Постанова 4852 № 280/4596/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 травня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4596/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Скляр Л.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року (суддя Батрак І.М.) по справі №280/4596/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішень, - в с т а н о в и В: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.02.2019 №0002121305, №0002081305, №002091305. Підставами позову визначено неправомірність призначення та проведення перевірки за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено те, що судовим рішенням у справі №280/2488/21, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної перевірки, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції зазначив те, що оскільки контролюючим органом призначено перевірку за відсутності для цього законних підстав, тобто владні управлінські функції реалізовані відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, то всі наступні дії контролюючого органу, зокрема щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірними, оскільки вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта. З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, то такі рішення контролюючого органу не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на ті обставини, які зазначені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 12 листопада 2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якої є ГУ ДПС у Запорізькій області, видано наказ №3819, у якому на підставі вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік вирішено провести документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , з 23 листопада 2018 року тривалістю 10 робочих днів. На підставі вказаного наказу в період з 23.11.2018 по 06.12.2018 проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2017 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 13.12.2018 №1055/08-01-13-05/ НОМЕР_1 . Як зазначено у висновках Акту перевірки, документальною плановою невиїзною перевіркою встановлені порушення вчиненні платником податків фізичною особою ОСОБА_1 : - п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 401730,55 грн., у т.ч. за 2015 рік 153486,15 грн., за 2016 рік 233051,28 грн., за 2017 рік 15193,14 грн.; - п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст. 9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 175200,05 грн., у т.ч. за 2015 рік 76609,64 грн., за 2016 рік 87557,25 грн., за 2017 рік 11033,16 грн.; - пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 36035,65 грн., у т.ч. за 2015 рік 15348,61 грн., за 2016 рік 19420,94 грн., за 2017 рік 1266,10 грн.; - п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України донараховано податок на додану вартість у сумі 359480,86 грн. 08 лютого 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення форми Р, зокрема: №0002081305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі 524890,19 грн., у тому числі за основним платежем 419912,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 104978,04 грн.; №0002091305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 45044,56 грн., у тому числі за основним платежем 36035,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9008,91 грн.; №0002121305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 449351,08 грн., у тому числі за основним платежем 339480,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89870,22 грн. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України від 31.12.2020 №37129/6/99-00-06-01-04-06 скарга залишена без розгляду. Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнятті за наслідками проведення документальної перевірки, яку призначено наказом заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області №3819 від 12.11.2018. У свою чергу, наказ №3819 від 12.11.2018 визнаний протиправним та скасовано з підстав відсутності правових підстав для проведення документальної перевірки. Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що призначення та проведення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Оскільки контролюючим органом призначено перевірку за відсутності для цього законних підстав, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що всі наступні дії контролюючого органу, зокрема щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірними, оскільки нелегітимна перевірка не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такої перевірки. З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Стосовно аргументів відповідача щодо ненадання судом першої інстанції оцінки тим порушенням, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слід зазначити те, що при встановлених обставинах, які свідчать про незаконність проведення перевірки, надання оцінки встановленим контролюючим органом порушенням, не є визначальним, оскільки це не призведе до легітимізації прийнятих податкових повідомлень-рішень. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі №280/4596/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 12.05.2022 Повне судове рішення складено 13.05.2022 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк