Ухвала КЦС ВС № 2-2785/11

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 року м. Київ справа № 2-2785/11 провадження № 61-15973ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., учасники справи: учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року, постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судове рішення є чітким та зрозумілим за змістом, не припускає кілька варіантів тлумачення, тому правові підстави для його роз`яснення відсутні. Не погоджуючись із ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення і передати справу до суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків. З аналізу статті 389 ЦПК України убачається, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Суд апеляційної інстанції установив, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи з 24 лютого 2011 року, і до досягнення дітьми повноліття. У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким заяву задоволено частково. Виконавчий лист, виданий 16 травня 2019 року на виконання заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 квітня 2011 року у справі № 2-2785/11, визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, в якій просила роз`яснити, як має тлумачитися органами примусового виконання вказана постанова: - як така, що припиняє виконавче провадження щодо її повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту досягнення ним повноліття та не звільняє ОСОБА_2 від обов`язку сплатити заборгованість за аліментами до моменту досягнення дитиною повноліття; - як така, що припиняє виконавче провадження щодоїї повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та анулює заборгованість ОСОБА_2 за аліментами до моменту досягнення дитиною повноліття; - чи ухвалення постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року зменшує аліменти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), чи державна виконавча служба повинна враховувати вимоги закону щодо мінімального гарантованого законом розміру аліментів. За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частина перша статті 271 ЦПК України). Виходячи із змісту зазначеної норми, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання. Рішення суду може бути роз`яснено, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладненою, оскільки наявна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення - це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає у викладенні резолютивної частини у більш ясній та зрозумілій формі. Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання судового рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що заявник не вказала, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість та неточність формулювань резолютивної частини постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви. Крім того, як вбачається зі змісту постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, питання щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості за аліментами апеляційним судом не вирішувалося. Таким чином, ОСОБА_1 фактично порушує питання про внесення до судового рішення нових даних. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення. Судове рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 року у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», пункти 37, 38 рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалла Гомесде ла Торре проти Іспанії»). Оскільки оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим із додержанням норм процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року суд відмовляє. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року, постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов