LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/79/21

від 10.11.2021 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" листопада 2021 р. Справа№ 910/79/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Руденко М.А. Барсук М.А. секретар судового засідання Кулачок О.А. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання, розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2021 (повний текст складено 01.07.2021) у справі № 910/79/21 (суддя - Смирнова Ю.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 7" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 21 162 032, 83 грн,- В С Т А Н О В И В: 29.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Будівельне управління № 7" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства (далі - ДП) "Гарантований покупець" про стягнення 21 162 032,83 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку оплатити поставлену позивачем у період з листопада 2019 по грудень 2020 року у відповідності до договору № 16585/01 від 22.02.2019 (далі - Договір) електричну енергію. Доводячи твердження, що відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач посилався також на Порядок купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), яким установлено, що протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розмірів вартості послуг із забезпечення частки у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем. Відповідач проти позову заперечував і вказував, що строк оплати поставленої йому електроенергії не настав. Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 910/79/21 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Будівельне управління № 7" 18 346 107,14 грн боргу, 351 736, 10 грн - 3% річних, 898 959,25 грн - штрафу, пеню у розмірі 825 868,68 грн, 317 428,25 грн судового збору та 25 599,82 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не вказав момент, з якого виникають грошові зобов`язання остаточно оплатити поставлену електричну енергію, та, відповідно не визначено моменту, з якого відповідач прострочив грошове зобов`язання. Апелянт зазначав, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг ДП "Гарантований Покупець" із забезпеченням збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Як зазначав апелянт, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не здійснює своєчасних розрахунків з ДП "Гарантований Покупець", що впливає на можливість ДП "Гарантований Покупець" виконувати грошові обовязки позивачу. Також скаржник вважав, що виконання грошових зобов`язань ДП "Гарантований Покупець" перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.07.2020 "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", що набрав чинності 01.08.2020, і згідно з яким Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості ДП "Гарантований Покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 01.08.2020, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років. Водночас, апелянт не погоджується з рішенням суду щодо зменшення йому розміру неустойки на 30%, оскільки враховуючи обставини справи, у суду наявні всі підстави для зменшення йому неустойки до 1 грн. Крім того, судом не зменшено 3% річних. Апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнено судові витрати, оскільки позивач не надав до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, а розмір витрат на правничу допомогу не співмірний та не обґрунтований. В той час, як судом не розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 460 086, 10 грн. Апелянтом протягом встановленого вказаною ухвалою строку (десять днів з дня вручення ухвали) були усунені недоліки оформлення апеляційної скарги. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 20.09.2021, у зв`язку із перебуванням суддів Пашкіної С.А. та Шаптали Є.Ю. у відпустці, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Руденко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 10.11.2021. 18.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли клопотання про залучення Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до участі у справі у процесуальному статусі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача; про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. 20.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують настання строку оплати відповідачем 100% відпущеної електричної енергії. Факт відсутності бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від взятих на себе зобов`язань. 20.10.2021 позивачем подано заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн. 21.10.2021 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження в частині стягнення грошових коштів за електроенергію у розмірі 8 900 654,75 грн на підставі пункту 2 частини 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відповідна сума боргу була сплачена відповідачем протягом липня-вересня 2021. 09.11.2021 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження в частині стягнення грошових коштів за електроенергію у розмірі 12 049 138,88 грн на підставі пункту 2 частини 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відповідачем у жовтні 2021 додатково сплачено позивачу борг у сумі 3 148 484,13 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та вирішено провести судове засідання, призначене на 10.11.2021, з використанням системи відеоконференцзв`язку. У судовому засіданні 10.11.2021 представник апелянта підтримав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб. Колегія суддів відмовила у задоволенні вказаних клопотань скаржника з тих підстав, що договір між сторонами не створює прав чи зобов`язань для Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тож прийняте у даній справі судове рішення, в силу статті 50 ГПК України, не вплине на права або обов`язки вказаних апелянтом осіб. У судовому засіданні 10.11.2021 представник позивача підтримав раніше подану заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн. Позивач зазначив, що з наслідками відмови від позову в частині стягнення штрафних санкцій та витрат на професійну правничу допомогу він обізнаний. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України). Статтею 274 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій та витрат на професійну правничу допомогу від імені позивача підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 7" Горбаньом С.А. В цій частині суд апеляційної інстанції закриває провадження та визнає в цій частині рішення суду першої інстанції у даній справі нечинним відповідно до приписів ст. 274 ГПК України. Стосовно закриття провадження в частині стягнення 12 049 138,88 грн, сплачених за платіжними дорученнями №137 250 від 30.07.2021, №137 251 від 30.07.2021, №149 043 від 28.08.2021, №160 586 від 29.09.2021, №137 248 від 30.07.2021, №137 249 від 30.07.2021, №160 485 від 29.09.2021, №137 247 від 30.07.2021, №137 246 від 30.07.2021, №168 199 від 28.10.2021, №168 198 від 28.10.2021, то вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки оплати і виконання грошового зобов`язання відбулись вже на стадії апеляційного перегляду. За приписами ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. За таких обставин, переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, докази, які з`явились на стадії апеляційного перегляду є новими доказами та не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Крім того, апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим в силу Конституції України та ГПК України, проводиться державним або приватним виконавцем в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», тож апелянт не позбавлений права надати такі докази виконавцю під час виконання судового рішення, або звернутися до суду першої інстанції в порядку ст. 328 ГПК. Посилання заявника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18 та від 01.04.2021 у справі №905/1360/19, підлягає відхиленню апеляційним судом і не приймаються, оскільки такі висновки не є релевантними до спору, який вирішується апеляційним судом по справі №910/79/21. Апелянт у судовому засіданні вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову. Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення в частині стягнення суми основного боргу - без змін. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та пояснення сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.02.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" (ВАД) було укладено договір №16585/01 із додатковою угодою до нього (договір), відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД та здійснювати її оплату відповідно до умов договору. 30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №7" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду №157/01 до договору (додаткова угода №157/01). У додатковій угоді №157/01 до договору сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 у новій редакції. Так, згідно з п.1.1 додаткової угоди №157/01 за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (далі - Порядок). Відповідно до п.2.1 додаткової угоди №157/01 сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору. Пунктом 2.3 додаткової угоди №157/01 визначено, що виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Умовами п.2.4, 2.5 додаткової угоди №157/01 сторонами погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п.3.1 додаткової угоди №157/01). Відповідно до п.п.3.2, 3.3 додаткової угоди №157/01 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. У п.4.5 додаткової угоди №157/01 унормовано, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію. Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом (п.4.6 додаткової угоди №157/01). Якщо виробник "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п.7.4 додаткової угоди №157/01). Як вбачається із додаткової угоди від 20.03.2020 №563/01/20 до договору (додаткова угода №563/01/20), сторони дійшли згоди, що продавець за "зеленим" тарифом (позивач) зобов`язується продавати, а гарантований покупець (відповідач) зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами). Відповідно до п.п.3.2, 3.3 в редакції додаткової угоди №563/01/20 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються, зокрема, відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом (п.4.6 додаткової угоди №563/01/20). 31.03.2020 між сторонами підписано та скріплено печатками акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року на суму 2900506,79 грн, 30.04.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року на суму 4597277,27 грн, 31.05.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року на суму 3404372,16 грн, 30.06.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року на суму 4538429,57 грн, 31.07.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року на суму 5009559,90 грн. На виконання умов договору відповідачем було здійснено часткову оплату електроенергії, поставленої у спірний період, а саме: - за березень 2020 року згідно платіжних доручень №19876 від 16.03.2020 на суму 83825,91 грн, №21108 від 25.03.2020 на суму 193854,84 грн, №30919 від 12.06.2020 на суму 101548,92 грн, №32326 від 18.06.2020 на суму 69014,46 грн, №34330 від 25.06.2020 на суму 68996,02 грн, №34993 від 30.06.2020 на суму 103428,60 грн, №37302 від 15.07.2020 на суму 114452,31 грн, №37985 від 23.07.2020 на суму 93078,68 грн, №39213 від 30.07.2020 на суму 294427,25 грн, №40671 від 31.07.2020 на суму 121532,49 грн, №40039 від 31.07.2020 на суму 109694,95 грн; - за квітень 2020 року згідно платіжних доручень №24271 від 15.04.2020 на суму 90175,63 грн, №25561 від 24.04.2020 на суму 128177,73 грн; - за травень 2020 року згідно платіжних доручень №29397 від 15.05.2020 на суму 55269,57 грн, №30097 від 25.05.2020 на суму 119170,74 грн; - за червень 2020 року згідно платіжних доручень №31615 від 15.06.2020 на суму 80656,29 грн, №32954 від 25.06.2020 на суму 100393,96 грн; - за липень 2020 року згідно платіжних доручень №36590 від 15.07.2020 на суму 87434,78 грн, №38442 від 24.07.2020 на суму 88905,42 грн. Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2020 заборгованість відповідача перед позивачем склала 18346107,14 грн і визнавалася обома сторонами. За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Матеріалами справи підтверджено, що на підставі укладеного між сторонами договору та додаткових угод до нього у березні-липні місяцях 2020 року позивачем було поставлено, а відповідачем - прийнято електроенергію на загальну суму 20450145,69 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за відповідні місяці, які підписані між сторонами та скріплені печатками останніх. Згідно умов п.п.3.2, 3.3 додаткової угоди №157/01 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку. Відповідно до п.п.3.2, 3.3 в редакції додаткової угоди від №563/01/20 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються, зокрема, відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2802 від 13.12.2019 в Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (нова назва - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії) внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019. Відповідно до п.10.1 Порядку у відповідній редакції до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Згідно з п.10.4 Порядку після отримання від продавця акту купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами. 31.03.2020 між сторонами підписано та скріплено печатками акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року на суму 2900506,79 грн, 30.04.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року на суму 4597277,27 грн, 31.05.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року на суму 3404372,16 грн, 30.06.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року на суму 4538429,57 грн, 31.07.2020 акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року на суму 5009559,90 грн. Жодних зауважень щодо цих актів відповідачем не висловлено. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державним підприємством "Гарантований покупець" у березні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №902 від 29.04.2020 на рівні 2569785206,02 грн (без ПДВ), у квітні 2020 року - постановою №995 від 27.05.2020 на рівні 4944070 79,18 грн (без ПДВ), у травні 2020 року - постановою №1211 від 24.06.2020 на рівні 4338131679,47 грн (без ПДВ), у червні 2020 року - постановою №1435 від 22.07.2020 на рівні 4246575539,88 грн (без ПДВ), у липні 2020 року - постановою №1600 від 19.08.2020 на рівні 4634864467,84 грн (без ПДВ). Таким чином, остаточний розрахунок за отриману у спірному періоді електричну енергію відповідач повинен був здійснити у такі строки: за березень 2020 року до 04.05.2020, за квітень 2020 року до 29.05.2020, за травень 2020 року до 26.06.2020, за червень 2020 року до 24.07.2020, за липень 2020 року до 21.08.2020, тобто протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці) за наявності вже підписаних двома сторонами актів купівлі-продажу, а прострочення платежу виникло з 05.05.2020, 30.05.2020, 27.06.2020, 25.07.2020, 22.08.2020 відповідно. В той же час, як вбачається з поданих до матеріалів справи платіжних доручень, відповідачем було частково оплачено вартість отриманої у спірний період електроенергії на загальну суму 2104038,55 грн, у зв`язку з чим сума заборгованості відповідача за період з березня по липень 2020 року складає 18346107,14 грн. Доказів здійснення оплати за поставлену у спірний період електричну енергію в повному обсязі, на день вирішення спору судом першої інстанції, матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано. Зважаючи на те, що відповідачем допущено невиконання грошового зобов`язання, чим порушено майнове право позивача на отримання плати за електричну енергію, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 18 346 107,14 грн заборгованості. Доводи відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано моменту, з якого у відповідача виникло зобов`язання та, відповідно моменту виконанні такого зобов`язання, колегія суддів вважає неспроможними, адже момент виконання грошового зобов`язання ДП "Гарантований покупець" визначено пунктом 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), яким установлено, що протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розмірів вартості послуг із забезпечення частки у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок з продавцем Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки в силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а боржник, який порушив зобов`язання, не вправі посилатися на недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника або на відсутність у боржника коштів ( абзац другий частини 1 статті 617 ЦК України ). Колегією суддів відхиляються за неспроможиністю доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років, шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем передбачено договором та Порядком. При оцінці вказаних доводів скаржника колегією суддів враховується позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 травня 2021 року у справі №910/11830/20. Разом з цим, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач, скориставшись своїм процесуальним правом, відмовився від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн. Враховуючи викладене, надання оцінки доводам апелянта про неправомірне нарахування пені, 7% штрафу, інфляційних витрат та 3 % річних, так само як і необхідність зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, не є доцільним, оскільки позивач в цій частині відмовився від позову, апелянт таку заяву підтримав у повному обсязі. Аналогічно судом апеляційної інстанції не надається оцінка доводам апелянта стосовно неправомірного стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу позивача, що були понесені в суді першої інстанції. Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними. Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, що відповідає ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено 460 086,10 грн судового збору (платіжне доручення №877 від 27.08.2021). Позивач відмовився від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825 868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу підлягає поверненню 50% сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги (в частині оспорюваних сум, від яких позивач відмовився), що становить 23 361,35. Керуючись ст. ст. 129, 130, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,- П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 7" про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн задовольнити.

2. Прийняти відмову Державного підприємства "Гарантований покупець" про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн у справі №910/79/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління № 7" до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 21 162 032, 83 грн.

3. Визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №910/79/21 в частині стягнення 3% річних у розмірі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн.

4. Провадження у справі №910/79/21 в частині стягнення 3% річних у розмірі 351 736,10 грн, штрафу у розмірі 898 959,25 грн, пені у розмірі 825868,68 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 599,82 грн закрити.

5. Повернути Державному підприємству «Гарантований покупець» (код 43068454, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) з Державного бюджету України 23 361,35 грн (двадцять три тисячі триста шістдесят одну гривню тридцять п`ять копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги за платіжним дорученням №877 від 27.08.2021.

6. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 910/79/21 залишити без задоволення.

7. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №910/79/21 в частині стягнення 18 346 107,14 грн (вісімнадцять мільйонів триста сорок шість тисяч сто сім гривень чотирнадцять копійок) основного боргу та 317 428,25 грн (триста сімнадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень двадцять п`ять копійок) судового збору залишити без змін.

8. Матеріали справи № 910/79/21 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 19.11.2021. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді М.А. Руденко М.А. Барсук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»