Постанова 4824 № 362/2383/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 362/2383/20 Головуючий у І-й інстанції - Ковбель М.М. апеляційне провадження № 22-ц/824/2556/2022 Доповідач Заришняк Г.М П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. при секретарі Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення того ж суду від 09.12.2020 року у даній цивільній справі - залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діюча в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались. В судове засідання учасники справи не з`явились про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів даної справи, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2020 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 62 807,17 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ"ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051,00 гривень.Стягнутоз ОСОБА_3 на користь ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051,00 гривень. 20 листопада 2021 року ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення, вказуючи при цьому на те, що вона не була обізнана про розгляд даної справи, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , вона не зареєстрована та не проживає, а є зареєстрованою та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, а також ксерокопією паспорта заявниці. При цьому зазначала, що Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 вона подарувала ОСОБА_3 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 21.02.2003 року. Отже, власником Ѕ частини вказаного домоволодіння є ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка і повинна нести відповідальність за своєчасну сплату споживання електричної енергії. Зазначала, що про оскаржуване заочне рішення суду вона дізналась в кінці жовтня 2021 року, коли отримала лист приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №65965510/16477, а повний текст рішення вона одержала 04 листопада 2021 року. Постановляючи ухвалу про залишення заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 09.12.2020 року без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що копію заочного рішення суду апелянт отримала 06 березня 2021 року, а з заявою про перегляд заочного рішення остання звернулась лише 26 листопада 2021 року, при цьому заяви про поновлення визначеного законом строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення не подала. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 284 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, щодо додатків та кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення. Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України). Також, ч.3 ст. 287 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду, визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. З матеріалів справи слідує, що копію заочного рішення адвокат Павлецька М.А. отримала 04 листопада 2021 року, а тому двадцятиденний строк, визначений ч.2 ст. 284 ЦПК України, розпочався саме з 04 листопада 2021 року. Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 в справі №214/5505/16, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України). За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України). Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України. Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України). З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року. Постановляючи ухвалу суду про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції вказаних висновків не врахував та прийшов до помилкового висновку про залишення такої заяви без розгляду. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 374,379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року - скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту виготовлення повної ухвали. Повний зміст постанови виготовлений 26 травня 2022 р. Головуючий Судді: