Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/17697/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/17697/21 пров. № А/857/2781/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Кушнерика М.П. суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, прийняте суддею Братичак У.В. в м.Львові, у письмовому провадженні, у справі № 380/17697/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов"язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: в жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовном до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 156/03.15-24 від 10.08.2021 про відмову у проведенні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання, як судді у відставці, на підставі даних довідки Західного апеляційного господарського суду вих.№ 01-13/9/21 від 03.08.2021; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, з 19.02.2020 року на підставі даних довідки Західного апеляційного господарського суду вих.№ 01-13/9/21 від 03.08.2021 та з урахуванням вже виплачених сум. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що є суддею Львівського апеляційного господарського суду у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Львівській області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Західним апеляційним господарським судом видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 01-13/9/21 від 03.08.2021. У зв`язку з цим, він 05.08.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки, на яку отримав відповідь про відмову у відповідному перерахунку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області № 156/03.15-24 від 10.08.2021 про відмову у проведенні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання, як судді у відставці, на підставі даних довідки Західного апеляційного господарського суду вих. № 01-13/9/21 від 03.08.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, з 19.02.2020 року на підставі даних довідки Західного апеляційного господарського суду вих. № 01-13/9/21 від 03.08.2021 та з урахуванням вже виплачених сум. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області сплачений судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий в сумі 454 грн. 00 коп. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та неповного з`ясування обставин справи. Апеляційні вимоги обгрунтовані тим, що пенсійним органом проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, на виконання рішення суду. Крім того, позивач до виходу у відставку працював на посаді Львівського апеляційного господарського суду, який перебуває в стадії припинення, а просить здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі даних довідки Західного апеляційного господарського суду вих. № 01-13/9/21 від 03.08.2021. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - без змін. Вважає, що судом повно та об`єктивно досліджено обставини справи та дано юридичну оцінку. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарга та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р-2020, Західний апеляційний господарський суд видав довідку № 01-13/9/21 від 03.08.2021 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 05.08.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі цієї довідки. Рішенням № 156/03.15-24 від 10.08.2021 відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовлено у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до заяви від 05.08.2021. Рішення мотивовано тим, що після 18.02.2020 розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду не змінився, тому підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відсутні. Позивач вважаючи відмову пенсійного органу протиправною, звернувся до суду. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка Західного апеляційного господарського суду № 01-13/9/21 від 03.08.2021 відображає розмір суддівської винагороди, яка має бути врахована при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, а тому рішення пенсійного органу про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання є протиправним і підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VI). Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон України № 2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу. Частиною 1 статті 142 Закону України № 1402-VI передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, у частині 2 цієї правової норми закріплено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частинами 4 та 5 цієї ж правової норми унормовано, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Так, пунктом 22 цього розділу визначалось, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI (пункт 23). Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, який набрав чинності 07 листопада 2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII. Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII). Пунктом 25 цього розділу встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020. Так, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII зі змінами. У вказаному рішенні Суд наголосив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини 6 статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац 4 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013). Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци 5, 6 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Згідно з частиною 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Тобто, з 19 лютого 2020 року судді, які вийшли у відставку, мають право на розрахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі саме положень Закону № 1402-VIII. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 19.02.2020 (з наступного дня після дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020) у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII, оскільки фактично відбулася зміна, по відношенню до позивача, розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, що в свою чергу є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. З довідки Західного апеляційного господарського суду № 01-13/9/21 від 03.08.2021, виданої ОСОБА_1 убачається, що станом на 02.08.2021 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 239628,00 грн., у тому числі: посадовий оклад 126120,00 грн., доплата за вислугу років (80%) 100896,00 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді у суді (10%) 12612,00грн. Згідно п.п. 2 п. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового місяця посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються регіональні коефіцієнти, зокрема, коефіцієнт 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб. Покликання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на те, що пенсійним органом проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 380/8809/21, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такий проведено на підставі даних довідки Львівського апеляційного господарського суду № 07-11/42/20 від 27.02.2020. Однак, в даній довідці в розмірі суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, не враховано регіональний коефіцієнт (1,2), застосування якого є обов`язковим при обчисленні базового розміру посадового окладу судді. Відтак, Західний апеляційний господарський суд з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 та постанови Верховного Суду від 07.06.2021 № К/9901/32368/20 видав довідку № 01-13/9/21 від 03.08.2021, в якій в розмірі суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вже враховано регіональний коефіцієнт при обчисленні базового розміру посадового окладу судді, що судом першої інстанції вірно враховано. Відповідно до ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 380/17697/21, - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула