Постанова 4873 № 910/9157/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" травня 2022 р. Справа№ 910/9157/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Буравльова С.І. Куксова В.В. секретар судового засідання Місюк О.П. за участю представників: позивача - Пашинський М.М. ордер Серія АА №1202393 від 15.02.2022; відповідача - Онищенко О.А. довіреність №89-Д від 31.12.2021; треті особи - не з`явились. розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" та Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 (повне рішення складено 21.01.2022) у справі №910/9157/21 (суддя - Морозов С.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" до Державного підприємства "Гарантований покупець" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення заборгованості. ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення грошових коштів у зв`язку із невчасним розрахунком відповідачем за отриману від позивача електроенергію за договором №832/01 від 18.10.2019, а саме: суми пені в розмірі 277748,50 грн, суми 3% річних в розмірі 140599,05 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 603792,62 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати вартості переданої у травні - листопаді 2020 року електроенергії за договором №832/01 від 18.10.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 відкрито провадження у справі №910/9157/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. 06.08.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" просило стягнути з відповідача пеню у розмірі 279020,81 грн, 3% річних у розмірі 181051,23 грн та інфляційні втрати у розмірі 716763,36 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 залучено до участі у справі №910/9157/21 Кабінет Міністрів України в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/9157/21 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" 176493,23 грн 3% річних та 716763,36 грн інфляційних втрат. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманої у травні - листопаді 2020 року електроенергії за договором №832/01 від 18.10.2019, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/10865/20 від 18.02.2021, яке набрало законної сили, а тому, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, в порядку статті 625 ЦК України, підлягають задоволенню. При цьому місцевий господарський суд, врахувавши заяву відповідача про зменшення заявлених до стягнення з нього розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, керуючись наданим ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України правом на таке зменшення, зменшив заявлений до стягнення з відповідача розмір пені та відмовив у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 279020,81 грн. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/9157/21 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 58000,00 грн. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні 279020,81 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням принципу рівності сторін, оскільки суд, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, не надав належної оцінки доводам скаржника щодо відсутності обставин, які можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій. Крім того, на переконання позивача, суд реалізує свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України саме щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій. Однак у даній справі судом було не зменшено розмір належної до сплати пені, а відмовлено повністю, чим порушено вимоги зазначених статей, та в свою чергу призвело до незаконності прийнятого рішення. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" у справі №910/9157/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Куксов В.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" у справі №910/9157/21 та призначено її до розгляду на 15.02.2022. Також не погоджуючись з наведеним рішенням Господарського суду міста Києва, Державне підприємство "Гарантований покупець" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 3% річних в розмірі 176493,23 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 716763,36 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заявлених вимог Державне підприємство «Гарантований покупець» посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального (ст. 614 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 196 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини) та процесуального (ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, §§2-4 Глави 6 ГПК України) права. Позивач вказує, що місцевим господарським судом не застосовано ст. 614 ЦК України як підставу звільнення його від відповідальності. Так, апелянт посилається на те, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг Державного підприємства "Гарантований Покупець", а відтак обсяг виконання зобов`язання позивача з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться в залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Також скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не повністю застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, хоча відповідне клопотання заявлялось Державним підприємством «Гарантований покупець» під час розгляду справи. Державне підприємство «Гарантований покупець» просило зменшити розмір неустойки, штрафу і процентів річних до 1,00 грн, проте зазначене клопотання судом було задоволено частково. Крім того, на переконання відповідача, місцевий господарський суд безпідставно не врахував позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 при розгляді заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про зменшення заявлених до стягнення з нього в порядку ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець" у справі №910/9157/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Куксов В.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі №910/9157/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" у справі №910/9157/21 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021, об`єднано в одне апеляційне провадження зі скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" та призначено до розгляду на 15.02.2022. 28.01.2022 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, згідно якого просив відмовити у її задоволенні. 02.02.2022 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/9157/21, згідно якої відповідач просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення 58000,00 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу. Так, апелянт стверджує, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не відповідають принципам розумності, є необґрунтованими та явно завищеними. Крім того відповідач вказує, що з огляду на очевидно надмірний розмір витрат на правничу допомогу, що заявлялися позивачем до стягнення, неспівмірність розміру таких вимог категорії справи, в задоволенні клопотання останнього щодо відшкодування витрат на правничу допомогу місцевий господарський суд мав відмовити. Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" у справі №910/9157/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Куксов В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022, об`єднано в одне провадженні зі скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та призначено до розгляду на 15.02.2022. 08.02.2022 до суду апеляційної інстанції від Кабінету Міністрів України надійшли пояснення на апеляційну скаргу відповідача, згідно яких третя особа-3 просить врахувати порядок розрахунку за електричну енергію за "зеленим" тарифом визначений в Законі України «Про ринок електричної енергії» та Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції. 10.02.2022 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, згідно якого Державне підприємство "Гарантований покупець" просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з Державного підприємства "Гарантований покупець" пені в розмірі 279020,81 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1046/22 від 14.02.2022 у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9157/21. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу у справі №910/9157/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Куксов В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 справу №910/9157/21 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат", Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. 15.02.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець", згідно якого позивач просить суд залишити без змін оскаржуване рішення в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 розгляд справи №910/9157/21 за вказаними апеляційними скаргами відкладено на 14.03.2022. 14.03.2022 розгляд справи №910/9157/21 не відбувся, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням наказу голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" та Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/9157/21 призначено на 24.05.2022. В судовому засіданні 24.05.2022 представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав викладених в ній, просив рішення скасувати в частині відмови у стягненні пені. Заперечував проти вимог апеляційних скарг відповідача, просив суд залишити їх без задоволення. Представник відповідача підтримав вимоги поданих апеляційних скарг, просив їх задовольнити, скасувати рішення в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а додаткове рішення скасувати у повному обсязі. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.10.2019 між Держаним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" (виробник за "зеленим" тарифом за договором, позивач) був укладений договір №832/01 (далі - договір), за умовами якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок №641). 24.02.2020 між Держаним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" укладено додаткову угоду №1275/01/20 до договору №832/01 якою визначено, що у зв`язку із виконанням продавцем за "зеленим" тарифом умов пункту 7.5. договору: - продавцем за зеленим тарифом отримано ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (Постанова НКРЕКП від 11.02.2020 №367); - продавцю за "зеленим" тарифом встановлено "зелений" тариф (Постанова НКРЕКП від 18.02.2020 №431); - продавцем за "зеленим" тарифом укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (учасник ринку з 21.04.2020), глави 2-5 Договору набирають чинності з 01 травня 2020 року. Крім того, 20.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1/578/01/20 до договору №832/01 від 18.10.2019. Пунктами 2.3, 2.5 договору унормовано, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим"тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом. Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. Умовами п. 4.5 договору сторони погодили, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця електричну енергію. Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом (п. 4.6 договору). Згідно з п. 7.4 договору якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором вже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030). На виконання умов договору позивач починаючи з 01.05.2020 відпускає гарантованому покупцю електричну енергію вироблену за "зеленим" тарифом, про що між сторонами було складено та підписано акти купівлі-продажу електроенергії. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/10865/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" заборгованість у розмірі 6931947,35 грн за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом за травень-липень 2020, 143419,05 грн пені, 485236,31 грн 7% штрафу, 35854,75 грн 3% річних та судовий збір у розмірі 113946,86 грн. Сума основної заборгованості, штрафні санкції та 3 % річних стягнено за період травень-листопад 2020 року, починаючи з моменту прострочення за кожний відповідний період до 29.09.2020. Відповідно до ч. 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При прийнятті судового рішення у справі №910/10865/20 встановлені, зокрема, такі обставини: - відповідач є визначеним Кабінетом Міністрів України державним підприємством для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною; - в рамках дії договору між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом; - в травні-липні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 1831583,15 грн, від 31.06.2020 за червень 2020 року на суму 2578462,56 грн, від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 2808562,98 грн. - відповідач свої зобов`язання щодо оплати за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом у вказаний період виконав частково, зокрема за травень 2020 року здійснено оплату на загальну суму 87897,17 грн (15.05.2020 у розмірі 27873,91 грн, 25.05.2020 у розмірі 60023,26 грн), за червень 2020 року на загальну суму 98615,08 грн (15.06.2020 у розмірі 44184,78 грн, 25.06.2020 у розмірі 54430,30 грн), за липень 2020 року на загальну суму 100149,09 грн (15.07.2020 у розмірі 47317,50 грн, 24.07.2020 у розмірі 52831,59 грн). Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної оплати коштів за відпущену позивачем електричну енергію за кожен із місяців у період травень-листопад 2020 року. Так, матеріалами справи встановлено, що: - за актом купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2020 за серпень 2020 року позивачем було продано відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом у період з 01.08.2020 по 31.08.2020 на суму 2357106,25 грн; - за актом купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2020 за вересень 2020 року позивачем було продано відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом у період з 01.09.2020 по 30.09.2020 на суму 2060261,77 грн; - за актом купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2020 за жовтень 2020 року позивачем було продано відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом у період з 01.10.2020 по 31.10.2020 на суму 1017428,52 грн; - за актом купівлі-продажу електроенергії від 30.11.2020 за листопад 2020 року позивачем було продано відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом у період з 01.11.2020 по 30.11.2020 на суму 365324,15 грн. Разом з тим відповідач свої зобов`язання щодо оплати за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом у вказаний період виконав з простроченням, зокрема: - за серпень 2020 року на загальну суму 2357106,25 грн (14.08.2020 у розмірі 181908,17 грн, 19.08.2020 у розмірі 346570,44 грн, 26.08.2020 у розмірі 572527,45 грн, 31.08.2020 у розмірі 236502,54 грн, 04.09.2020 у розмірі 749787,74 грн, 25.09.2020 у розмірі 377134,35 грн, 30.09.2020 у розмірі 295885,69 грн, 01.10.2020 року у розмірі 81248,66 грн); - за вересень 2020 року на загальну суму 2060261,77 грн (15.09.2020 у розмірі 385820,42 грн, 28.09.2020 у розмірі 17786,99 грн, 07.10.2020 у розмірі 170314,06 грн, 12.10.2020 у розмірі 50902,37 грн, 13.10.2020 у розмірі 59498,29 грн, 16.10.2020 у розмірі 203122,69 грн, 19.10.2020 у розмірі 70651,19 грн, 20.10.2020 у розмірі 103009,44 грн, 22.10.2020 у розмірі 185459,37 грн, 27.10.2020 у розмірі 88313,99 грн, 30.10.2020 у розмірі 315386,91 грн, 06.11.2020 у розмірі 207537,87 грн, 09.11.2020 у розмірі 55196,24 грн, 10.11.2020 у розмірі 57404,09 грн, 11.11.2020 у розмірі 89857,85 грн); - за жовтень 2020 року на загальну суму 1017248,52 грн (15.10.2020 у розмірі 22235,24 грн, 23.10.2020 у розмірі 32086,68 грн, 12.11.2020 у розмірі 27495,91 грн, 16.11.2020 у розмірі 118298,13 грн, 19.11.2020 у розмірі 105153,86 грн, 20.11.2020 у розмірі 36803,85 грн, 23.11.2020 у розмірі 39432,70 грн, 27.11.2020 у розмірі 65721,16 грн, 30.11.2020 у розмірі 124607,33 грн, 03.12.2020 у розмірі 52576,93 грн, 04.12.2020 у розмірі 78865,39 грн, 08.12.2020 у розмірі 101875,69 грн, 10.12.2020 у розмірі 39432,70 грн, 14.12.2020 у розмірі 71039,32 грн, 16.12.2020 у розмірі 40694,54 грн, 18.12.2020 у розмірі 42061,547 грн, 22.12.2020 у розмірі 18867,55 грн); - за листопад 2020 року на загальну суму 365324,15 грн (13.11.2020 у розмірі 14156,51 грн, 25.11.2020 у розмірі 12481,84 грн, 24.12.2020 у розмірі 34579,91 грн, 30.12.2020 у розмірі 53274,43 грн, 04.01.2021 у розмірі 76522,83 грн, 06.01.2021 у розмірі 65809,63 грн, 12.01.2021 у розмірі 50505,07 грн, 13.01.2021 у розмірі 30609,13 грн, 14.01.2021 у розмірі 27384,80 грн). За наведеного позивач стверджує про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 279020,81 грн, суми 3% річних в розмірі 181051,23 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 716763,36 грн за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати вартості переданої у травні - листопаді 2020 року електроенергії за договором №832/01 від 18.10.2019. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Частиною першою статті 275 та частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті. Частиною другою статті 65 цього ж Закону передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зеленим" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами. За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до ч. 5 ст. 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. Відповідно до п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (п. 10.4 Порядку). Відповідно до п. 12.3., 12.6. Порядку гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження. Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 30 «Про ринок електричної енергії» позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги. Розмір вартості послуг за травень 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №1211 від 24.06.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року". Розмір вартості послуг за червень 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №1435 від 22.07.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року". Розмір вартості послуг за липень 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №1600 від 19.08.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року". Розмір вартості послуг за серпень 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №1740 від 23.09.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2020 року". Розмір вартості послуг за вересень 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №1937 від 21.10.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні 2020 року". Розмір вартості послуг за жовтень 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №2138 від 20.11.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні 2020 року". Розмір вартості послуг за листопад 2020 року був затверджений постановою НКРЕКП №2682 від 23.12.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у листопаді 2020 року". Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 договору та положень ст. 530 ЦК України, грошове зобов`язання по розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача у травні 2020 року електричну енергію мало бути виконано відповідачем протягом двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг НКРЕКП, тобто до 26.06.2020 (включно), у червні 2020 року до 24.07.2020 (включно), у липні 2020 року до 21.08.2020 (включно), у серпні 2020 року до 25.09.2020 (включно), у вересні 2020 року до 23.10.2020 (включно), у жовтні 2020 року до 22.11.2020 (включно), у листопаді 2020 року до 25.12.2020 (включно). Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи судом та не спростовано відповідачем, у травні 2020 року Державне підприємство «Гарантований покупець» отримало електроенергію на суму 1831583,15 грн, яка була оплачена ним частково на суму 87897,17 грн (15.05.2020 сплачено 27873,91 грн та 25.05.2020 - 60023,26 грн), у червні 2020 року відповідач отримав електроенергію на суму 2578462,56 грн, яка оплачена ним частково на суму 98615,08 грн (15.06.2020 сплачено 44184,78 грн та 25.06.2020 - 54430,30), у липні 2020 року відповідач отримав електроенергію на суму 2808562,98 грн, яка оплачена ним частково на суму 100149,59 грн (15.07.2020 сплачено 47317,50 грн та 24.07.2020 - 52831,59 грн), у серпні 2020 року відповідач отримав електроенергію на суму 2357106,25 грн, яка оплачена відповідачем (14.08.2020 сплачено 181908,17 грн, 19.08.2020 - 346570,44 грн, 26.08.2020 - 572527,45 грн, 31.08.2020 - 236502,54 грн, 04.09.2020 - 269809,91 грн, 25.09.2020 - 372653,39 грн, 30.09.2020 - 295885,69 грн та 01.10.2020 - 81248,66 грн), у вересні 2020 року відповідач отримав електроенергію на суму 2060261,77 грн, яка оплачена відповідачем (15.09.2020 у розмірі 385820,42 грн, 28.09.2020 у розмірі 17786,99 грн, 07.10.2020 у розмірі 170314,06 грн, 12.10.2020 у розмірі 50902,37 грн, 13.10.2020 у розмірі 59498,29 грн, 16.10.2020 у розмірі 203122,69 грн, 19.10.2020 у розмірі 70651,19 грн, 20.10.2020 у розмірі 103009,44 грн, 22.10.2020 у розмірі 185459,37 грн, 27.10.2020 у розмірі 88313,99 грн, 30.10.2020 у розмірі 315386,91 грн, 06.11.2020 у розмірі 207537,87 грн, 09.11.2020 у розмірі 55196,24 грн, 10.11.2020 у розмірі 57404,09 грн, 11.11.2020 у розмірі 89857,85 грн), у жовтні 2020 року відповідач отримав електроенергію на суму 1017248,52 грн, яка оплачена відповідачем (15.10.2020 у розмірі 22235,24 грн, 23.10.2020 у розмірі 32086,68 грн, 12.11.2020 у розмірі 27495,91 грн, 16.11.2020 у розмірі 118298,13 грн, 19.11.2020 у розмірі 105153,86 грн, 20.11.2020 у розмірі 36803,85 грн, 23.11.2020 у розмірі 39432,70 грн, 27.11.2020 у розмірі 65721,16 грн, 30.11.2020 у розмірі 124607,33 грн, 03.12.2020 у розмірі 52576,93 грн, 04.12.2020 у розмірі 78865,39 грн, 08.12.2020 у розмірі 101875,69 грн, 10.12.2020 у розмірі 39432,70 грн, 14.12.2020 у розмірі 71039,32 грн, 16.12.2020 у розмірі 40694,54 грн, 18.12.2020 у розмірі 42061,547 грн, 22.12.2020 у розмірі 18867,55 грн), у листопаді 2020 року відповідач отримав електроенергію на суму 365324,15 грн, яка оплачена відповідачем (13.11.2020 у розмірі 14156,51 грн, 25.11.2020 у розмірі 12481,84 грн, 24.12.2020 у розмірі 34579,91 грн, 30.12.2020 у розмірі 53274,43 грн, 04.01.2021 у розмірі 76522,83 грн, 06.01.2021 у розмірі 65809,63 грн, 12.01.2021 у розмірі 50505,07 грн, 13.01.2021 у розмірі 30609,13 грн, 14.01.2021 у розмірі 27384,80 грн). З наданих позивачем платіжних документів встановлено, що відповідачем проведено повний розрахунок з позивачем за придбану електричну енергію за "зеленим" тарифом, з урахуванням встановленого рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 року №910/10865/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, проте з порушенням визначених строків. За наведеного, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що Державне підприємство «Гарантований покупець» не виконало своїх обов`язків за договором в частині своєчасної сплати коштів за відпущену позивачем електричну енергію за кожен із місяців у період травень-листопад 2020 року. Посилання ж Державного підприємства «Гарантований покупець» на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не беруться до уваги, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач узяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку. В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Північний апеляційний господарський суд здійснивши арифметичну перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних у розмірі 181051,23 грн та інфляційних втрат у розмірі 716763,36 грн з урахуванням встановлених у справі обставин (зокрема, факт відпуску позивачем відповідачу електроенергії, виробленої за "зеленим" тарифом та факт порушення відповідачем зобов`язань в частині своєчасної оплати отриманої електроенергії), погоджується з місцевим господарським судом про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача суми 3% річних у меншому розмірі ніж заявлено позивачем, а саме у розмірі 176493,23 грн, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що кінцевим строком обрахування 3% річних є 02.08.2021 (дата звернення із заявою про збільшення позовних вимог) та сума інфляційних втрат у розмірі 716763,36 грн. При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач не надав ані контррозрахунку проти заявлених до стягнення з нього сум інфляційних втрат та 3% річних, ані будь-яких заперечень щодо невірності їх нарахування тощо. Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 279020,81 грн, суд відмічає наступне. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 551 ЦК України унормовано, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Як було зазначено вище, п. 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом. Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, беручи до уваги, що факт невчасної сплати відповідачем заборгованості за відпущену позивачем електричну енергію у спірний період травень-листопад 2020 встановлений судом та відповідачем не спростований, останній є таким, що порушив своє договірне грошове зобов`язання, суд апеляційної інстанції здійснивши арифметичну перевірку розрахунку пені відповідача погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 279020,81 грн. Розглянувши заявлене Державним підприємством «Гарантований покупець» клопотання про зменшення розміру неустойки, у якому відповідач просив у разі задоволення позовних вимог зменшити належний до сплати розмір неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн, місцевий господарський суд, враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 279020,81 грн. Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частина 3 статті 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо. Правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Разом з цим наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафу та неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Суд апеляційної інстанції зауважує, що нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки. Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, враховуючи обставини, які на думку суду можливо розцінити як виняткові, як-то: - визначення єдиним напрямком діяльності Державного підприємства "Гарантований покупець" - виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії; - встановлення положеннями ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" безумовного зобов`язання Державного підприємства "Гарантований покупець" купувати весь обсяг відпущеної виробниками електричної енергії, загальна кількість яких станом на дату розгляду даної справи відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом близько однієї тисячі; - неможливість забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом, придбаної гарантованим покупцем у виробників, в інший спосіб ніж шляхом додержання механізму, встановленого наведеними Законом та Порядком (отримання коштів від подальшого продажу такої електроенергії на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"); - неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів на рахунок Державного підприємства "Гарантований покупець" в якості розрахунків за передану останнім електроенергію, обсяг заборгованості в рамках чого станом на час розгляду справи судом першої інстанції становив понад 29 мільярдів гривень; - показники скрутного фінансового становища на підприємстві (дебіторська заборгованість відповідача станом на час розгляду справи судом першої інстанції становила 34489107 тис. грн, тоді як розмір кредиторської заборгованості становив 36112263 тис. грн) колегія суддів вважає, що стягнення з відповідача пені у розмірі 279020,81 грн не відповідає передбаченим у ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив і межі здійснення цивільних прав, зазначивши, що при здійснені своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб…, не допускаються дії особи, що вчиняється з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч.2, 3 ст.13 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 відмітила, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. А тому, з огляду на вищевикладене, враховуючи, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду, колегія суддів беручи до уваги поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, фінансове становище відповідача, погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість зменшення розміру пені до 0,00 грн. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. При цьому суд звертає увагу, що позивачем не заявлялося про понесення ним реальних збитків, або про погіршення матеріального стану підприємства у зв`язку з порушенням виконання відповідачем умов договору поставки тощо. Доводи позивача про безпідставне зменшення штрафних санкцій та наявність підстав для стягнення пені у повному розмірі відхиляються судом, як такі, що носять декларативний характер і не впливають на право суду зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, передбачених вищезазначеними нормами матеріального права. Твердження відповідача про неповне застосування місцевим господарським судом положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та не зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн, хоча відповідне клопотання заявлялось Державним підприємством «Гарантований покупець» при розгляді справи, є безпідставним, оскільки судом розглянуто клопотання відповідача та зменшено розмір пені, тоді як зменшення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат до 1,00 грн, як про це просив відповідач, не буде забезпечувати балансу інтересів сторін. Посилання відповідача, як на підставу для зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 є помилковими, оскільки обставини справи у вказаній постанові є відмінними від обставин даної справи, адже у справі №902/417/18 позивач нарахував суму пені, штрафу та відсотки річних, що разом перевищувала майже в два рази суму заборгованості, яка була повністю сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі. Натомість у справі, що розглядається, такі обставини не встановлені, що свідчить про неподібність відносин у вказаній справі та даній. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про те, що місцевим господарським судом не застосовано ст. 614 ЦК України як підставу звільнення його від відповідальності, колегія суддів зазначає, що аналіз положень цієї статті дає підстави для висновку про те, що установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Частиною 1 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. При цьому згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. З огляду на наведені положення ч. 1 ст. 625, ст. 617 ЦК України доводи апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке, на думку відповідача, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, колегією суддів відхиляються, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач узяв на себе обов`язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку. Відтак, колегією суддів відхиляються доводи відповідача щодо безпідставного незастосування господарським судом першої інстанції положень ст. 614 ЦК України для звільнення Державного підприємства «Гарантований покупець» від відповідальності. Щодо апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2021, колегія суддів зазначає таке. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Пунктом 3 частини четвертої статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (крім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Як слідує з матеріалів справи, 08.12.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Енерговат» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 120311,76 грн. До вказаної заяви додано договір про надання правничої допомоги від 30.03.2021, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 06.12.2021, рахунки на оплату, платіжні доручення. З наданих позивачем документів убачається, що 30.03.2021 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ФОРТІС» (об`єднання) було укладено договір про надання правничої допомоги (договір), згідно з яким об`єднання в особі адвоката (-ів) та фахівців надає клієнту, правничу допомогу у Господарському суді міста Києва у відповідній справі щодо стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» (боржник) на користь клієнта за договором №832/01 від 18.10.2019 штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за невиконання боржником зобов`язань щодо своєчасної оплати відпущеної клієнтом електричної енергії за період травень-листопад 2020 року. Правнича допомога за цим договором полягає у наступному: аналіз фактичних даних та документів, наданих клієнтом та чинного законодавства України, що регулює правовідносини по предмету даного договору; підготовка адвокатом об`єднання, підписання та подання в інтересах клієнта до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення з боржника штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за договором №832/01 від 18.10.2019; у разі, необхідності, підготовка, підписання та подання письмових пояснень, відповіді на відзив, заперечень, заяв, клопотань та/або інших документів правового характеру необхідних для забезпечення ефективного захисту прав та представництва інтересів клієнта; у разі необхідності підготовка, підписання та подання (направлення) адвокатом (-ами) об`єднання в інтересах клієнта до відповідних державних та недержавних органів, підприємства, установ та організацій, інших юридичних осіб та фізичних осіб адвокатських запитів, та/або підготовка інших необхідних запитів, клопотань, скарг, заяв необхідних на думку об`єднання для повного, всебічного, об`єктивного та ефективного забезпечення захисту прав та інтересів клієнта; участь адвоката (-ів) об`єднання на боці клієнта у судовому (-их) засіданні (-ях) суду першої інстанції, зі всіма правами та обов`язками передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ст. 1 договору). Відповідно до п. 3.1 договору сторонами унормовано, що розмір гонорару (винагороди) об`єднання встановлюється додатком №1 до договору. Згідно п. 3.1.1 додатку №1 за надання правничої допомоги передбаченої п.п. 1.1.1-1.1.2. п. 1.1. ст. 1 договору клієнт протягом 2 (двох) днів з моменту виставлення рахунку сплачує Об`єднанню авансом в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Н6У на день виставлення рахунку гонорар (винагороду) у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США. Вказана сума є безповоротним платежем за цим Договором За надання правничої допомоги передбаченої п.п. 1.1.3 -1.1.5 п 11 ст. 1 договору клієнт сплачує згідно погодинних ставок Об`єднання, а саме: Керуючий партнер Об`єднання = еквівалент 200 доларів США/год, Партнер Об`єднання = еквівалент 150 доларів США/1 год, адвокат Об`єднання = еквівалент 100 доларів США/1 год, помічник адвоката Об`єднання = еквівалент 75 долврів США/1 год, інші фахівці (юристи, помічники юристів, тощо) Об`єднання = еквівалент 50 доларів США/1 год витраченого часу (з 08:00 до 20:59 в робочі дні), а у вихідні, святкові дні або в нічний час (з 21:00 до 07:59) в подвійному розмірі виходячи з відповідної погодинної ставки та сплачується Клієнтом в гривнях за фактично надану Об`єднанням правничу допомогу. Об`єднання щомісяця веде облік витраченого часу по наданні правничої допомоги Клієнту і надає Клієнту акт/звіт по кількості витраченого часу Об`єднанням, та розміру гонорару (винагороди), що підлягає сплаті Клієнтом. Разом з актом Об`єднання виставляє Клієнту відповідний рахунок на оплату в якому сума гонорару (винагороди) Об`єднання обраховується по курсу Національного банку України по відношенню до долара США на день виставлення рахунку. Клієнт протягом- 2 (двох) банківських днів з моменту отримання акту/звіту підписує його і сплачує відповідний рахунок (п. 3.1.1 додатку №1). 06.12.2021 між позивач та адвокатським об`єднанням було складено акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №б/н від 30.03.2021 на суму 120311,76 грн, із детальним описом виконаних робіт в межах надання послуг із захисту, представництва інтересів клієнта по справі №910/9157/21. Із детального опису наданих адвокатом юридичних послуг, що міститься у акті приймання-передачі наданої правничої допомоги, вбачається надання адвокатом позивача юридичних послуг за договором від 30.03.2021 на загальну суму 120311,76 грн, які були оплачені позивачем згідно платіжних доручень №383 від 02.04.2021, №560 від 28.10.2021. Водночас, відповідач, подаючи до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, зазначав, що визначений представником позивача розмір адвокатських витрат є завищеним, неспівмірним з цією справою. Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд першої інстанції, оцінивши заперечення, викладені відповідачем у клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), дійшов висновку про обґрунтованість доводів останнього відносно того, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатами на надання послуг у даній справі, у зв`язку з чим частково задовольнив заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та поклав на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правову допомогу у розмірі 58000,00 грн. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками місцевого господарського суду, а доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що присуджені до стягнення витрати (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі, обставини даної справи та її складність) не мали характеру необхідних, а їх розмір є завищеним, відхиляє, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача, у той час, як позивачем доведено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість. Поряд з цим, відповідачем не наведено контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката. Крім того колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, перебуває в межах повноважень суду, який в додатковому рішенні здійснив перевірку відповідності заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, взяв до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для спору, поведінку відповідача під час розгляду спору, навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про часткове задоволення відповідного клопотання позивача. А тому виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності судових витрат, враховуючи всі аспекти даної справи, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 58000,00 грн. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/9157/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" не підлягають задоволенню. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" та Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 у справі №910/9157/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Енерговат" та Державне підприємство "Гарантований покупець".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 25.05.2022. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді С.І. Буравльов В.В. Куксов