Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11692/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11692/25 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 11.11.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Імпорт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: 18.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Нафта Імпорт» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 №05260615320701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 8203028грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 820303грн.; від 26.11.2024 №52363/15-32-23-02 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 5282699грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1320675грн.; від 26.11.2024 №52366/15-32-23-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 10880грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що жодним національним стандартом (положенням) бухгалтерського обліку, обов`язковими до застосування, або іншим документом, прийнятим підприємством та запровадженим у застосування з 01.01.2022, не передбачено порядок дисконтування довгострокових грошових зобов`язань, внаслідок чого вимоги контролюючого органу про зобов`язання позивача вжити заходи, не передбачені чинним законодавством, є неправомірними, що свідчить про необґрунтованість висновків податкової в частині дисконтування довгострокових грошових зобов`язань; довідки (сертифікати) контрагентів позивача за період 2022-2024, отримані в електронному вигляді у компетентному державному органі своєї країни. Документи про статус податкового резидента перекладено на державну мову та нотаріально засвідчено нотаріусом у порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат». Згідно з п.103.4 - 103.5 ПК України довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента за формою передбаченою національним законодавством країни резиденства відповідної компанії, за відсутності універсальної та єдиної для всіх країн затвердженої міжнародним законодавством форми відповідного документа, тому товариством дотримано виконання вимог чинного національного законодавства та міжнародних договорів України щодо уникнення подвійного оподаткування; досліджені податковим органом фінансово-господарські операції позивача з резидентами Республіки Молдова, як держави, передбаченої Постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України» (у період до 01.01.2025) є підтвердженими первинною документацією, що виключає зобов`язання позивача як збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у відповідних контрагентів, так і надавати відповідні документи згідно приписів ст.39 ПК України на підтвердження відповідності ціноутворення принципу «витягнутої руки». Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 поновлений строк звернення позивача з даним позовом, оскільки відповідачем не надано доказів своєчасного (за днем закінчення процедури адміністративного оскарження) надіслання рішення ДПС від 18.02.2025 за результатами розгляду скарги засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу). При цьому, днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ПК України в межах спірних правовідносин є саме 11.04.2025 день, коли представник підприємства отримав останній аркуш рішення про результати розгляду скарги від 18.02.2025 (після надіслання податковим органом рахунку на оплату послуг копіювання або друк копій документів). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позов задоволений, оскільки податковий орган за час розгляду справи не довів обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на пропущення позивачем строку звернення з позовом до суду, в зв`язку з тим, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення ДПС України про залишення скарги без розгляду від 18.02.2025 №4633/6/99-00-06-01-01-06 було повернуто за закінченням терміну зберігання 07.03.2025. Норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Разом з тим, ТОВ «Нафта Імпорт» позовна заява подана до суду лише 18.04.2025, тобто з пропуском встановленого строку. Крім того, по суті справи, ТОВ «Нафта Імпорт» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35980256грн. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.15 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання, П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» товариством занижено інші операційні доходи, що призвело до заниження значення рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 29.07.2021 по 31.03.2024 всього у сумі 35980256грн. Крім того, під час здійснення виплат доходів у вигляді фрахту на користь компаній «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія), «Andezit» S.R.L. (Молдова), «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Молдова), «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова), «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова), «UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова), DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія), «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова), «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова), «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія), ТОВ «Нафта Імпорт» не утримувало та не сплачувало до бюджету податок на доходи нерезидента, користуючись нормами міжнародних Угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, укладених між Урядом України та Урядом Республіки Молдова, Республіки Румунії, Республіки Австрія, оскільки до перевірки не надані довідки (оригінали або їх нотаріально засвідчені копії), які підтверджують, що вищевказані компанії у періоді отримання доходів із джерелом походження з України, були податковими резидентами країн, з якими укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог п.103.4 ст.103 ПК України. Надання довідок у формі електронного документа не передбачено законодавством України, у зв`язку з чим електронна довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нафта Імпорт» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. основний вид економічної діяльності товариства 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. /т.1 а.с.64/ Наказом №01/22 від 01.01.2022 підприємство затвердило Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «Нафта Імпорт» на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV. /т.2 а.с.41-45/ Головним управлінням ДПС в Одеській області у період з 30.09.2024 по 18.10.2024 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Нафта Імпорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 29.07.2021 по 31.03.2024. За результатами перевірки складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Нафта Імпорт» №47770/15-32-07-01-14 від 25.10.2024, яким встановлено, що ТОВ «Нафта Імпорт» укладало типові договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з наступними контрагентами: ТОВ «С-ОЙЛ», договір №01/11/22-ВФП від 01.11.2022, строк повернення до 31.12.2024; ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ», договір №07/04-2022 ВФП від 07.04.2022, строк повернення до 31.12.2024; ТОВ «Торговий Дім С-ОЙЛ», договір №04/05-22 ВФД від 04.05.2022, строк повернення до 04.05.2024; ТОВ «ВСТ ОЙЛ», договір №НІ-ВСТ/301122/ФП від 30.11.2022, строк повернення до 31.12.2024. Згідно умов вищевказаних договорів, контрагенти позивача надавали ТОВ «Нафта Імпорт» безвідсоткову тимчасову поворотну фінансову допомогу (сума коштів, яка надійшла платника податків у користування до договором, який не передбачає нарахування процентів, та є обов`язковою для повернення), а ТОВ «Нафта Імпорт» зобов`язувалось повернути фінансову допомогу в порядку та умовах, встановлених у договорах. Термін погашення за вищевказаними договорами більше 12 місяців. /т.2 а.с.26-37/ Станом на 31.03.2024, згідно бухгалтерського обліку ТОВ «Нафта Імпорт» своїм контрагентам не була повернута фінансова допомога, надана від ТОВ «ВСТ ОЙЛ» у розмірі 13200000грн., від ТОВ «С-ОЙЛ» у розмірі 31607000грн.; від ТОВ «ТД С-ОЙЛ» у розмірі 56750000грн., та від ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ» у розмірі 43135000грн. В акті перевірки контролюючим органом зазначено про: 1) Наявність у підприємства довгострокової (більше 12 місяців) кредиторської заборгованості на загальну суму 144692000грн., яка утворилась за рахунок отримання та неповернення безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги. Дана сума кредиторської заборгованості підпадає під визначення довгострокової з наступних причин: операційний цикл підприємства складає один місяць, а зобов`язання у вигляді кредиторської заборгованості перед вищевказаними контрагентами на загальну суму 144692000грн., не було погашено протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу, тому вищевказана кредиторська заборгованість не підпадає під визначення поточного зобов`язання. Крім того, дисконтуванню підлягають тільки фінансові (грошові) довгострокові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі. Тобто та заборгованість, яка повинна погашатися грошима. Адже теперішня вартість - це дисконтована вартість майбутніх платежів грошима. З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги, що кредиторська заборгованість перед вищевказаними контрагентами на загальну суму 144692000грн. не змінювалася (погашення заборгованості не проводилося) протягом 12 місяців з останньої дати балансу періоду, в якому відбувалися зміни, встановлено наявність довгострокової заборгованості на загальну суму 144692000грн., яка не відображена в бухгалтерському обліку за теперішньою вартістю. Згідно наданих в ході проведення перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що ТОВ «Нафта Імпорт» не проводило та не відображало в бухгалтерському обліку довгострокові зобов`язання за теперішньою вартістю. На дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу вартість свого зобов`язання). Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Операція дисконтування зводиться до формули: PV = FV/(1 + і) n, де FV - майбутня вартість; РV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (ринкова ставка відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами); n - строк (число періодів - місяців). На підставі викладеного, ТОВ «Нафта Імпорт» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35980256грн. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.15 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» позивачем занижено інші операційні доходи на загальну суму 35980256грн., що призвело до заниження значення рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 29.07.2021 по 31.03.2024 всього у сумі 35980256грн.; 2) Здійснення підприємством виплат доходів із джерелом походження з України у вигляді фрахту на користь компаній-нерезидентів, а саме: компанії «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія) згідно договору від 23.01.2024, BOOKINGNOTE №258 від 11.01.2023, №336 від 27.11.2023, №345 від 25.12.2023, №348 від 11.01.2024 у 2023-2024; /т.2 а.с.46-57, 67-68, 201-205/ компанії «Andezit» S.R.L. (Молдова) згідно договорів №НР.1 від 01.06.2022, №010323-ANIM від 01.03.2023, у 2022-2024; /т.2 а.с.69-82, 218-241/ компанії «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Молдова) згідно договору №Э 11/06.2022 від 01.06.2022, у 2022; /т.2 а.с.197/ компанії «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова) згідно договору №31-05/2022 від 31.05.2022, у 2022; /т.2 а.с.110-115, 198-200/ компанії «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова) згідно договору №2-130623 від 13.06.2023, у 2023-2024; /т.2 а.с.153-157, т.3 а.с.3-5/ компанії «UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова) згідно договору №27042023 від 27.04.2023, у 2023; /т.2 а.с.158-166, т.3 а.с.1-2/ компанії DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія) згідно договору №03 від 15.02.2024, у 2024; /т.2 а.с.83-86, 186-187/ компанії «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова) згідно договору №НР. 1 від 13.07.2022, у 2022-2024; /т.2 а.с.148-152, 208-217, 242-250/ компанії «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова) згідно договору №1-010623 від 01.06.2023, у 2023-2024; /т.2 а.с.167-176, т.3 а.с.6-8/ компанії «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія) згідно BOOKING-NOTE №138 від 12.12.2022, №94 від 19.09.2023, у 2022-2023. /т.2 а.с.58-66, 206-207/ Під час здійснення виплат доходів у вигляді фрахту на користь вищевказаних контрагентів ТОВ «Нафта Імпорт» не утримувало та не сплачувало до бюджету податок на доходи нерезидента, користуючись нормами міжнародних Угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, укладених між Урядом України та Урядом Республіки Молдова, Республіки Румунії, Республіки Австрія. Водночас, до перевірки не надані довідки (оригінали або їх нотаріально засвідчені копії), які підтверджують, що вищевказані компанії у періоді отримання доходів із джерелом походження з України, були податковими резидентами країн, з якими укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог п.103.4 ст.103 ПК України. Надання довідки у формі електронного документа не передбачено законодавством України, у зв`язку з чим електронна довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, встановлено порушення ТОВ «Нафта Імпорт» п.п. 103.2 та 103.4 ст.103, пп.141.4.4 п.141.4 ст.141 ПК України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 5282699грн.; 3) ТОВ «Нафта Імпорт» укладало взаємовідносини з наступними нерезидентами: компанія EURO LPG (Республіка Молдова) за договором про надання транспортних послуг від 10.05.2022 №02-П/2022 на загальну суму 554842грн.; компанія Dectrans Broker SRL (Республіка Молдова) за договором про надання послуг брокера від 19.12.2022 №368/2070 за 2022 на суму 176443грн. та за 2023 суму 364301грн.; компанія «Expedit-Euro-Trans» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором від 01.06.2022 №Э 11/06.2022 про надання транспортних послуг за 2022 на суму 512958грн. та за 2023 на суму 20794грн.; компанія «FARGO IMPEX» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором про організацію міжнародних автомобільних перевезень вантажів №31-05/2022 від 31.05.2022 за 2022 на суму 1228706грн.; компанія SC «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Республіка Молдова) за договорами на перевезення нафтопродуктів від 13.07.2022 №НР.1, від 01.03.2023 №010434-SERIM за 2022 на суму 5178480грн. та за 2023 на суму 6275230грн.; компанія ICS DANUBE LOGISTICS SRL (Республіка Молдова) за договором про надання послуг з перевантаження та зберігання нафтопродуктів №119DL від 21.10.2022 на загальну суму 2337463грн.; компанія «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором №2-130623 від 13.06.2023 на загальну суму 9034386грн.; компанія «UniGaz Grup» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором на перевезення бітуму автомобільним транспортом №27042023 від 27.04.2023 на загальну суму 269602грн.; компанія «VXV TRADE» S.R.L. (Республіка Молдова) за договором на перевезення з нафтопродуктами автомобільним транспортом №1-010623 від 01.06.2023 на загальну суму 76794грн. Вказані фінансово-господарськи взаємовідносини з нерезидентами не мали відображення у додатку РІ та відповідно рядку 03 Декларації протягом періоду з 27.07.2021 по 31.03.2024. Місце реєстрації зазначених нерезидентів знаходиться в державах, зазначених в переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1. пункту 39.2 статті 39 ПК України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження КМУ від 16 вересня 2015 №977», а саме: Республіка Молдова. Водночас, до перевірки не надано пояснення та документацію з ціноутворення за 2022 та 2023 в операціях між ТОВ «Нафта Імпорт» та компаніями-нерезидентами республіки Молдова, згідно яких позивачем було розраховано ціни, визначені за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу. Сума операцій з придбання у постачальників-нерезидентів республіки Молдова складає 26029999грн, в тому числі 2022 в сумі 7651429грн., 2023 в сумі 18378570грн. Таким чином, з урахуванням того, що сума витрат, сформованих ТОВ «Нафта Імпорт» по операціях з вищенаведеним нерезидентом не підтверджується платником податку за цінами, відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, фінансовий результат збільшується: на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І ПК України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) (р. 3.1.6 Додатка РІ) в сумі 7808999грн. (26 029 999 * 30%), в тому числі 2022 в сумі 2295428грн., 2023 в сумі 5513571грн. З урахуванням вищезазначеного, на порушення п.п.140.5.4 п.140.5. ст.140 ПК України, перевіркою встановлено заниження показника рядку декларації з податку на прибуток (03) Різниці, які виникають відповідно до ПК України, відповідно до п.п.140.5.4, п.140.5 ст.140 ПК України, у сумі 7808999грн. (26029999 * 30%), в тому числі 2022 в сумі 2295428грн., 2023 в сумі 5513571грн. Таким чином перевіркою встановлено порушення підприємством: - п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у розмірі 8203028грн.; - п.103.2 та п.103.4 ст.103, п.п.141.4.4 п.141.4 ст.141 ПК України в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 5282699грн.; - п.п.16.1.3, п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України №897 від 20.10.2015 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в частині неподання Додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022, І квартал 2023, півріччя 2023, три квартали 2023, 2023, І квартал 2024. Враховуючи вищевказані висновки податкової перевірки, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.11.2024 №05260615320701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 8203028грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 820303грн.; від 26.11.2024 №52363/15-32-23-02 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) у розмірі 5282699грн. та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1320675грн.; від 26.11.2024 №52366/15-32-23-02 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 10880грн. Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті про результати документальної планової виїзної перевірки №47770/15-32-07-01-14 від 25.10.2024, позивач 08.11.2024 звернувся із запереченнями до Головного управління ДПС в Одеській області, які 18.02.2025 були залишені податковим органом без задоволення та отримані позивачем 11.04.2025. /т.1 а.с.174-189, 222-238/ Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову виходячи з наступного. Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Перевіркою податкового органу встановлено, що станом на 31.03.2024 позивачем не була повернута контрагентам фінансова допомога ТОВ «ВСТ ОЙЛ» у розмірі 13200000грн., ТОВ «С-ОЙЛ» у розмірі 31607000грн.; ТОВ «ТД С-ОЙЛ» у розмірі 56750000грн., ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ» у розмірі 43135000грн. Визначено наявність довгострокової (більше 12 місяців) кредиторської заборгованості на загальну суму 144692000грн., яка утворилась за рахунок отримання та неповернення безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги. Дана сума кредиторської заборгованості, за твердженням ГУ ДПС в Одеській області, підпадає під визначення довгострокової. Дисконтуванню підлягають тільки фінансові (грошові) довгострокові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі. Виходячи з викладеного, ТОВ «Нафта Імпорт» не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35980256грн. Таким чином, підприємством занижено інші операційні доходи на загальну суму 35980256грн., що призвело до заниження значення рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 29.07.2021 по 31.03.2024 всього у сумі 35980256грн. За твердженням контролюючого органу, вищевказана сума кредиторської заборгованості підпадає під визначення довгострокової, яка, у свою чергу, підлягає дисконтуванню з включенням суми дисконту до доходу в момент отримання позики. Так, відповідно до абз.8 п.4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 (далі НП(С)БО 11 «Зобов`язання»), поточними зобов`язаннями визнаються зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Згідно абз.2 п.4 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» довгостроковими зобов`язаннями визнаються зобов`язання, які не є поточними. За абз.10 п.4 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» теперішня вартість дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Згідно п.9 НП(С)БО 11 «Зобов`язання» довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання. Відповідно до п.15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, доходом визнається сума зобов`язання, яка не підлягає погашенню. У той же час, згідно п.14 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 №817, ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків. Як встановлено судом першої інстанції, за ринкову ставку відсотка з метою визначення ставки дисконту податковим органом враховано відсоткову ставку по кредитному договору №ОК2022-0072 від 24.03.2022, укладеному між ТОВ «Нафта Імпорт» з ПАТ «Банк Восток», а саме станом на квітень 2022 ставку у розмірі 13%. Кредиторська заборгованість, яка виникла за період з 07.04.2022 по 31.12.2022 у розмірі 144692000грн. не була повернута протягом 2022, 2023 та 1 кварталу 2024. Згідно наданого до перевірки наказу ТОВ «Нафта Імпорт» про облікову політику від 01.07.2021 №1/01 (далі Наказ) встановлено, що порядок визначення довгострокової та поточної заборгованості ТОВ «Нафта Імпорт» не визначено. Згідно п.6 Наказу встановлено розраховувати теперішню вартість довгострокової заборгованості за формулою: PV=FV:(1+i)^n. Застосовувати для дисконтування: - довгострокових зобов`язань ставку відсотка, за якою підприємство може отримати у позику кошти на аналогічний строк за аналогічних умов; - довгострокової дебіторської заборгованості ставку відсотка за депозитами на аналогічний строк за аналогічних умов. Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Оскільки поточна кредиторська заборгованість не погашається протягом 12 місяців з дати балансу, то вона повинна бути перекваліфікована у довгострокову. На дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. ТОВ «Нафта Імпорт» не проводило та не відображало в бухгалтерському обліку довгострокові зобов`язання за теперішньою вартістю, податковим органом самостійно розраховано теперішню вартість по отриманій фінансовій допомозі та визначено дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 35980256грн. Судом першої інстанції визначено, що ст.20 ПК України закріплені права контролюючих органів. Водночас, стаття 20 ПК України не закріплює в якості повноважень контролюючого органу перекваліфікацію поточної заборгованості платника податків у довгострокову за укладеними договорами. Крім того, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Згідно ч.ч.1-3 ст.12-1 Закону №996-XIV для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти, які оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. ТОВ «Нафта Імпорт» не віднесено до жодної категорії підприємств, передбачених ч.2 ст.12-1 Закону №996-XIV, внаслідок чого підприємство має право самостійно визначати, чи керуватися йому міжнародними стандартами для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, або ж національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку. З цього ж приводу варто зазначити, що під час проведення документальної перевірки підприємство надало Головному управлінню ДПС в Одеській області копію наказу ТОВ «Нафта Імпорт» №01/22 від 01.01.2022 «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку», відповідно до якого, починаючи з 01.01.2022 підприємство для здійснення господарської діяльності використовує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Висновками, викладеним в акті перевірки, також підтверджується той факт, що підприємство отримувало поворотну фінансову допомогу починаючи саме з 2022. Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 №559 (далі П(С)БО «Фінансові інструменти») фінансовий актив це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства. Фінансові інвестиції активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Фінансове зобов`язання контрактне зобов`язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого. Таким чином, отримана позивачем фінансова допомога від ТОВ «С-ОЙЛ» за договором №01/11/22-ВФП від 01.11.2022, від ТОВ «ІДАСТРІ ОЙЛ» за договором №07/04-2022 ВФП від 07.04.2022, від ТОВ «ТД С-ОЙЛ» за договором №04/05-22 ВФД від 04.05.2022, від ТОВ «ВСТ ОЙЛ» за договором №НІ-ВСТ/301122/ФП від 30.11.2022, відповідає визначенню поняття «фінансовий інструмент», що закріплено п.4 П(С)БО «Фінансові інструменти». Отже, надана фінансова допомога є фінансовим активом, оскільки отримана фінансова допомога є фінансовим зобов`язанням, погашення якого призведе до майбутньої виплати коштів. Разом з тим, приписи П(С)БО «Фінансові інструменти» не містять визначення поняття «амортизованої собівартості фінансового зобов`язання», а також не передбачають порядок визначення справедливої вартості та обліку короткострокових та довгострокових фінансових зобов`язань. Відповідно до п.4 П(С)БО 11 «Зобов`язання» поточні зобов`язання це зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями. Згідно п.9 П(С)БО 11 «Зобов`язання» довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання. За п.4 П(С)БО 11 «Зобов`язання» теперішня вартість є дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Відповідно до п.7 П(С)БО 11 «Зобов`язання» до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення. Варто зазначити, що п.8 П(С)БО 11 «Зобов`язання» (в редакції від 18.03.2014) було закріплено, що зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове. Тобто, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору). Так, позивачем прострочено повернення безвідсоткової тимчасової поворотної фінансової допомоги за вищевказаними договорами, але, як вірно визначено судом першої інстанції, така заборгованість не стала довгостроковою. Крім того, за визначеннями, наведеними в ст.1 Закону №996-XIV, національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - це прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Тобто, національні та міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність. Термінологічне визначення національних стандартів, наведене в Законі №996-XIV, не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах. Податковою зазначено, що ТОВ «Нафта Імпорт» мало визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання, а суму дисконту (різниці між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включити до доходу на момент отримання позики і до витрат в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. При цьому, контролюючий орган при розрахунку дисконту застосував формулу, що визначена нормами міжнародними стандартами фінансової звітності= FV / (1 + i) n, де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; I - ставка дисконтування; n - строк (число періодів). Разом з тим, вищевказана формула не передбачена національним стандартом бухгалтерського обліку. Так, національні та міжнародні стандарти є окремими документами, що визначають правила поведінки суб`єктів, які складають фінансову звітність. Визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку в разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. Тому, застосування контролюючим органом міжнародних стандартів за умови, що позивач здійснює облік за національними стандартами, є неправомірним та не відповідає положенням Закону №996-XI. Враховуючи вищевказані обставини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що національним стандартом (положенням) бухгалтерського обліку, обов`язковим до застосування ТОВ «Нафта Імпорт», або іншим документом, прийнятим підприємством та запровадженим у застосування з 01.01.2022, не передбачено порядок дисконтування довгострокових грошових зобов`язань, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 27.11.2024 №05260615320701. Згідно п.103.1 ст.103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Відповідно до п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Відповідно до п.103.3 ст.103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом). При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу. Як вбачається з акту перевірки податкової контролюючий орган не визнає форму документів, наданих на підтвердження статусу резиденства контрагентів позивача у Молдові, Румунії та Австрії. Так, за п.п.103.4 та 103.5 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Згідно з п.103.8 ст.103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового). Судом встановлено, що на підтвердження дотримання наведених законодавчих вимог, ТОВ «Нафта Імпорт» надало під час перевірки довідки (сертифікати) за 2022-2024, підписані кваліфікованими електронними підписами посадових осіб податкових органів країн, якими вони були видані, у відповідності до вимог національного законодавства відповідної країни, з якими укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування, а саме: - «G.P. TRANS» S.R.L. (Румунія) №2530010484294 від 11.10.2024 за 2023 та 2024 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.41-49/ - «Andezit» S.R.L. (Молдова) №3297/522 від 07.11.2024 за 2022 (з нотаріально посвідченим перекладом), №3298/522 від 07.11.2024 за 2023 (з нотаріально посвідченим перекладом), №780020 від 10.01.2024 за 2024 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.13-28)/ - «FARGO IMPEX» S.R.L. (Молдова) №151/106 від 16.02.2024 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.9-12)/ - «TRANS-ECOSTOC» S.R.L. (Молдова) №2986/103 за 2024 (з нотаріально посвідченим перекладом) та №3272/103 за 2023 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.82-98/ - UniGaz Grup» S.R.L. (Молдова) №3023/522 за 2023 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.99-102/ - DDS «SHIPPING HOLDING Gmbh» (Австрія) №ZS-AE-PDF (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.29-40/ - «SERCAN-PRIM» S.R.L. (Молдова) №060477 за 2023 (з нотаріально посвідченим перекладом), №060022 за 2024 (з нотаріально посвідченим перекладом), №3319/106 за 2022 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3. а.с.58-81/ - «VXV TRADE» S.R.L. (Молдова) №030268 за 2023 (з нотаріально посвідченим перекладом); /т.3 а.с.103-106/ - «RIVER BROKERAGE» S.R.L. (Румунія) №13300110487604 від 04.11.2024 за 2023 та 2024 (з нотаріально посвідченим перекладом). /т.3 а.с.50-57/ Таким чином, наявність у платника довідок (сертифікатів) про статус вищезазначених компаній, як податкових резидентів країн, з якими укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування, свідчить про обґрунтованість застосування позивачем пільгової ставки податку. Судом першої інстанції вірно зазначено, що чинним законодавством не визначено форму документа, якою підтверджується статус нерезидента, якому виплачується доход із джерелом походження з України. Згідно п.103.4 103.5 ст. 103 ПК України зазначено, що довідка про податковий статус нерезидента видається компетентним (уповноваженим) органом країни нерезидента за формою згідно національного законодавства країни резидентства відповідної компанії, тобто така довідка не має універсальної для всіх країн форми складення. Позивач під час перевірки надав контролюючому органу довідки (сертифікати) на підтвердження факту того, що його контрагенти-нерезиденти є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України, з перекладом таких довідок на українську мову та посвідчені нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. Так, між Урядом України та Урядом Румунії укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, яка ратифікована Верховною Радою України 21.10.1997, та є чинною. Статтею 7 Конвенції передбачено, що прибутки підприємства Договірної Держави будуть оподатковуватись лише в цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибутки можуть оподатковуватись у другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка стосується такого постійного представництва. Відповідно до абз. «іі» п.п.»j» п.1 ст.3 Конвенції термін «компетентний орган» означає, зокрема, стосовно Румунії - Міністерство фінансів або його повноважного представника. Між Урядом України та Урядом Республіки Молдова укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (Конвенцію ратифіковано Законом №134/96-ВР від 23.04.1996). Статтею 7 Конвенції передбачено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницької діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва. Відповідно до абз «і» п.1 ст.3 Конвенції термін «компетентний орган» означає стосовно України - Міністерство фінансів або його повноважного представника і стосовно Молдови - Міністерство фінансів або його повноважного представника. Довідки (сертифікати) про резиденство вище зазначених компаній видані «компетентними органами» Румунії та Республіки Молдова. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Тобто, документ, виданий в електронній формі, за наявності обов`язкових реквізитів вважається оригіналом документа. Судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що вищевказані довідки (сертифікати) контрагентів позивача за період 2022-2024, отримані в електронному вигляді у компетентному державному органі своєї країни. Вказані документи про статус податкового резидента, які подано податковому органу, перекладено на державну мову та нотаріально засвідчено нотаріусом у порядку ст.79 Закону України від «Про нотаріат». Таким чином, позивачем дотримано виконання вимог чинного національного законодавства та міжнародних договорів України щодо уникнення подвійного оподаткування, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 №52363/15-32-23-02. Відповідно до положень п.п.140.5.4. п.140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу. Згідно абз.6 п.п.140.5.4. п.140.5 ст.140 ПК України встановлено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту. Відповідно до п.п.39.2.1.1. п.39.2.1 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/ або послуг через комісіонерів-нерезидентів; в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій); г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 цього підпункту; ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Згідно пп.39.2.1.2 п.39.2.1 ст.39 ПК України під час визначення переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України; держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаються щороку до 1 жовтня центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. Постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» у редакції, чинній до 01.01.2025, передбачено Республіку Молдову як таку, що відповідає критеріям, установленим п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України. Разом з тим, згідно п.п.39.1.1 п.39.1 ст.39 ПК України платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» об`єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу «витягнутої руки» передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами. Відповідно до положень п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п. 39.2. ст. 39 ПК України встановлено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: - річний дохід платника податків від будь-якої діяльності визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; - обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. На підставі викладеного, контрольованими операціями, ціноутворення за якими має узгоджуватися, зокрема, за принципом «витягнутої руки» з наданням податковому органу відповідної документації, визнаються операції, які відповідають визначеним ПК України або міжнародним договором, положенням. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області під час проведення перевірки, а також під час розгляду справи судом не надало доказів та підстав віднесення операцій ТОВ «Нафта Імпорт» з резидентами Республіки Молдова до таких, де обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Так, податковий орган, всупереч приписам п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2. ст.39 ПК України, яким передбачено критерій обсягу контрольованої господарської операції у 10 мільйонів гривень з кожним контрагентом, на підставі наданих платником документів навпаки підсумувало вартість товарів/послуг за всіма контрагентами, та вказало суму операцій з придбання у постачальників-нерезидентів республіки Молдова у загальному розмірі 26 029 999 грн. При цьому, підприємству не визначалось податкове зобов`язання з урахуванням збільшення фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості від вартості відповідних товарів/послуг, як це визначено пп.140.5.4. п.140.5 ст.140 ПК України, а протиправно визначено штрафну (фінансову) санкцію за неподання додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що досліджені податковим органом фінансово-господарські операції ТОВ «Нафта Імпорт» з резидентами Республіки Молдова, як держави, передбаченої Постановою КМУ від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у період до 01.01.2025), є підтвердженими первинною документацією, що виключає зобов`язання позивача як збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у відповідних контрагентів, так і надавати відповідні документи згідно приписів ст.39 ПК України на підтвердження відповідності ціноутворення принципу «витягнутої руки», що, у свою чергу, свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №52366/15-32-23-02 від 26.11.2024. Водночас, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 ПК України в межах спірних правовідносин є саме 11.04.2025 день, коли представник підприємства дійсно отримав останній аркуш рішення про результати розгляду скарги від 18.02.2025, а тому звернувшись до суду з даним позовом, позивачем дотримано строк звернення до суду. Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв