Постанова 4873 № 910/7546/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" листопада 2023 р. Справа№ 910/7546/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Барсук М.А. суддів: Руденко М.А. Пономаренка Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року ( повний текст складено 25.08.2023) про зупинення провадження у справі №910/7546/23 ( суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення 1 119 326 922,30 грн, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" заборгованості у розмірі 1 119 326 922,3 грн за договором №4501-НГТ-41 від 01.06.2021 про постачання природного газу. 21.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті спору у межах іншої судової справи №910/12923/23. Клопотання відповідача обґрунтовано наявністю у нього встановленого Законами України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" та "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" права на часткову оплату заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за рахунок Державного бюджету України. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року зупинено провадження у справі №910/7546/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/12923/23. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у межах даної справи об`єктивно неможливо встановити розмір бюджетної компенсації, порядок та строки її перерахування з огляду на суб`єктний склад учасників, межі заявлених позивачем вимог та з огляду на правове регулювання статті 14 Господарського процесуального кодексу України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року у справі №910/7546/23 та направити справи для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказав, що: - з огляду на приписи законодавства сторони взяли на себе зобов`язання з виконання умов укладеного договору; - наразі відсутні підстави для проведення розрахунків за договором щодо заборгованості ТОВ «Євро-Рекондструкція» перед позивачем за рахунок видатків державного бюджету; - у разі ухвалення рішення у справі № 910/12923/23 про задоволення позову, на сторін договору буде покладено певні бюджетні зобов`язання без відповідних асигнувань; - враховуючи докази, наявні в матеріалах справи, беручи до уваги предмет доказування у даному спорі, господарському суду під час розгляду даної справи необхідно встановити обставину наявності/відсутності заборгованості за договором та її розмір. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/7546/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року у справі №910/7546/23 та повідомлено сторін, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено. Позиції учасників справи 06.11.2023 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статей 238 та 282 цього Кодексу у мотивувальній частині судового рішення повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків суду при ухваленні такого судового рішення (подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у cправі №908/2287/17 та постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №904/4233/18). При цьому пов`язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з`ясовувати: 1) як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (подібний правовий висновок викладено у постановах від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20). Враховуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19. Апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1 119 326 922,30 грн, яка виникла з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вартості використаного природного газу, отриманого за договором №4501-НГТ-41 від 01.06.2021. В свою чергу, в провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/12923/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація", Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання укладеним договору про організацію розрахунків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконнструкція" у порядку п.5 Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" звернувся до відповідачів з листом №9/5-18/1765 про укладення договору про організацію взаєморозрахунків. Проте, в порушення вимог вказаного вище порядку відповідачами не було підписано направленого позивачем проекту та не надано письмової мотивованої відмови в його підписання. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивачем у даній справі заявлено вимогу про примусове стягнення всієї суми боргу без врахування частки, яка відповідно до Законів України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" та «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» фактично має сплачувати Держава. Крім того, зупиняючи апеляційне провадження у справі № 910/7546/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12923/23, суд першої інстанції зазначив, що у межах даної справи об`єктивно неможливо встановити розмір бюджетної компенсації, порядок та строки її перерахування з огляду на суб`єктний склад учасників, межі заявлених позивачем вимог та з огляду на правове регулювання статті 14 Господарського процесуального кодексу України. У даному випадку судом першої інстанції не вмотивовано, які саме обставини, котрі будуть встановлені у справі №910/12923/23, матимуть значення для судового спору у справі № 910/7546/23 та вказують на об`єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Колегія суддів зазначає, що розглядаючи позов про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу, суд у будь-якому випадку зобов`язаний дослідити питання щодо обґрунтованості розміру заборгованості, а саме надати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Встановлення в іншій справі обставин можливості укладення між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до Порядку та умов надання у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води жодним чином не унеможливлює встановлення відповідних обставин щодо розміру заборгованості у даній справі, який виник на підставі укладеного між сторонами договору №4501-НГТ-41 від 01.06.2021. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/12923/23 суд першої інстанції має правові підстави для оцінки доказів у даній справі, в тому числі щодо правомірності/неправомірності пред`явленої до стягнення заборгованості. Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», на який суд першої інстанції посилається в якості підстави для зупинення провадження зазначено, що до заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, відноситься також заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду. Тобто, обставини можливості укладення між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до Порядку, що вирішується у справі № 910/12923/23, не впливає на можливість суду в межах даної справи оцінити подані сторонами докази та ухвалити судове рішення. А тому, постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд не врахував приписів ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких господарський суд зупиняє провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином розгляд справи № 910/12923/23 унеможливлює розгляд даного спору, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору, та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі. Таким чином, висновок господарського суду про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 910/12923/23 є таким, що зроблений з порушенням пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Частина 1 статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для її руху є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах №910/5425/18, від 20.06.2019 у справі №910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18. Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в цій справі, суд порушив право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів приходить до висновку, що для даної справи не існувало обставин, що перешкоджали або унеможливлювали її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду міста Києва. У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі № 910/7546/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі № 910/7546/23 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/7546/23 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя М.А. Барсук Судді М.А. Руденко Є.Ю. Пономаренко