Постанова 4824 № 756/11393/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 756/11393/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3030/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Андрейчук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 02 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Ящук Т.І., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, - В С ТА Н О В И В : В серпні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. 16 лютого 2021 року судом першої інстанції протокольною ухвалою закрито підгтовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті. Всудові засідання, призначені на18 травня 2021 року та 26 липня 2021 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, про причини неявки, які є поважними, судузавчасно не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що підготовче засідання 16 лютого 2021 року проведено та завершено без повідомлення та участі сторін по справі, при цьому судом першої інстанції були порушені вимоги і порядок проведення та завершення підготовчого засідання, який встановлений ст.ст. 197-200 ЦПК України. Також зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що позивачем було надіслано клопотання про перенесення судового засідання від 18.05.2021 року, у зв`язку із станом здоров`я, а також не враховано клопотання про розгляд справи без участі від 26.07.2021 року. 30 грудня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Кириллова М.С. в інтересах ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі», в якому представник відповідача просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись в обґрунтування на те, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам процесуального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилась в судове засідання. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. За ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. За правилами п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому,повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом ст.ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому,під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2019 року ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції позовну заяву. 23 вересня 2019 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 11.12.2019 року. 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37, т. 1). Згідно протоколу судового засідання від 11.12.2019 року підготовче судове засідання відкладено на 02.04.2020 року у зв`язку із неявкою позивача. На судові засідання, призначені на 02.04.2020 року та 12.08.2020 року ОСОБА_1 надіслала на електронну адресу суду першої інстанції клопотання про відкладення, яке судом було задоволено. В судові засідання, призначені на 27.10.2020 року та 16.02.2021 року позивач не з`явилась, причин неявки суду не повідомлено, від ОСОБА_1 повернулись конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання», які були направлені на адресу позивача, що була вказана при звернені до суду, інших відомостей щодо зміни адреси місця проживання ОСОБА_1 не надавала. Згідно протоколу судового засідання від 16.02.2021 року, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.03.2021 року. 24.03.2021 року у зв`язку із клопотаннями позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, судове засідання відкладено на 18.05.2021 року. Судова повістка повернута як не вручена у зв`язку з відсутністю за місце проживання (а.с. 115 т. 1). 18.05.2021 року на електронну адресу суду першої інстанції ОСОБА_1 надіслала заяву про витребування у відповідача доказів та просила у зв`язку із підготовкою відповіді на відзив призначити іншу дату судового засідання. Згідно протоколу судового засідання від 18.05.2021 року суд ухвалив - відкласти судове засідання на 26.07.2021 року у зв`язку з неявкою позивача без поважної причини (а.с.130 т.1). На судове засідання від 26.07.2021 року ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, від позивача повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відомостей щодо зміни адреси місця проживання ОСОБА_1 не надавала, причини неявки, які є поважними, також не повідомила, заяв про розгляд за її відсутності не подавала. Згідно протоколу судового засідання від 26.07.2021 року засідання розпочато о 09.30 год. та закінчено о 09.45 год. Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2021 року о 10.17 год. на електронну пошту надійшло клопотання від ОСОБА_1 про призначення іншої дати судового засідання, у зв`язку із перебуванням останньої за межами м. Києва для забезпечення оздоровлення дітей, про розгляд справи повідомлена. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду, залежно від того, яке це судове засідання - перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і,у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц. Колегія суддів доводи апелянта, що судом першої інстанції були порушені вимоги і порядок проведення та завершення підготовчого засідання від 16.02.2021 року, не приймає, оскільки судова кореспонденція судом першої інстанції надсилалась на адресу: АДРЕСА_1 , яка є місцем реєстрації ОСОБА_1 , згідно копії паспорту та яка вказана в позовній заяві і усіх наступних заявах, як адреса для листування. Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Заяв про зміну адреси свого місцезнаходження позивач у ході розгляду справи в суді першої інстанції не повідомляла. Отже, колегія суддів вважає, що позивач була належним чином повідомлена про розгляд справи. Також, в матеріалах справи відсутні дані,які свідчать про те, що процесуальна поведінка позивача свідчила про те, що вонанамагаласьприйматизаходи щодо своєчасного розгляду справи, однак не змогла це зробити з поважних причин, які підтверджені належним чином. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Судом встановлено, що поштові повідомлення з повістками про виклик позивача у судові засідання на 18 травня 2021 року та 26 липня 2021 року повернулися до суду із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 115,133 т. 1). У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною позивачем у позовній заяві, та яка повернулася в суд у зв`язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. Із цього слідує висновок про те, що позивач поза розумним сумнівом булаобізнанапро розгляд справи та призначені судові засідання, однак скористаласясвоїми процесуальними правами на власний розсуд. Колегія суддів також не приймає до уваги доводи скаржника, що суд першої інстанції не врахував клопотання про перенесення судового засідання від 18.05.2021 року, у зв`язку із станом здоров`я та клопотання про розгляд справи без участі від 26.07.2021 року, з огляду на те, що судом першої інстанції 18.05.2021 року неявку позивача було визнано без поважних причини, а клопотання від 26.07.2021 року подано після закінчення судового засідання, при цьому ОСОБА_1 у вказаному клопотанні просила призначити знову іншу дату і вказала, що у разі неможливості призначення іншої дати проводити підготовче засідання за її відсутності, але інші судові засідання проводити лише за присутності позивача. Колегія суддів враховує, що підготовче провадження закритопротокольною ухвалою 16.02.2021 року, справу призначено до судового розгляду по суті, клопотання про розгляд справи без участі позивача в матеріалах справи відсутнє. Виходячи з аналізу ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України суд може розглянути справу у відсутності позивача у разі наявності його заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, і ці умови повинні існувати одночасно. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 липня 2021 року -залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлений 07 лютого 2022 року. Головуючий Судді