Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/9591/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 травня 2022 року м. Чернівці справа № 727/9591/19 провадження №22-ц/822/377/22 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М. секретар Петранюк Ю.Т. за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест -2008», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, реєстратор Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар Ілля Георгійович, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Слободян Г.В., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест -2008», ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю. Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням виконавчої дирекції Фонду №622 від 21 березня 2019 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора», продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» на 1 рік з 23 березня 2019 року до 22 березня 2020 року включно. При цьому, було продовжено і повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків Департаменту управління активами Міхна С.С., строком на 1 (один) рік з 23 березня 2019 року до 22 березня 2020 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 квітня 2019 року №1044 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»» було призначено уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Дурдиєва Р.В. з 02 травня 2019 року. Зазначало, що 02 лютого 2012 року Чернівецьким обласним комунальним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ПАТ «УКРІНБАНК» (за реєстраційним номером №159599216, номер запису 1245/258/224 в книзі 166), на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» Білій І.В. Згодом Національним банком України було прийнято постанову Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 22 березня 2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» Білій І.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1705 від 01.09.2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК», повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК» делеговано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемку Р. А. з 02 вересня 2016 року. Наразі щодо цього тривають судові спори. Стверджувало, що в порушення порядку та способу визначеного Законом України «Про банки та банківську діяльність», акціонерами ПАТ «УКРІНБАНК», без погодження з Національним банком України, було здійснено зміну назви та самостійно позбавлено банк певних видів діяльності, а державним реєстратором були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі відповідні зміни до Статуту та зареєстровано нового керівника юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія». Посилалося на те, що оскільки такі дії були здійснені поза межами порядку, встановленого законодавством для банківських установ, такі дії не призвели до наслідків дієздатності юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки діюче законодавство не передбачає самостійного позбавлення банківського статусу. Однак Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, а тому ПАТ «УКРІНБАНК» не міг за рішенням акціонерів припинити свою діяльність у спосіб, не передбачений Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порядку визначеному нормативно - правовими актами Фонду та Національного банку України. Натомість припинення банківської діяльності у спосіб, що здійснили акціонери ПАТ «Українська інноваційна компанія» не породжує правових наслідків у вигляді дієздатності юридичної особи, що була створена з порушенням порядку, передбаченого законом. Вважало, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є набувачем всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та враховуючи положення законодавства, про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції Статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури не відповідає положенням чинного законодавства. Позивачу стало відомо про здійснення незаконного відчуження нерухомого майна ПАТ «УКРІНБАНК», а саме - нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по вул. Є. Максимовича. Вказане майно було відчужене на підставі наступних правочинів: акта прийому - передачі нерухомого майна від 08 листопада 2017 року, між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест 2008», який посвідчено приватним нотаріусом Чуловським В.А. Київського міського нотаріального округу, власником вказаного нерухомого майна стало ТОВ «Столицяінвест 2008»; акта прийому - передачі нерухомого майна від 21 листопада 2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., власником вказаного нерухомого майна став ОСОБА_1 . Отже, вважає, що відчуження відбулось без узгодження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», який є єдиною посадовою особою, яка має повний обсяг повноважень щодо здійснення будь-яких цивільно-правових угод з відчуження рухомого та нерухомого майна, майнових прав відповідно до чинного законодавства України. Відчуження нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром проводилося при наявності попереднього договору від 22 вересня 2015 року, укладеного між ПАТ «Укрінбанк» та ОСОБА_5 08 листопада 2017 року ТОВ «Столицяінвест 2008», без укладання будь-якої цивільно-правової угоди, незаконно отримало у власність спірну нежитлову будівлю, а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., без наявних правових підстав здійснив державну реєстрацію права власності. 21 листопада 2017 року посадові особи ТОВ «Столицяінвест 2008», передали у власність (відчужили) ОСОБА_1 спірну нежитлову будівлю, яка зареєстрована в Державному реєстрі реєстратором Жар І.Г. Окрім того вказувало, що визнання судом недійсними правочинів по відчуженню майна ПАТ «УКРІНБАНК» та витребування майна з чужого незаконного володіння, дозволить забезпечити включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» вказаного майна до ліквідаційної маси ПАТ «Укрінбанк» для задоволення вимог кредиторів банку в порядку черговості, передбаченої ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в процедурі ліквідації. Посилаючись на вказані обставини, просило суд: визнати недійсним правочин, укладений 08 листопада 2017 року на підставі акта прийому передачі нерухомого майна, нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008»; визнати недійсним правочин, укладений 21 листопада 2017 року на підставі акта прийому - передачі нерухомого майна, нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , укладеного між ТОВ «Столицяінвест - 2008» та ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 січня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним правочин, укладений 08 листопада 2017 року на підставі акта прийому передачі нерухомого майна, нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , укладений між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008», зареєстрований в реєстрі під №№26312, 26313; посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Визнано недійсним правочин, укладений 21 листопада 2017 року на підставі акта прийому - передачі нерухомого майна, нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Столицяінвест - 2008» та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі під № 27367 (серія і номер НХМ 177643), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 ), проведену 08 листопада 2017 року о 18:35:47 годині, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502, зареєстровано в реєстрі за №26312, 26313 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. Скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, , загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , здійснену 28 листопада 2017 року о 08:08:52 годин, індексний номер 38373550, номер запису про право власності 23595750 реєстратором Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу», Чернівецька область Жар І. Г. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» по 1536,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що з моменту визнання незаконними постанов правління Національного банку України від 22 березня 2016 року №180 та №385, дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» є неправомірними, а усі прийняті в подальшому рішення Фонду є незаконними. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 серпня 2020 року «Про продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку і призначення уповноваженої особи, як доказ правомірності дій особи ОСОБА_6 від імені Фонду, однак дане рішення прийнято вже після скасування постанови Національного банку України №385, а отже є незаконним. Крім того, даний доказ було прийнято судом на стадії дослідження доказів без належного обґрунтування з боку позивача щодо неможливості подання доказу до суду разом з позовною заявою. Суд першої інстанції більшу частину свого рішення приділяє обґрунтуванню незаконності переходу права власності на спірний об`єкт нерухомості від ПАТ «Укрінбанк» до ПАТ «Українська інноваційна компанія», однак в прохальній частині позовної заяви позивач не просить визнати незаконним перехід права власності від банку до ПАТ «Українська інноваційна компанія», що свідчить про вихід суду за межі позовних вимог. Суд першої інстанції також посилається на те, що відчуження нерухомого майна відбулося без узгодження з Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», яка є єдиною посадовою особою, хто має повноваження щодо здійснення цивільно-правових угод по відчуженню рухомого та нерухомого майна банку, однак не підкріплює такі висновки жодними доводами та нормативно-правовими актами. Крім того зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» не наділений повноваженням на звернення до суду за захистом порушених чи невизнаних прав від імені ПАТ «Укрінбанк», тому суд зобов`язаний відмовити у задоволенні позовних вимог за недоведеністю та безпідставністю. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позиція апеляційного суду Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Межі розгляду справи Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» не має права звертатися до суду із відповідним позовом і його права в даному випадку не є порушеними. Апеляційна скарга не містить доводів неправомірності судового рішення по суті спору. Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 р. №934 ПАТ «Укрінбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 р. №239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 22 березня 2016 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Правлінням Національного банку України винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». 22 березня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». Проте згідно з постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.04.2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 р. у справі №826/5325/16 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 р. №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» з моменту її прийняття та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2015 р. №385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття. З матеріалів справи також вбачається, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк»), оформленим протоколом №3 від 22 листопада 2016 року, змінено найменування товариства як юридичної особи з публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «Укрінком» , затверджено Статут в новій редакції. Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком» від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ «Українська інноваційна компанія», реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року. Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «УКРІНКОМ» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ «УКРІНКОМ» та ПАТ «Український інноваційний банк». 08 листопада 2017 року на підставі акта прийому передачі нерухомого майна нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008», зареєстрований в реєстрі під №№26312, 26313; посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., власником вказаного нерухомого майна стало ТОВ «Столицяінвест - 2008». 21 листопада 2017 року на підставі акта прийому - передачі нерухомого майна нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_1 , укладеного ТОВ «Столицяінвест - 2008» та ОСОБА_1 , власником майна став ОСОБА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстрація державним реєстратором Жар І.Г. нежитлової будівлі загальною площею 277,95 кв.м. відбулася на підставі акта приймання - передачі нерухомого майна договору купівлі - продажу (відступлення частки в статутному капіталі ТОВ Столицяінвест 2008 за ОСОБА_1 (а.с. 157 - 160 т.1). Також судом встановлено, що 22 вересня 2015 року між ПАТ Український інноваційний банк» в особі директора Чернівецького центрального відділення ПАТ Укрінбанк Будинкевич Н.Г. та ОСОБА_5 було укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе баром в АДРЕСА_1 загальною площею 277,95 кв.м та Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації зареєстровано вказану нежитлову будівлю за ПАТ Український інноваційний банк» (а.с.7, 8 т.1). Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.05.2019 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.11.2018 року (справа №727/3555/18). У позові ОСОБА_5 до ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Столицяінвест 2008», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації - відмовлено ( а.с.15-29, т.2). Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. Усталеним у судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що «відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину». Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. У пункті 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними у тому числі, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору. Задовольняючи позов в частині визнання правочинів недійсними, суд першої інстанції виходив із того, що фактично відбулося відчуження нерухомого майна юридичною особою - ПАТ «Українська інноваційна компанія», яка не мала обсягу дієздатності, оскільки зміна назви банку з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Укрінком» та позбавлення банку певних видів діяльності відбулося в порушення порядку та способу визначеному Законом України «Про банки та банківську діяльність». Колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду. Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину. Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. За статтею 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Відповідно до вимог статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. За статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення такий договір є нікчемним. Як вбачається з матеріалів справи, що відчуження спірного нерухомого майна відбулося за актами приймання-передачі, без укладення відповідних договорів купівлі-продажу нерухомого майна та без нотаріального посвідчення. Колегія суддів вважає, що акти прийому-передачі нерухомого майна можуть бути складені на виконання укладеного правочину (договору купівлі-продажу). Самі по собі акти прийому-передачі нерухомого майна, без укладення відповідного правочину по відчуженню цього майна, самостійного значення не мають та не призводять до виникнення, зміни чи припинення права у сторін, що його підписали. Оскільки між сторонами не були укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна в письмовій формі та не були нотаріально посвідчені, колегія суддів вважає, що ці правочини є нікчемними. Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині того, що на момент відчуження спірного нерухомого майна, ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «УКРІНКОМ», а відтай й ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку. Дані обставини встановлені у розділі 1.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16 (пункти 175-236 розділу 1.3 «Щодо переходу прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «Українська інноваційна компанія») (т.2 а.с.82-105), а також у постанові Верховного Суду від 7 квітня 2021 року по даній справі (т.3 а.с.242-250). Отже, колегія суддів вважає, що відчуження нерухомого майна відбулося за нікчемними правочинами, а тому визнання їх недійсними не вимагається. З огляду на викладені обставини рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання правочинів недійсними підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, проведеної 08 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., та 28 листопада 2017 року реєстратором Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу», Чернівецька область Жар І. Г. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, чинній на час відчуження нерухомого майна, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно частини 3 статті 10 названого Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом. Згідно статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Оскільки не було укладено в установленому законом порядку договорів, предметом яких є нерухоме майно, то відповідно у державних реєстраторів не було законних підстав проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має право звертатися до суду з даним позовом і що його права не є порушеними. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом про гарантування вкладів (частина перша статті 3 Закону про гарантування вкладів). Відносини, що виникають, зокрема у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідацією банків між Фондом, банками та НБУ, відповідні повноваження Фонду регулюються Законом про гарантування вкладів, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та НБУ (частини перша та третя статті 1 Закону про гарантування вкладів). Регулятивні повноваження Фонду, визначені Законом про гарантування вкладів, поширюються на всі банки в Україні. Банки зобов`язані дотримуватися нормативно-правових актів Фонду та виконувати вимоги, встановлені Фондом у межах його повноважень (частина друга статті 30 Закону про гарантування вкладів). На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому Законом про гарантування вкладів, здійснює, зокрема процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини другої статті 4 Закону про гарантування вкладів). Частина друга статті 76 Закону про банки передбачає, що НБУ не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд для вжиття ним заходів, передбачених Законом про гарантування вкладів. Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (частина перша статті 34 Закону про гарантування вкладів). З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (частина перша статті 36 Закону про гарантування вкладів). Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до Закону про гарантування вкладів, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (частина п`ята статті 34 Закону про гарантування вкладів). Фонд у день отримання рішення НБУ про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону про гарантування вкладів (частина п`ята статті 77 Закону про банки). Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (частина четверта статті 44 Закону про гарантування вкладів). З дня початку процедури ліквідації банку, зокрема припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління [ради директорів]) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку (пункт 1 частини другої статті 46 Закону про гарантування вкладів). Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку врегульовані статтею 48 Закону про гарантування вкладів. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень, зокрема має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду (згідно із пунктом 5 частини другої статті 37 Закону про гарантування вкладів). Питання правомірності звернення до суду з позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» були предметом неодноразових судових справ. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року (справа №925/698/16) по справі ПАТ «Укрінбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Білої І.В. до ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ТзОВ «Молочна компанія «Волошкове поле» та ПАТ «Юрія» про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначено, що Уповноважена особа Фонду на момент звернення до суду мала відповідні повноваження діяти від імені ПАТ «Український інноваційний банк». Суди попередніх інстанції в межах цієї судової справи не приймали судових рішень на користь Уповноваженої особи Фонду. Заявлена у суді вимога не є вимогою Уповноваженою особи Фонду, а є вимогою відповідного банку. Крім цього, рішенням виконавчої дирекції Фонду №622 від 21.03.2019 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» на один рік з 23.03.2019 до 22.03.2020 року включно. Позов до суду поданий 10.09.2019 року, тобто в період продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк». Що стосується доводів апеляційної скарги про наявність порушеного права Фонду. Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. Задоволення позову дозволить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб забезпечити включення спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси ПАТ «Укрінбанк» для задоволення вимог кредиторів банку в порядку черговості, передбаченої ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в процедурі ліквідації. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання правочинів недійсними підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові в цій частині. В решті рішення першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 січня 2022 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання правочинів недійсними скасувати. В задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 31 травня 2022 року. Головуючий Н.К. Височанська Судді: А.І. Владичан І.М. Литвинюк