Ухвала КЦС ВС № 2-13419/2005

Ухвала 25 травня 2022 року м. Київ справа № 2-13419/2005 провадження № 61-4443ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року залишено без змін. У касаційній скарзі, поданій 13 травня 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким визнати виконавчий лист № 2-13419/2005 від 04 лютого 2013 року виданий Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Пункт 8 статті 129 Конституції України та пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. За положеннями пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України. Зокрема, пунктом 25 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню. Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному порядку, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18). Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець