Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/9952/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9952/21 пров. № А/857/3952/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року (головуючий суддя Димарчук Т.М., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним до Головного управління Національної поліції у Волинській області в якому просила визнати протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті середнього заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з 06.08.2020 по 18.06.2021 та виплати на її користь різниці середнього заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за період з 06.08.2020 по 18.06.2021 у розмірі 88683,95 грн; визнати протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області щодо ненарахування, невиплати позивачу надбавки поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час 01.10.2017 по 05.03.2021 у розмірі 35 відсотків посадового окладу та зобов`язати ГУ НП у Волинській області нарахувати і виплатити позивачу надбавку поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час 01.10.2017 по 05.03.2021 в сумі 32760,00 грн; визнати протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області по не встановленню, ненарахуванню та невиплаті позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції з 01.02.2017 по 18.06.2021 в розмірі до 100% від грошового забезпечення та зобов`язати ГУ НП у Волинській області встановити, нарахувати і виплатити позивачу надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції з 01.02.2017 по 18.06.2021 в розмірі до 100% від грошового забезпечення у розмірі 507090,00 грн; визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП у Волинській області в частині скасування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в період з 06.08.2020 по 18.06.2021 та зобов`язати ГУНП у Волинській області встановити, нарахувати і виплатити позивачу надбавку поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень 06.08.2020 по 18.06.2021 у розмірі 15% від посадового окладу; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Волинській області від 23.09.2020 №288 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та встановити, нарахування і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 19324,91 грн; встановити, нарахувати і виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 25849,91 грн. кожна; визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП у Волинській від 23.07.2020 № 223 о/с, від 25.08.2020 № 258 о/с, від 24.12.2020 № 382 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати позивачу додаткової доплати згідно з Постановою КМУ від 29.04. 2020 № 375 зобов`язати відповідача встановити, нарахувати і виплати позивачу додаткову доплату згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 в період з 10.03.2020 по 05.03.2021 в сумі 129167,91 грн; визнати протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області по неправильному нарахуванні та невиплаті позивачу частини одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 05.03.2021 по даний час та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу частини одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % від грошового забезпечення за кожен рік служби в сумі 178158, 8 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо виплати різниці в середньому заробітку ОСОБА_1 за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 06.08.2020 по 18.06.2021 та стягнуто з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 різницю у середньому заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 06.08.2020 по 18.06.2021 у розмірі 61389, 92 (шістдесят одну тисячу триста вісімдесят дев`ять гривень 92 копійки). Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з жовтня 2017 року по липень 2020 року та зобов`язано Головне управління Національної поліції у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з жовтня 2017 року по липень 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а також не повністю досліджено обставини справи, просить скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає, що судом застосовано неправильно норми Порядку № 260 у зв`язку із наступним. Наказом ГУНП у Волинській області від 15.06.2021 №173 о/с її поновлено на посаді заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020 №140/11964/20, а наказом ГУНП у Волинській області від 25.06.2021 №186 о/с на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №140/3510/21 її поновлено на службі в поліції. На день прийняття рішення у справі №140/9952/21 обидва вказані вище рішення набрали законної сили. У відповідності до п.11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання. В силу п. 12 звернення поліцейського щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються в установленому законодавством України порядку. Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку 260 встановлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. З урахуванням того, що позовна вимога щодо проведення перерахунку матеріальної допомоги є похідною від рішення судів про поновлення її трудових прав, то відмова відповідача від перерахунку виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, як і рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 в зазначеній частині позовних вимог, не є правомірною. У рішенні суд зазначає, що на підставі поданого рапорту від 21.09.2020 від старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маневицького ВП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_1 , та враховуючи наявні асигнування, на підставі наказу ГУНП у Волинській області від 23.09.2020 №288 о/с ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6075 грн. Сума допомоги правомірно була розрахована з грошового забезпечення за займаною посадою - старший дільничний офіцер поліції з розрахунку посадового окладу 2500 грн., окладу за спеціальним, званням 2000 грн. та надбавки за стаж служби 1575 грн. Таким твердженням суд суперечить рішенням суду від 18.05.2020 №140/11964/20 та вимогам п.11. розділу І Порядку № 260 яким визначеного грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання. Таким чином, у зв`язку із набранням законної сили рішення суду, у відповідності до вимог Порядку №260 вона набула права на перерахунок такої одноразової допомоги з урахуванням посадового окладу у розмірі 3000 грн, окладу за спеціальним званням - 2000 грн. та надбавки за стаж служби - 1750 грн. або ж 6750 грн. (з урахуванням виплачених сум.). Посилання відповідача у листі від 09.02.2021 №33/09/29-21 щодо відсутності коштів , судом взято до уваги з порушенням норм Закону. Оскільки, наявність зобов`язань у відповідача перед звільненими поліцейськими щодо виплати одноразової грошової допомоги не повинно порушувати її «законне сподівання» на володіння майном, право на яке я набула у законний спосіб. Дії чи бездіяльність суб`єкта публічної влади не повинні порушувати її гарантовані права. Вважає, що Головне управління Національної поліції у Волинській області порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», заява №63134/00). А тому, відмова у перерахунку виплати матеріальної помологи на вирішення соціально-побутових питань у 2020 році, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань у 2021 році, суперечить статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв`язку із набранням законної сили рішення суду в частині визнання протиправним наказу ГУНП у Волинській області від 06.08.2020 №236 о/с в частині звільнення її із посади заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, у зв`язку із відновленням її трудових прав, похідним є здійснення перерахунку додаткової доплати згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 №375 в період з 10.03.2020 по 05.03.2021. Вважає, що правомірною є вимога про перерахунок та виплату додаткової доплати згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 №375 в період з 10.03.2020 по 05.03.2021 у відповідності до п.4 Постанови КМУ №375 та наказу МВС України від 03.06.200 №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам , зокрема, Національної поліції України забезпечувати встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення ( забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2) нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні дог заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у п 1 цього наказу (пункт 4). У відповідності до абз.6 п.12 розділу II Порядку 260, нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер. Виплата премій здійснюється за наказами керівників органів поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом із виплатою грошового забезпечення. З урахуванням викладеного, у відповідача були достатні підстави для проведення перерахунку додаткової доплати згідно з Постановою КМУ №375 у період з 10.03.2021 по 05.03.2021 згідно поданого переліку та у відповідності до вимог Порядку

260. За таких обставин є правомірною вимога про скасування наказів ГУ НП у Волинській області від 23.07.2020 № 223 о/с; від 25.08.2020 № 258 о/с; від 24.12.2020 № 382 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати позивачу додаткової доплати згідно постанови КМУ від 29.04.2020 №

375. При обґрунтуванні відмови у проведенні перерахунку та виплати частини невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні суд дійшов помилкового застосування на день звільнення установлених видів грошового утримання. Зокрема, у зв`язку із набранням рішення суду №140/11964/20 законної сили, виданням наказу від 15.06.2021 №173 о/с, похідна позовна вимога щодо проведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні 05.03.2021 має законні підстави. У відповідності до абз.6 п.12 розділу II Порядку 260, нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер. Виплата премій здійснюється за наказами керівників органів поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом із виплатою грошового забезпечення. Сума місячного грошового забезпечення у місяці звільнення зі служби в поліції, тобто у березні 2021 року з урахуванням суми різниці у середньому заробітку становить: 31 день х 515,28 грн.(середньоденний заробіток) 15973,68 грн. З яких: сума посадового окладу -3000 грн, окладу за спеціальним званням -2000 грн, надбавки за стаж служби - 1675 грн. , індексація у березні 2021- 1218,99, тобто 7893,99 грн. Розмір премії становить у березні 2021 становив : 15973,68-7893,99=8079,69 грн або 102,352 % Таким чином, сума місячного грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги становила -15973,68 грн. Сума одноразової грошової допомоги становила 119645,2 (15973,68 *50%*17 років=135776,28 ) без урахування раніше виплаченої суми. Суд першої інстанції помилково застосував для обрахування одноразової грошової допомоги види грошового забезпечення станом на 30.08.2021, які не були заявлені як позовні вимоги. А тому, вважає свої позовні вимоги обґрунтованими. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період із 02.08.2004 по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 30.08.2021 - у Національній поліції України. Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 в період часу із 13.10.2017 по 06.08.2020 перебувала на посаді заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області. В подальшому, відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області від 13.07.2020 №1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції та вжиття заходів впливу Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді звільнення з посади. На виконання даного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності було видано наказ ГУНП у Волинській області від 06.08.2020 №236 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області та призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького ВП ГУНГІ у Волинській області. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на посаді. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №140/11964/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Волинській області від 13.07.2020 №1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області», в частині звільнення з посади майора поліції ОСОБА_1 - заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУ НП у Волинській області. Визнано протиправним і скасовано наказ від 06.08.2020 № 236 о/с «Про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0109443) старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП». На виконання вказаного рішення суду видано наказ ГУНП у Волинській області від 15.06.2021 №173 о/с, яким скасовано наказ від 06.08.2020 № 236 о/с «Про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0109443) старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП». Наказом ГУНП у Волинській області від 05.03.2021 №66 о/с майора поліції ОСОБА_1 старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП у Волинській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 05.03.2021. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №140/3510/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Волинській області №66 о/с від 05.03.2021, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 05.03.2021. Поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 06.03.2021. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №140/3510/21, видано наказ ГУНП у Волинській області від 25.06.2021 №186 о/с, яким скасовано наказ від 05.03.2020 № 66 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУ НП у Волинській області, з 05.03.2021 та поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУ НП у Волинській області, з 06.03.2021. 16.07.2021 ОСОБА_1 подано рапорт до ГУНП у Волинській області щодо здійснення нарахування та виплати грошового утримання у зв`язку із вимушеним прогулом та виконанням нижчеоплачуваної роботи, а також здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, виплаченої їй у жовтні 2020 року у зв`язку із перебуванням на нижчеоплачуваній посаді. У листі ГУ НП у Волинській області №1069/05/29-2021 від 09.07.2021 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у проведенні нарахування та виплати різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи починаючи з дати звільнення і до фактичного поновлення на посаді. Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно вважав, що правовідносини, пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах поліції, з виплатою грошового забезпечення поліцейських регулюються Законом України «Про Національну поліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (далі - Порядок № 260). Відповідно до положень частини 10 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства; захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом. Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом 1 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Надаючи правову оцінку правовідносинам щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті середнього заробітку позивачу за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 06.08.2020 по 18.06.2021 та виплати на її користь різниці середнього заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 06.08.2020 по 18.06.2021 у розмірі 88683,95 грн суд першої інстанції виходив з наступного. Як уже зазначалось вище, наказом ГУНП у Волинській області від 06.08.2020 №236 о/с на виконання накладеного дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького ВП ГУНП у Волинській області, з посадовим окладом 2500 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №140/11964/20 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Волинській області від 13.07.2020 №1326/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області», в частині звільнення з посади майора поліції ОСОБА_1 - заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУ НП у Волинській області. Визнано протиправним і скасовано наказ від 06.08.2020 № 236 о/с «Про призначення майора поліції ОСОБА_1 (0109443) старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП, з посадовим окладом 2500 гривень, звільнивши з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП». Наказом ГУНП у Волинській області від 05.03.2021 №66 о/с майора поліції ОСОБА_1 старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП у Волинській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої етапі 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 05.03.2021. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі №140/3510/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у Волинській області №66 о/с від 05.03.2021, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, майора поліції ОСОБА_1 з посади старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 05.03.2021. Поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, з 06.03.2021. З огляду на встановлене, суд першої інстанції вірно вважав, що у період з 06.08.2020 по 18.06.2021 ОСОБА_1 , у зв`язку із незаконним звільненням її з посади заступника начальника Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУ НП у Волинській області, виконувала нижчеоплачувану роботу на посаді старшого дільничного офіцера сектору превенції Маневицького відділу поліції ГУНП у Волинській області (з посадовим окладом 2500 грн, замість 3000 грн). ГУ НП у Волинській області відмовлено позивачу у проведенні нарахування та виплати різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи починаючи з дати звільнення і до фактичного поновлення на посаді, що підтверджується листом №1069/05/29-2021 від 09.07.2021 (а.с. 100). У даному випадку, суд першої інстанції правильно вказав, що частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Колегія суддів погоджується з наведеним судом першої інстанції обрахунком, що підлягає стягненню за час виконання нижчеоплачуваної роботи у розмірі 61389, 92 грн., при цьому, суд вірно зазначив, що ГУ НП у Волинській області, як податковий агент відповідно до норм ПК України та, як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зобов`язане утримати з позивача при виплаті законодавчо встановлені податки та збори. Надаючи оцінку вимогам про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області щодо ненарахування, невиплати позивачу надбавки поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час 01.10.2017 по 05.03.2021 у розмірі 35 відсотків посадового окладу та зобов`язання ГУ НП у Волинській області нарахувати і виплатити позивачу надбавку поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час 01.10.2017 по 05.03.2021 сумі 32760,00 грн то суд першої інстанції врахував, що згідно листа ГУНП у Волинській області від 19.05.2021 №203і/04/12/2021 та листа т.в.о. начальника відділу Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 17.05.201 №1672/53/03-21 надана на запит інформація про залучення ОСОБА_1 до несення служби у якості відповідального від керівництва по Любешівському ВП Камінь-Каширського ГУ НП у Волинській області у певні визначені дні у період з жовтня 2017 року по липень 2020 року. При цьому, судом правильно зазначено, що відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. З огляду на це правильним є висновок суду про те, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Оскільки, позивач, перебуваючи на службі в поліції, як уже зазначалось вище, заступала на чергування в добові наряди у 2017, 2018, 2019 та 2020 роках, що підтверджується листами ГУНП у Волинській області від 19.05.2021 №203і/04/12/2021 та від 17.05.201 №1672/53/03-21, то відповідач був зобов`язаний здійснювати позивачу доплату за відпрацьовані години у нічний час у розмірах і у строки, передбачені чинним законодавством З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час за період з жовтня 2017 року по липень 2020 року, відповідно позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак, щодо визначеної позивачем суми грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за спірний період в розмірі 32760,00 грн, то правильною є позиція, що обчислення суми доплати належить до відання компетентних структур відповідача. Відхиляючи вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області щодо не встановлення, не нарахування та невиплати позивачу надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції з 01.02.2017 по 18.06.2021 в розмірі до 100% від грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу надбавку за специфічні умови проходження служби суд першої інстанції вірно врахував, що пунктом першим Постанови №988 визначено, що грошове забезпечення, зокрема, поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 1 пункту 4 Постанови №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. У пункті 4 розділу II Порядку №260 визначено, що надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Нарахування грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в межах граничних розмірів грошового забезпечення, визначених за кожною посадою залежно від стажу служби та спеціального звання, на підставі яких здійснюється розрахунок фонду грошового забезпечення, який виділяється для ГУНП в області на відповідний місяць. Граничний розмір грошового забезпечення досягається шляхом нарахування посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби та премії. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу. Виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу. Відтак, суд правильно вважав, що встановлення надбавки за специфічні умови проходження служби є правом, а не обов`язком керівника, тобто не є обов`язковим платежем, хоча і входить до складу грошового забезпечення. Розмір надбавки залежить від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно- правових актів тощо) та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправним і скасування наказу ГУ НП у Волинській області в частині скасування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в період з 06.08.2020 по 18.06.2021 та зобов`язання ГУНП у Волинській області встановити, нарахувати і виплатити позивачу надбавку поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень 06.08.2020 по 18.06.2021 у розмірі 15% від посадового окладу, то суд першої інстанції правильно врахував, що згідно статті 30 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 №3855-XII (далі - Закон №3855-ХІІ) у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України постановлено виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством (пп. 2 п. 5 Постанови № 988). Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку №260 установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції - іншим поліцейським, погоджених з режимно-секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю. Установлення надбавки за службу в умовах режимних обмежень заступникам керівника органу (міжрегіонального органу) поліції або керівникам структурних підрозділів, що безпосередньо підпорядковуються керівникові органу, здійснюється за його наказом підготовленим режимно-секретним органом, за умови надання зазначеним категоріям поліцейських допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю, у межах обсягів асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень припиняється з дня: звільнення з посади, за якою вона була встановлена; припинення доступу до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці; закінчення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Припинення виплати встановленої раніше надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється на підставі відповідного наказу керівника органу поліції. З огляду на вказане, суд правильно вважав, що для нарахування поліцейському надбавки за роботу в умовах режимних обмежень необхідно дотримання декілька умов, а саме: отримання посадовою особою - працівником доступу до державної таємниці; здійснення постійної роботи посадовою особою, що має доступ до державної таємниці, в умовах режимних обмежень; фіксування органом РСО цієї роботи посадової особи; отримання керівником пропозиції від PCО про виплату компенсації посадовій особі; видання відповідного наказу керівником на виплату компенсації. Оскільки наказом ГУНП у Волинській області від 06.08.2020 № 236 о/с позивач була звільнена із посади заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області і призначена на посаду старшого дільничного офіцера поліції Маневицького ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, що не передбачає оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, від режимно-секретного органу до керівника структурного підрозділу не надходила відповідна інформація про роботу ОСОБА_1 у період з 06.08.2020 по 18.06.2021 із документами, що містять державну таємницю, а посада старшого дільничного офіцера поліції Маневицького ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області не передбачала оформлення допуску до державної таємниці, то суд правильно вважав, що у начальника ГУНП в області були відсутні підстави для видання наказу про встановлення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, при цьому, доводи позивача про те, що у період з 06.08.2020 по 18.06.2021 за нею зберігалося право на виплату грошового забезпечення, яке вона отримувала до звільнення з посади заступника начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, зокрема надбавка за таємність 15 %, є безпідставними, відтак позовні вимоги у цій частині є безпідставними та до задоволення не підлягають. Надаючи оцінку позовним вимогам щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Волинській області від 23.09.2020 №288 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та встановлення, нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік в сумі 19324,91 грн, встановлення, нарахування і виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 25849,91 грн кожна, суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до пункту 13 Розділу II Порядку №260 (у редакції, яка була чинною до 21.08.2020) поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Після внесення змін з 21.08.2020, зазначено, що матеріальна допомога для оздоровлення може надаватись у розмірі, який повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Цим же пунктом передбачено, що для розрахунку матеріальної допомоги застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату. Виплата поліцейським матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції. Судом першої інстанції з`ясовано, що 07.05.2020 позивач ОСОБА_1 написала рапорт про виплату їй матеріальної допомоги для оздоровлення. Наказом ГУНП у Волинській області від 25.05.2020 №159 о/с затверджено рішення про виплату матеріальної допомоги для оздоровлення позивачу в розмірі посадового окладу в сумі 3000 грн відповідно до пункту 13 Розділу II Порядку №260 в редакції станом на травень 2020 року. Така виплата позивачу в розмірі 3000 грн підтверджується розрахунковим листом за травень 2020 року. На підставі поданого рапорту від 21.09.2020 від старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Маневицького ВП ГУНП в області майора поліції ОСОБА_1 , та враховуючи наявні асигнування, на підставі наказу ГУНП у Волинській області від 23.09.2020 №288 о/с ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6075 грн. Сума допомоги правомірно була розрахована з грошового забезпечення за займаною посадою - старший дільничний офіцер поліції з розрахунку посадового окладу 2500 грн, окладу за спеціальним званням 2000 грн та надбавки за стаж служби 1575 грн. Щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 25849,91 грн кожна, суд вірно вказав, що відповідно до пункту 13 Розділу II Порядку №260 (у редакції, яка була чинною після 21.08.2020) поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії. Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції. Судом при цьому зґясовано, що у 2021 році відповідно до листа Національної поліції України від 09.02.2021 №33/09/29-21 дск керівникам територіальних органів поліції дозволено виплачувати матеріальну допомогу для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань при наявності відповідних асигнувань, доведених центральним органом управління поліції на зазначені цілі або за рахунок економії коштів. У поточному році асигнування для ГУНП у Волинській області на виплату матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань центральним органом управління поліції не виділялись. У зв`язку з тим, що в ГУНП у Волинській області наявні зобов`язання перед звільненими поліцейськими щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, економія коштів на виплату матеріальних допомог відсутня, тому здійснити такі виплати немає можливості. Суд вірно зауважив, що у пункті 13 Розділу II Порядку №260 вказано, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення. Відтак суд правильно вважав, що у 2021 році виплата матеріальної допомоги на оздоровлення є правом (а не обов`язком) роботодавця, яке поставлено у залежність від наявності відповідних асигнувань, доведених центральним органом управління поліції на зазначені цілі або за рахунок економії коштів. Враховуючи вищевикладене, суд підставно відхилив вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Волинській області від 23.09.2020 №288 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати позивачу допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання встановити, нарахувати і виплати матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та про встановлення, нарахування і виплату відповідачем матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській від 23.07.2020 № 223 о/с, від 25.08.2020 № 258 о/с, від 24.12.2020 № 382 о/с в частині встановлення, нарахування і виплати додаткової доплати позивачу згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 та зобов`язання встановити, нарахувати і виплатити позивачу додаткову доплату згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 в період з 10.03.2020 по 05.03.2021 в сумі 129167,91 грн суд вірно врахував, що пунктом 1 Постанови КМУ від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі Постанова №375) установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї Постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови № 375). Згідно з пунктом 4 Постанови № 375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Відповідно до пункту 5 Постанови № 375 доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок № 485). У пункті 1 Порядку № 485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (далі - бюджетні кошти). Згідно з пунктом 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС). Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4). З огляду на це, суд правильно вважав, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Така доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Судом з`ясовано, що враховуючи вимоги вказаних нормативних актів, а також подану інформацію керівництва Любешівського відділення поліції та Маневицького відділу поліції про залучення ОСОБА_1 до забезпечення правопорядку і безпеки громадян, внаслідок чого вона мала безпосередній контакт з населенням, протягом 2020 року їй була установлена та виплачена доплата пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а саме: за березень - 11,11% в сумі 1008,64 грн; за квітень - 16,07% в сумі 2261,36 грн; за травень - 10,42% в сумі 1466,30грн; за червень - 26,67% в сумі 1959,22 грн; за липень - 23,08% в сумі 1 780,59 грн; за вересень - 50% в сумі 1215 грн; за жовтень - 26,09% в сумі 1 329,33 грн; за листопад - 26,92% в сумі 2169,38 грн; за грудень - 33,33% в сумі 1491,87 грн. При цьому, розмір встановленої доплати та її сума залежали від кількості днів, протягом яких поліцейський виконував службові обов`язки (без періодів відпустки, навчання, хвороби, самоізоляції) та кількості днів, протягом яких поліцейський під час виконання службових обов`язків забезпечував правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням. Також інформації про залучення ОСОБА_1 до забезпечення правопорядку і безпеки громадян, внаслідок чого позивач мала безпосередній контакт з населенням за серпень 2020 року до ГУНП в області не надходила, у зв`язку з тим, що з 08.08.2020 по 07.09.2020 ОСОБА_1 перебувала у відпустці. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 у період серпень 2020 року, січень-березень 2021 року залучалася до забезпечення правопорядку і безпеки громадян та внаслідок виконання своїх службових обов`язків мала безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у зв`язку з чим суд вірно вважав, що позивач не має права на встановлення у зазначений період додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. Крім того, розглядаючи спір суд врахував, що накази ГУ НП у Волинській області від 23.07.2020 № 223 о/с, від 25.08.2020 № 258 о/с, від 24.12.2020 № 382 о/с стосуються преміювання особового складу Любешіського відділення Камінь-Каширського відділу поліції ГУ НП у Волинській області за відповідні місяці 2020 року та встановлення доплат відповідно до Постанови КМУ від 29.04.2020 №375. Пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 260 передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Рішення керівників органів поліції про преміювання оформлюється наказом, який видається до 25 числа кожного місяця, згідно із затвердженим положенням про преміювання та на підставі списків керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції. Рішення керівників органів поліції про преміювання заступників керівника органу поліції, керівників структурних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів здійснюється на підставі наказу. Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорта (звернення) керівника. Нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер). Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Виплата премії проводиться щомісяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. З огляду на це, суд вірно вважав, що питання щодо преміювання поліцейських віднесено до виключної компетенції керівника органу поліції; розмір премії встановлюється за рішенням керівника відповідно до затверджених ним положень; виплата премії здійснюється за наказом керівника органу поліції, який видається до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, та відповідно до, в тому числі, особистого внеску поліцейського в загальні результати служби; премія виплачується в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. При цьому, законодавством не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії поліцейським затверджується керівником відповідним наказом, що є його дискреційним повноваженням. Враховуючи вищевказане, правильним є висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у Волинській від 23.07.2020 № 223 о/с, від 25.08.2020 № 258 о/с, від 24.12.2020 № 382 о/с встановлення, нарахування і виплати додаткової доплати згідно з Постановою КМУ від 29.04.2020 № 375 в період з 10.03.2020 по 05.03.2021 в сумі 129167,91 грн задоволенню не підлягають. Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП у Волинській області по неправильному нарахуванні та невиплаті позивачу частини одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 05.03.2021 по даний час та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу частини одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % від грошового забезпечення за кожен рік служби в сумі 178158,8 грн, то суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу VI Порядку № 260 у разі звільнення із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше. Відповідно до пункту 6 розділу VI «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби» Порядку №260, нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премій, установлених наказами на день звільнення. Наказом ГУНП у Волинській області від 30.08.2021 №302о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби за пунктом 4 частини 1 статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про Національну поліцію», з 30.08.2021. Календарна вислуга років для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні становила 17 років 26 днів. На день звільнення ОСОБА_1 сума місячного грошового забезпечення для нарахування одноразової грошової допомоги становила 6826,95 грн. Відповідно сума одноразової грошової допомоги обчислена шляхом множення суми місячного грошового забезпечення на 50% та на кількість повних календарних років служби (17 років) та становила 58029,16 грн (6826,95 х 50% х17 років=58029,16 грн.). За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про зобов`язання ГУ НП у Волинській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 частину одноразової допомоги при звільненні в розмірі 50% від грошового забезпечення за кожен рік служби з врахуванням до складу грошового забезпечення надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за специфічні умови служби в поліції, надбавки за службу в нічний час - безпідставні, оскільки такі виплати на день звільнення ОСОБА_1 не встановлювались і не виплачувались. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року по справі № 140/9952/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін