. Посилання ОСОБА_1 , що протягом шести місяців її особисто не було повідомлено про вимогу кредитора, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки банк у межах строків, передбачених ЦК України звернувся до нотаріальної контори з відповідною вимогою. Так, позивач після відкриття спадщини не володів інформацією щодо кола спадкоємців іпотекодавця, тому об`єктивно не мав змоги звертатися безпосередньо до спадкоємця, однак в строк звернувся до нотаріальної контори. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення судубез змін. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заочне рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 квітня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова