Ухвала КЦС ВС № 554/4176/18

Ухвала Іменем України 18 травня 2022 року м. Київ справа № 554/4176/18 провадження № 61-4158ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за нововиявленими обставинами, ВСТАНОВИВ: У червні 2018 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - Полтавське ОКВП ТГ «Полтаватеплоенерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року, позов Полтавського ОКВП ТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Полтавського ОКВП ТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 грудня 2014 року по 01 липня 2018 року у розмірі 85 504,54 грн з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду із заявою про перегляд рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, в обґрунтування якої зазначала, що, оскільки при ухваленні рішення їй не були відомі істотні для справи обставини, а саме те, що квартира складається із жилої площі та підсобних приміщень, а якщо у підсобних приміщеннях відсутні тепловіддавальні прилади системи опалення, то кошти за опалення не сплачуються. Вказувала, що про нововиявлені обставини вона дізналася з листа Приватного підприємства Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» (далі - ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор») від 22 травня 2020 року, в якому зазначено, що жила площа квартири складає 29,4 кв. м, а підсобні приміщення - 19,2 кв. м, куди входить кухня, яка опалюється по з`єднаній системі опалення із спальнею, відтак, площа підсобних приміщень складає 12,4 кв. м (19,2-6,8), а опалювальна площа складає 36,2 кв. м (48,6-12,4), які повинні враховуватися для оплати. Вважала, що позивачем збільшену опалювальну площу і нараховано борг у збільшеній сумі без урахування того, що сім`я її сина є багатодітною з 24 серпня 2014 року, а тому для багатодітної сім`ї оплата за послуги Полтавського ОКВП ТГ «Полтаватеплоенерго» повинна обчислюватись у розмірі 50 %. Також, зазначала, що позивач вимагає оплату за три роки і сім місяців, у той час, як позовна давність становить три роки. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами, відмовлено. 05 травня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року, у якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами та повернути їй стягнені цим рішенням грошові кошти. До касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що заявниця перебуває у скрутному матеріальному становищі, постійно хворіє і потребує лікування. На підтвердження зазначеного надано копії довідок Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 03 вересня 2021 року і від 13 січня 2022 року та Комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 полтавської міської ради» від 17 березня 2022 року №

96. Надаючи оцінку доводам заявленого клопотання та доданими до нього матеріалам, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору за подання касаційної скарги з огляду на таке. Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Відповідно до частини п`ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначення обставин нововиявленими необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, - це обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Водночас, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Судами попередніх інстанцій встановлено, що обставини, на які посилалась ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, щодо відсутності договору про надання послуг теплопостачання та неправильне нарахування заборгованості, щодо солідарного стягнення заборгованості, щодо нарахування заборгованості на житлову, а не загальну площу, стосовно того, що борг нарахований із врахуванням рушникосушильника, були предметом оцінки суду першої інстанції у справі за позовом Полтавського ОКВП ТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, встановлені у рішенні Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року. Отже такі обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України. Так, доводи заявниці про відсутність у неї обов`язку сплачувати за надані послуги у разі відсутності договору є неспроможними, оскільки статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов`язок сплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом. Стосовно твердження заявниці щодо спливу строку позовної давності, то позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка подана до винесення ним рішення. Жодних заяв щодо застосування строку позовної давності ОСОБА_1 до суду не подавала. Окрім того, дана обставина, виходячи зі змісту статті 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Посилання у касаційній скарзі на те, що під час розгляду справи заявниці не були відомі істотні для справи обставини, зокрема, такий доказ, як копія листа ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» від 22 травня 2020 року, який не був наданий до суду першої інстанції, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2015 року у справі № 554/18754/14-ц за позовом Полтавського ОКВП ТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, яке набрало законної сили, установлено, що загальна опалювальна площа квартири АДРЕСА_1 , де проживають відповідачі, становить 47,6 кв. м. Лист ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» від 22 травня 2020 року є новим доказом, а не доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини, а нові докази, як зазначено вище, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Таким чином, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що наведені заявницею підстави та обставини не є нововиявленими, і, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України, зводяться до переоцінки доказів у справі, які були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій та не можуть бути підставою для скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що обставини, на які посилалась заявниця, не є нововиявленими у розумінні частини другої статті 423 ЦПК України. Отже, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2018 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання за нововиявленими обставинами відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний