Постанова 4857 № 140/3277/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3277/21 пров. № А/857/16512/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Довгополова О.М., Мікули О.І., з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 140/3277/21 (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : 31 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просив: а) визнати протиправним та скасувати наказ від 05.03.2021 №66 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції; б) поновити на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції; в) зобов`язати вирішити питання щодо призначення на посаду рівнозначну посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції; г) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням від 19 липня 2021 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області № 66 о/с від 05.03.2021, в частині звільнення зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України ,,Про Національну поліцію у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції, з 05 березня 2021 року. Поновив сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в органах поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції, з 06 березня 2021 року. Стягнув з Головного Управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 33 041,25 грн.. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції, з 06 березня 2021 року та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7 342,50 грн. суд допустив до негайного виконання. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення не відповідає вимогам ст. 242 КАС України та прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також принципів адміністративного судочинства. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачу неодноразово пропонувались вакантні посади з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, становлення до виконання службових обов`язків. Однак, ОСОБА_1 не надав згоди на призначення на жодну із запропонованих посад шляхом подання відповідного рапорту. Оскільки 05.03.2021 закінчився двохмісячний строк з моменту попередження про наступне вивільнення, позивач не подав рапорт про призначення на жодну із запропонованих посад, ГУ НП правомірно винесений наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи відповідача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права. При цьому, позивач заперечив вимоги апеляційної скарги та просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебував на службі в Національній поліції по 05.03.2021. Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області №87 о/с від 29.04.2016 старший сержант поліції ОСОБА_1 призначений поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 Маневицького відділу поліції, з посадовим окладом 2470 гривень, звільнивши його з посади поліцейського цього відділу поліції. Наказом НПУ від 15.12.2020 № 977 ,,Про організаційно-штатні зміни в ГУНП у Волинській області затверджено нову організаційно-штатну структуру територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП у Волинській області (наказ ведено в дію з 01.01.2021). Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 22.12.2020 №1719 ОСОБА_1 05.01.2021 був попереджений щодо можливого наступного звільнення. Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 05.03.2021 № 66 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України ,,Про Національну поліцію у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів з 05 березня 2021 року. Не погодившись з вищевказаним наказом позивач звернулась з позовом до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції проведене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому спірний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними. Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першої статті 3 Закону України ,,Про Національну поліцію від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон України №580-VIII) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Пунктами 1, 3-5 статті 59 Закону №580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України. Згідно частини першої статті 60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII) За змістом ч.2 ст. 68 Закону №580-VIII поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті. Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади - у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський - у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду. Переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду. Згідно приписів частин 8 та 9 статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський. Частинами 1-3, 5, 6, 8 статті 68 Закону №580-VIII встановлено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення. Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону. Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства. Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки. Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до Закону України від 05.02.2015 ,,Про добровільне об`єднання територіальних громад розпочато процес децентралізації та укрупнення територіальних громад. Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX ,,Про утворення та ліквідацію районів на території Волинської області ліквідовано 18 районів та утворено 4 райони (Луцький, Ковельський, Володимир-Волинський та Камінь-Каширський). Наказом Національної Поліції України від 15.12.2020 № 977 ,,Про організаційно-штатні зміни в ГУНП у Волинській області затверджена нова організаційно-штатна структура територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП, який набрав чинності з 01.01.2021. Та, на території області утворено 2 районні управління поліції (Луцьке районне управління, Ковельське районне управління) та 2 районні відділи поліції (Володимир-Волинський районний відділ та Камінь-Каширський районний відділ), до складу яких увійшли 7 відділень поліції, 4 відділи поліцейської діяльності та 3 сектори поліцейської діяльності з функцією прямого підпорядкування районному управлінню (відділу) поліції за територіальним розподілом. До складу Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, увійшли: відділ поліцейської діяльності №1 (селища Любешів) та відділення поліції №1 (селища Маневичі). На виконання вимог наказу № 977 від 15.12.2020, ГУНП у Волинській області 05.01.2021 винесене ОСОБА_1 попередження про можливе наступне звільнення та одночасно запропонована одна з наступних вакантних посад в ГУНП : -дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №3 (м. Луцьк) Луцького районного управління поліції ГУНП; -дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП; -інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП. З даним попередженням про наступне звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ознайомлений 05.01.2021, про що свідчить його особистий підпис. Пунктом 4 частини 1статті 77 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 05.03.2021 № 66 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Маневицького відділу поліції звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України ,,Про Національну поліцію у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційних заходів з 05 березня 2021 року. Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що відповідно до затвердженого наказом Національної поліції № 977 від 15.12.2020 штату Камінь-Каширського РВ поліції ГУНП у Волинській області у відділенні поліції №1 смт. Маневичі у секторі реагування патрульної поліції наявні 11 посад. Згідно листа ГУ НП у Волинській області від 29.03.2021 №17адз/04/12/1-2021, штатна чисельність посад ГУНП у Волинській області складає 2269 осіб, як станом на 31.12.2020 (до проведення організаційно-штатних змін), так і станом на 01.01.2021 (після проведення організаційно-штатних змін), що насамперед свідчить про відсутність скорочення штату у ГУНП у Волинській області. Штатна чисельність Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області станом на 01.01.2021 становила 193 одиниці загалом, в тому числі посад категорії «молодший склад поліції» - 56 одиниць. Також повідомлено, що в Камінь-Каширському районному відділі поліції ГУНП у Волинській області та відділенні поліції № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області станом на 01.01.2021, 05.01.2021 та 10.01.2021, всі посади, рівнозначні посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Маиевицького відділу поліції ГУНП у Волинській області, були вакантними. Таким чином, на думку суду першої інстанції, в структурі ГУ НП у Волинській області відбулась реорганізація, при цьому посада, яку обіймав позивач скорочена не була, а в секторі реагування патрульної поліції були передбачені посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції з категорією «молодший склад поліції». Станом на 01.01.2021, 05.01.2021 та 10.01.2021 всі посади в територіальних (відокремлених) підрозділах Головного управління Національної поліції у Волинській області, були вакантними. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, шо встановлена законодавством можливість зміни штатного розпису територіального органу поліції з одночасним затвердженням іншого, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню поліцейських на посади за новим штатним розкладом. Це зобов`язання ГУНП у Волинській області не виконало, а трудові гарантії позивача, як працівника були порушені. Листом від 19.02.2021 № 552/04/12/1-2021 відповідач додатково направив позивачу список вакантних посад станом на 19.02.2021. Як вбачається з відмітки пошти на конверті, 11.03.2021 року даний лист повернуто відповідачу (відмова від отримання). Матеріали справи свідчать, що запропонований позивачу перелік вакантних посад є значно меншим від вакантних посад (некомплекту) молодшого складу поліції по даній юридичній особі станом на 05.03.2021 року, що доданий відповідачем до матеріалів справи листом №329 від 25.06.2021 року. Окрім того, 15.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом, в якому повідомив, що у зв`язку із реорганізацією або скороченням штату згідний на рівнозначну посаду у відділенні поліції №1 (смт. Маневичі). Листом № 9ад.з/04/12/1-2021 від 10.03.20201 ГУ НП у Волинській області повідомив суд, що станом на 01.01.2021 всі посади в територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП у Волинській області були вакантними. В постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 808/539/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських та полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільняються не всі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені. Крім того, у разі скорочення штатів, поліцейському, посада якого скорочується, повинні бути запропоновані інші посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв`язку зі скороченням штатів. Зазначений висновок обумовлюється тим, що формою волевиявлення поліцейського на призначення на іншу посаду є надання згоди. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, тобто ініціатива керівництва. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом надання згоди на ініціативу керівництва щодо іншої посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад виникають підстави для застосування п. 4 ч. 1 ст.77 Закону України ,,Про Національну поліцію щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 05.12.2018 у справі №814/805/17, від 15.04.2020 у справі №824/185/17-а. Отже, резюмував Верховний Суд, законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв`язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв`язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переведення працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які він може претендувати з урахуванням фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення. В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів апеляційний суд враховує вказані висновки Верховного Суду під час вирішення цього спору. Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що пропозиція усіх наявних вакантних посад є невід`ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату у разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. Таким чином, відсутність доказів щодо здійснення пропозиції відповідачем позивачу усіх наявних вакантних посад, з врахуванням критеріїв, вказаних вище, не може бути свідченням дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штатів або проведення організаційних заходів, а тому оскаржений наказ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Оскільки звільнення позивача проведене з порушенням вимог законодавства, суд першої інстанції правомірно поновив ОСОБА_1 на посаді та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу. При цьому колегія суддів вважає правильним визначення судом суми середнього заробітку, оскільки суд провів розрахунок на підставі наданих відповідачем довідок та у відповідності до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №

100. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 140/3277/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. В. Святецький судді О. М. Довгополов О. І. Мікула Повне судове рішення складено 30.12.2021.