Постанова Київський апеляційний суд № 357/7162/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 травня 2022 року м. Київ Унікальний номер справи № 357/7162/21 Суддя в суді першої інстанції: Ларіна О.В. Провадження № 33/824/1420/2022 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави суму судового збору у розмірі 454,00 грн. (а.с. 15-17). Не погодившись з вказаною постановою, 16 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 39-48). На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначав, що оскаржувану постанову отримав 14 грудня 2021 року, а 22 грудня 2021 року звернувся за правової допомогою до АБ «Король та партнери» та уклав договір про надання правової допомоги. 23 грудня 2021 року адвокат Король П.В. ознайомився з матеріалами справи та того ж дня подав апеляційну скаргу. Проте постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року у поновленні строку було відмовлено та апеляційну скаргу повернуто. Зазначав, що звертаючись вперше з апеляційною скаргою пропустив строк на чотири дні у зв`язку з хворобою та відрядженням. 19 травня 2022 року за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями був визначений суддя Левенець Б.Б. і 20 травня 2022 року матеріали справи разом із апеляційною скаргою були передані судді доповідачу (а.с. 51). Перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03). Встановлено, що оскаржувана постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області винесена 08 грудня 2021 року, а апеляційна скарга подана 16 лютого 2022 року. Тобто апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП 10-денного строку на апеляційне оскарження з дня винесення постанови. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про судові засідання призначені на 05 жовтня 2021 року, 10 листопада 2021 року та 08 грудня 2021 року був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи підписаною ним пам`яткою про ознайомлення з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також розписками, які містяться на внутрішній стороні обкладинки справи. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 14 грудня 2021 року. При цьому, вперше з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся з пропуском строку на апеляційне оскарження 28 грудня 2021 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (а.с. 26-31). Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження (а.с. 35-36). У цій постанові, яка набрала законної сили та є чинною, апеляційний суд надав оцінку доводам скаржника щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та визнав їх неповажними. Європейський суд з прав людини вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Христов проти України», заява № 24465/04 від 19 лютого 2009 року). Враховуючи, що скаржник був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, крім того, 14 грудня 2021 року отримав копію повного тексту оскаржуваної постанови, останній не був позбавлений можливості оскаржити вищевказану постанову у строк, встановлений ст. 294 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на те, що лише 14 грудня 2021 року він отримав копію оскаржуваної постанови не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови і цей строк ніяким чином не пов`язаний з отриманням копії судового рішення. З цих підстав апеляційний суд також відхилив посилання ОСОБА_1 на те, що з 15 грудня 2021 року по 21 грудня 2021 року він перебував у відрядженні не дивлячись на своє захворювання. Отже, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть вважатися поважними, тобто такими, що об`єктивно перешкоджали вчасному зверненню до суду з апеляційною скаргою, тому виходячи з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2021 року - повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець