Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/11754/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11754/21 пров. № А/857/3906/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 140/11754/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Ковальчук В.Д., час ухвалення рішення 10.01.2022 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними щодо заниженого нарахування та невиплати частини грошового забезпечення у вигляді премії за період з 25 червня 2021 року по 30 серпня 2021 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити частину грошового забезпечення у вигляді премії за період з 25 червня 2021 року по 30 серпня 2021 року у сумі 23963,71 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач проходить службу на посаді заступника начальника Любешівського відділення поліції. У період з 25 червня 2021 року по 30 серпня 2021 року ОСОБА_2 безпідставно було занижено розмір її премії, з метою заниження її розміру грошового забезпечення в цілому. Зокрема позивачу у зазначений період було встановлено належну премію у розмірі 1%. Позивач зазначає, що її розмір премії було занижено навмисно з метою продовження на неї тиску. Позивач неодноразово зверталася з заявами щодо роз`яснення встановлення її розміру премії у розмірі 1% та отримала формальні відповіді про те, що нарахування премії здійснювалося згідно наданих керівництвом пропозицій та преміювання особового складу є правом керівника. Позивач зазначає, що при нарахуванні грошового забезпечення НПУ граничні розміри за посадою заступника начальника відділення поліції у 2021 році не встановлювалися, правомірним для обрахунку не нарахованої та невиплаченої частини грошового забезпечення необхідно застосувати середній заробіток за червень-липень 2020 року, а тому різниця у не нарахованому грошовому забезпеченні буде становити 23963,71 грн. З врахуванням викладеного просила позов задовольнити. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 140/11754/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника до виконання попередніх обов`язків. У вказані періоди відповідач не виконав рішення щодо поновлення на роботі. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 140/11754/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення премій є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань. Премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, а преміювання працівників відноситься до права керівника, а не до його обов`язку. З огляду на те, що премія пов`язується з результатами службової діяльності, професійними заслугами, то за наявності зауважень чи недоліків в роботі керівник, на думку суду, може зменшити працівникові розмір його премії за підсумками місяця. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №140/11964/20 Головним управлінням Національної поліції у Волинській області видано наказ від 15.06.2021 №173 о/с, яким скасовано наказ від 06 серпня 2020 року №236/о/с Про призначення майора поліції ОСОБА_1 старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 грн., звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП. Також на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №140/3510/21, Головним управлінням Національної поліції у Волинській області видано наказ від 25.06.2021 №186 о/с, яким скасовано наказ від 05 березня 2021 №66 в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію у зв`язку з скороченням штату або проведення організаційних заходів, майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП у Волинській області, з 05 березня 2021 року та поновлено на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП з 06 березня 2021 року. Наказом від 26.07.2021 №240 о/с, наказом від 20.08.2021 №289 о/с Головного управління Національної поліції у Волинській області за червень-серпень 2021 року заступнику начальника Любешівського відділення поліції ОСОБА_1 встановлено премію у розмірі 1,14%. Вважаючи дії Головного управлінням Національної поліції у Волинській області щодо встановлення зазначеного розміру премії протиправними позивач звернулася з даним позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правовідносини, пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах поліції, з виплатою грошового забезпечення поліцейських регулюються Законом України Про Національну поліцію, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі - Постанова № 988), наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260). Відповідно до положень частини 10 статті 62 Закону України Про Національну поліцію поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства; захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом. Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України Про Національну поліцію поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом 1 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право установлювати, зокрема надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, а також здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби (підпункти 1, 2 пункту 4 Постанови № 988). Пунктом 2 Постанови № 988 установлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ. Згідно із пунктами 3, 4 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО. За приписами пунктів 6, 7, 8 розділу І Порядку №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ЗВО про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. За час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Також пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 260 передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу. Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника. Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер). Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. Преміювання Голови Національної поліції України та його заступників здійснюється в розмірах, визначених у дозволі Міністра внутрішніх справ України, а керівників органів поліції - у розмірі, установленому наказом Голови Національної поліції України. Отже, з системного аналізу зазначених норм слідує, що питання щодо преміювання поліцейських віднесено до виключної компетенції керівника органу поліції; розмір премії встановлюється за рішенням керівника відповідно до затверджених ним положень; виплата премії здійснюється за наказом керівника органу поліції, який видається до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, та відповідно до, в тому числі, особистого внеску поліцейського в загальні результати служби; премія виплачується в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. При цьому, законодавством не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії поліцейським затверджується керівником відповідним наказом, що є його дискреційним повноваженням. Також у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №805/1182/17-а викладено правову позицію, згідно якої встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Так, наказом ГУНП у Волинській області від 23.09.2020 № 1320 затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП у Волинській області. Відповідно до п. 3 зазначеного Положення, преміювання визначається за результатами служби за місяць за такими показниками: неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійність виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованому йому структурному підрозділу; виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу; своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України; виявлення причин та умови, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; дотримання службової дисципліни. Відповідно до розділу 4 Положення списки поліцейських, що подаються на преміювання готуються структурним підрозділом, враховуючи виконання показників преміювання та підписується начальником цього підрозділу. На підставі поданих списків бухгалтерською службою спільно з підрозділом кадрового забезпечення готує накази про затвердження розмірів преміювання поліцейських. Із матеріалів справи встановлено, що начальником відділу поліцейської діяльності (смт. Любешів) внесено пропозицію щодо преміювання заступника начальника відділу Любешівського ВП ОСОБА_1 за червень- серпень 2021 року у розмірі 1%, а наказами від 26.07.2021 №240 о/с, від 20.08.2021 №289 о/с Головного управління Національної поліції у Волинській області за червень-серпень 2021 року заступнику начальника Любешівського відділення поліції Мартинюк В.М. встановлено премію у розмірі 1,14%. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 140/11754/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 20.05.2022 року