Ухвала КЦС ВС № 552/2181/20

Ухвала 07 грудня 2020 року м. Київ справа № 552/2181/20 провадження № 61-17687ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобов О. А., у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У травні 2020 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. На обгрунтування позовних вимог зазначало, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, які надаються ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго». Оскільки відповідачі не сплачуть кошти за спожиті послуги з теплопостачання у них виникла заборгованість, яка за період з 01 березня 2015 року по 01 травня 2020 року становить 22 234,38 грн. Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 22 234,38 грн, а також на підставі статті 625 ЦК України за період з 21 квітня 2015 року по 01 травня 2020 року три проценти річних у розмірі 1 237,01 грн та інфляційні втрати в сумі 2 630,97 грн. Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 липня 2020 року позов ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за період з 11 жовтня 2016 року по 01 травня 2020 року за послуги з теплопостачання у сумі 19 350,62 грн, трьох процентів річних у сумі 1 237,01 грн та інфляційних витрат - 2 630,97 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПО КВП ТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у сумі 19 100,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просила скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки справа має виняткове значення для заявника.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 23 218,60грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00*100=210 200,00). Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Щодо доводів касаційної скарги про те, що справа має виняткове значення для заявника Щодо доводів заявника про те, що справа має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обгрунтування. Заявник не навів переконливих доводів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка про це у касаційній скарзі не дає підстав для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак