LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4870914/2587/21

від 05.05.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України задовольнити.

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" травня 2022 р. Справа №914/2587/21 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді МАТУЩАКА О.І. суддів МАРКА Р.І. ЖЕЛІКА М.Б. За участю секретаря судового засідання Гулик Н. За участю представника позивача - Пилипчук В.Є. (адвокат) - в режимі вкз; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, № вих-21-14244 від 15.12.2021 (вх. ЗАГС 01- 05/4274/21) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2021, повний текст - 02.12.2021 (суддя Гоменюк З.П.) про зупинення провадження у справі № 914/2587/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, Київ до відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Київ про стягнення 899 284 368, 23 грн та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Київ про зобов`язання до вчинення дій ВСТАНОВИВ: Суть спору. До Господарського суду Львівської області звернулося ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 899 284 368, 23 грн, з яких: 835 770 855,30 грн основна заборгованість, 40 692 451,67 грн - пеня, 7 789 171,87 грн - 3% річних та 15 031 889,39 грн - інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за первісним позовом, в порушення умов договору транспортування природного газу № 2002000109, було допущено заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року у загальному розмірі 815 400 357,41 грн. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивач за первісним позовом скористався своїм правом та нарахував на суму основного боргу пеню, три проценти річних та інфляційні втрати. АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подано зустрічний позов до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про зобов`язання до вчинення дій, який об`єднано до спільного розгляду з первісним позовом. Предметом зустрічного позову є зобов`язання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000109 та положень розділу ХІІІ Кодексу ГТС, розділу XIV Кодексу ГТС шляхом здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п. 7, п. 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС; та вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом, застосовуючи у своїй діяльності положення постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам», припустився порушення, яке має вираз в ігноруванні заборони, встановленої Кодексом ГТС щодо вчинення Оператором ГТС балансуючих дій за рахунок природного газу, що знаходиться у його газосховищах. АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до місцевого господарського суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі № 640/25928/21. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 09.09.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування в частині постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021. З огляду на те, що положеннями зазначеної постанови ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» керувалося при здійсненні балансуючих дій щодо врегулювання добових небалансів, заявник вважає, що наявні достатні правові підстави для зупинення провадження у цій справі. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 задоволено клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»; провадження у справі №914/2587/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/25928/21 за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування в частині постанови. Вказана ухвала суду мотивована тим, що обставини недійсності постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021 не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в межах розгляду справи № 914/2587/21, оскільки не охоплюється ні предметом позову, ні предметом доказування по даній справі. Водночас у випадку задоволення позову у справі №640/25928/21 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) змушений буде розрахувати плату за добові небаланси для операторів газорозподільних систем, у тому числі й для АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», відповідно до вимог договору транспортування природного газу та Кодексу газотранспортних систем. Тобто, за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом, що у свою чергу вплине на визначення розміру основного боргу та суми штрафних санкцій. Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи № 914/2587/21 до вирішення справи № 640/25928/21. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду; ухвалити постанову, якою відмовити АТ «Львівгаз» в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було порушено норми процесуального права, оскільки зупиняючи провадження на підставі п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. При цьому, зупинення провадження у справі за відсутністю достатніх підстав є порушенням розумних строків тривалості судового провадження і порушує право особи на справедливий і публічний розгляд справи в суді. В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що в оскаржуваній ухвалі суд не навів мотивів, на підставі яких дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору у цій справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості вчинення дій сторонами у справі під час виконання умов договору транспортування природного газу №20020000109 від 04.02.2021. Вважає, що часткове оскарження постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021 в порядку адміністративного судочинства не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення суттєвих обставин справи та ухвалення рішення по суті спору. АТ «Львівгаз» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не спростовує висновків місцевого господарського суду. Покликається на те, що результати розгляду справи №640/25928/21 мають суттєве значення для розгляду цієї справи, оскільки обставини, що будуть встановленні у адміністративній справі вплинуть на оцінку доказів, а саме: щодо здійснення Оператором ГТС дій по балансуванню, вартість балансуючих дій та маржинальної ціни за актом. На переконання відповідача, одними із таких доказів є: договори закупівлі природного газу, укладені з АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Еру Трейдінг», акти приймання-передач, платіжні доручення, щодо яких суд має визначитися чи дійсно вони підтверджують вартість балансуючих дій в частині врегулювання щодобових небалансів операторів газорозподільної системи; акти врегулювання щодобових небалансів за лютий-березень 2021 року, в яких зазначена ціна негативного добового небалансу з урахуванням вартості балансуючих дій в частині врегулювання щодобових небалансів відповідно до постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021. Водночас в адміністративній справі №640/25928/21 судом встановлюються обставини щодо законності п. 3 вказаної постанови НКРЕКП. Таким чином вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду вказаної господарської справи до вирішення іншої адміністративної справи. Інших клопотань, заяв в порядку статті 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами заявлено не було. 05.05.2022 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяла участь представник апелянта, яка надала пояснення по суті апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з`явилися. Водночас АТ «Львівгаз» подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване дією воєнного стану на території України, у зв`язку із чим представник відповідача (за первісним позовом) не може взяти участь в судовому засіданні. Розглянувши подане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке. З аналізу ст. 202 ГПК України випливає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції зазначає, що місцем знаходження АТ «Львівгаз» є місто Львів, при цьому відповідачем необґрунтовано, яким чином дія воєнного стану на території України перешкоджає його представнику з`явитися в судове засідання в приміщення Західного апеляційного господарського суду, місцем знаходження якого також є місто Львів. Окрім цього, суд звертає увагу, що адвокат відповідача не був позбавлений можливості здійснити представництво інтересів довірителя в режимі відеоконференцзв`язку, в тому числі, за допомогою власних технічних засобів поза межами приміщення суду. Враховуючи зазначене, а також те, що явку сторін у судове засідання не визнано обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з`явилися. Оцінка суду. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України). За змістом ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Предметом апеляційного розгляду є ухвала Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 про зупинення провадження у справі №914/2587/21. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху справи і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Тобто, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Як було зазначено вище, предметом первісного позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення 899 284 368, 23 грн у зв`язку із порушення умов договору транспортування природного газу № 2002000109 в частині оплати за негативні щодобові небаланси за лютий-березень 2021 року. Предметом зустрічного позову є зобов`язання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000109 та положень розділу ХІІІ Кодексу ГТС, розділу XIV Кодексу ГТС шляхом здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п. 7, п. 8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС; та вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Тобто, предметом доказування у справі як за первісним, так і за зустрічним позовом є виконання сторонами своїх прав та обов`язків згідно умов договору транспортування природного газу від 04.02.2021 №20020000108. Водночас в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/25928/21 за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування в частині п. 3 постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021. Так, п. 3 вказаної постанови визначає, що ТОВ «Оператор ГТС України» здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий - березень 2021 року з урахуванням таких особливостей, зокрема, визначити для операторів газорозподільних систем строк оплати рахунку за добовий небаланс 90 календарних днів з дня, наступного за днем закінчення місяця надання послуги транспортування природного газу Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зупиняючи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України провадження у справі № 914/2587/21, суд першої інстанції не навів конкретних обставин (фактів), встановлення яких має суттєве значення для вирішення цього спору і які не можуть бути встановлені у межах справи № 914/2587/21, що розглядається, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а також не обґрунтував в чому полягає неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості вчинення дій ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Львівгаз» під час виконання умов договору умов договору транспортування природного газу від 04.02.2021 №20020000109. Разом з тим, положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України містять визначення обставин, за наявності яких, зупинення провадження у справі не допускається. Так, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду справи №914/2587/21, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості вимог відповідно до викладених у позові обставин. Під час постановлення оскаржуваної ухвали суд дійшов висновку, що у випадку задоволення позову у справі №640/25928/21 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) змушений буде розрахувати плату за добові небаланси для операторів газорозподільних систем, у тому числі й для AT «Львівгаз», відповідно до вимог договору транспортування природного газу та Кодексу газотранспортних систем. Тобто, за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом, що у свою чергу вплине на визначення розміру основного боргу та суми штрафних санкцій. Водночас суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи апелянта про те, що оскарження постанови НКРЕКП № 235 відбувається в тій частині, скасування якої, у випадку задоволення позовних вимог у справі №640/25928/21, призведе лише до збільшення заборгованості відповідача, а тому зупинення провадження у справі №914/2587/21 жодним чином не пов`язано із можливим зменшенням позовних вимог позивача. Покликання суду першої інстанції на пов`язаність вказаних справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у цій справі. Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі необхідно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19). Як зазначалось вище за приписами ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду справ Європейським судом з прав людини. Суд апеляційної інстанції наголошує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Національним судам належить організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 29.03.2006 у справі "Скордіно проти Італії", від 08.06.2006 у справі "Сюрмелі проти Німеччини"). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16, від 20.12.2019 у справі № 910/759/19, від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18 та від 21.02.2019 у справі № 910/974/18. Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі є таким, що зроблений з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 227, чим спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду від 22.11.2021. Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими. Беручи до уваги зазначене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Судові витрати. Питання розподілу судових витрат буде вирішено судом першої інстанції після розгляду справи по суті. Керуючись ст. 129, 269 - 271, 275, 280 - 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 у справі №914/2587/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про зупинення провадження у справі.

3. Справу №914/2587/21 направити до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду.

4. Розподіл судових витрат здійснити Господарському суду Львівської області після розгляду справи по суті. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови підписано 16.05.2022. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді: М.Б. ЖЕЛІК Р.І. МАРКО

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»