Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12804/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/12804/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., за участю секретаря судового засідання Замкової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (суддя Врона О.В., повний текст рішення складений 08.11.2021) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.04.2021 № 0058490702 та № 0058510702. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, іншого законодавства за період з 01.01.207 по 31.12.2019, за результатами якої складено Акт № 964/04/36-07-02/30502509 від 23.03.2021. В Акті перевірки відображені виявлені порушення: - заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, на суму 701568673,78 грн. в порушення п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп.14.1.11, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО11 «Зобов`язання» та п. 15 П(С)БО15 «Дохід», затвержених наказом МФУ від 29.11.99 № 290, оскільки до складу інших доходів не включено кредиторську заборгованість перед ТОВ «Адор ЛтД», що виникла в ході виконання ТОВ «Адор ЛтД» умов договору поруки перед КБ «Приватбанк», щодо якої минув строк позовної давності, як безповоротно фінансову допомогу; - заниження суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 831269,37 грн., у тому числі ПДВ 462593 грн., курсові різниці 274804,47 грн., транспортні витрати 93871,90 грн., в порушення пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України в результаті не пред`явлення до відшкодування постачальнику суми витрат по поверненню неякісного товару, що призвело до заниження податку на прибуток за 2019 рік у сумі 114035894 грн.; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування у сумі 68867199 грн., за 2017 рік у сумі 831269 грн., за 2018 рік у сумі 831269 грн., за 2019 рік у сумі 68035930 грн. За результатом розгляду заперечень платника податків на Акт перевірки податковим органом прийнято рішення у формі листа від 26.04.2021 № 20489/6/04-36-07-02, згідно з яким прийнято до уваги надані Товариством копії кредитних договорів, укладених з ПАТ КБ «Приватбанк» та прийнято рішення про викладення порушення в Акті в новій редакції: ТОВ «Біотрейд» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 491293621,00 грн. за 2019 рік , внаслідок чого, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2019 рік на суму 491293621,00 грн. Дане порушення призвело до заниження податку на прибуток за 2019 рік у сумі 76036756,00 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік у сумі 68867199,00 грн. Щодо заниження доходу в порушення пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму 831269,37 грн. висновки Акту перевірки скасовані. На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 29 квітня 2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0058490702, згідно з яким збільшено суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» у сумі 95045945,00 грн., з якої 76036756,00 грн. основне зобов`язаннями, 19009189,00 грн. штрафні санкції ; № 0058510702 на суму 68867199,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Суд апеляційної інстанції встановив, що між ТОВ «Біотрейд» та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір № 4Б13475И від 07.08.2013 про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту в сумі 87000000,00 грн. для фінансування поточної діяльності підприємства. Умовами Договору визначено, що строки позовної давності складають 5 років. Додатковою угодою від 05.08.2014 до названого кредитного договору термін повернення кредиту продовжено до 03.08.2015, строки позовної давності встановлено тривалістю 15 років». Згодом додатковими угодами від 06.07.2015, від 26.02.2016, від 22.11.2016 були досягнуті нові домовленості щодо терміну повернення кредиту, який остаточно визначений до 22 листопада 2016 року. Також між ТОВ «Біотрейд» та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено аналогічні договори та у подальшому змінені умови договору, аналогічно вищенаведеним: - № 4Б13524И від 28.08.2013 на суму 250000000,00 грн. з додатковими угодами від 05.08.2014, від 06.07.2015, від 26.02.2016, від 22.11.2016; - № 4Б13525И від 30.08.2013 на суму 260000000,00 грн. з додатковими угодами від 05.08.2014, від 06.07.2015, від 26.02.2016, від 22.11.2016; - № 4Б13610И від 23.10.2013 на суму 100000000 грн. з додатковими угодами від 16.10.2014, від 19.08.2015, від 26.02.2016, від 22.11.2016; - № 4Б14069И від 13.02.2014 на суму 25000000 грн. з додатковими угодами від 12.02.2015, від 22.11.2016. Згідно з довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» № Е.21.0.0.0/4-695 від 29.11.2016, задля забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Біотрейд» (Боржник) за кредитними договорами: № 4Б13475И від 07.08.2013, № 4Б13524И від 28.08.2013, № 4Б13525И від 30.08.2013, № 4Б13610И від 23.10.2013, № 4Б14069И від 13.02.2014, між ПАТ КБ «Приватбанк» (Кредитор) та ТОВ «Адор ЛТД» (Поручитель) укладено договір поруки № 4Б13475И/П від 22.11.2016. ПАТ КБ «Приватбанк» 23.11.2016 було надіслано в адресу Поручителя вимогу щодо забезпечення виконання Боржником своїх зобов`язань за кредитними договорами. ТОВ «Адор ЛТД» 23.11.2016 частково виконало зобов`язання Боржника за вищевказаними кредитними договорами на суму 701568673,78 грн., в іншій частині кредитні договори залишаються не виконаними. Позивач у власному бухгалтерському обліку зменшено заборгованість за кредитними договорами: № 4Б13475И від 07.08.2013, № 4Б13524И від 28.08.2013, № 4Б13525И від 30.08.2013, № 4Б13610И від 23.10.2013, № 4Б14069И від 13.02.2014. перед первісним кредитором ПАТ КБ «Приватбанк» і одночасно збільшено заборгованість перед поручителем ТОВ «Адор». Непогашені зобов`язання за кредитними договорами обліковуються ТОВ «Біотрейд» як поточні. В свою чергу податковий орган вважає, що в даному випадку має місце довгострокова дебіторська заборгованість, яка має бути відображена в балансі Товариства за дисконтованою вартістю. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 12-1 Закону підприємства самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності. П(С)БО 11 встановлено, що поточні зобов`язання - це зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення. Сума погашення - це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання. Довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що П(С)БО 11 не встановлює методології визначення теперішньої вартості, а також, не містить жодних визначень, які роз`яснюють поняття «дисконтована сума майбутніх платежів» та порядок її обрахування. В ході розгляду даної справи встановлено, що кредитними договорами визначені кінцеві строки виконання фінансових зобов`язань, строк пред`явлення вимог за якими не завершився, а тому кредиторська заборгованість позивача є поточним зобов`язанням та не підлягає дисконтуванню. Крім того, національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань. Доводи апелянта, що така методологія визначена Міжнародними стандартами фінансової звітності, які мають бути застосовані позивачем в бухгалтерському обліку та судом при вирішенні даного спору, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, адже згідно з ч. 3 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Позивач обрав для себе порядок ведення бухгалтерського обліку, який базується на національних стандартах (положеннях), а не на міжнародних стандартах фінансової звітності, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню Міжнародні стандарти фінансової звітності. При цьому податковий орган не наділений компетенцією зобов`язувати платника податків у власній діяльності використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності замість національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку. Аналогічного висновку дійшов й Верховний Суду у справі № 160/13265/19. Інші доводи апелянта висновків суд першої інстанції не спростовують. Оцінка таким доводам була в повній мірі надана судом першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогам чинного національного законодавства з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у подібних до спірних правовідносинах. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 160/12804/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 17 травня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 17 травня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук