Постанова 4855 № 640/12519/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12519/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М. за участю секретаря: Зуєнка Д.П. за участю: представника позивача Герасимчук Н.А. представника відповідача Пущук М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.21 у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових рішень , В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до наказу від 15.11.2019 № 3309; - визнати протиправними та скасувати: - рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 31.01.2020 № 0007524203 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яким у зв`язку з порушенням вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на підставі пункту 7 статті 25 вказаного Закону застосовано штраф у сумі 340,00 грн.; - рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 31.01.2020 №0007514203 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким у зв`язку з порушенням абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 34249,60 грн.; - вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2020 №ф-42 у сумі 141467,35 грн; - податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 №0007264203 про збільшення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 832193,34 грн., з яких 665754,67 грн. за основним платежем та 166438,67 грн. за штрафними санкціями; - податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 №0007284203, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 №0007474203, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 69349,44 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 №0007544203, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 31.01.2020 №0007574203, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 671958, 75 грн., з яких 537567,00 за основним платежем та 134391,75 грн. за штрафними санкціями. В обґрунтування позову зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належать скасуванню, позаяк останні винесені податковим органом за результатами податкової перевірки, під час проведення якої мали місце процесуальні порушення, що вплинули на висновки посадових осіб відповідача про виявлені даною перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2021 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Мотивуючи апеляційну скаргу, представник відповідача зазначив, що судом під час прийняття рішення у справі не досліджувались підстави проведення перевірки щодо аналізу порушень позивачем податкового законодавства. Вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, а також у порушення статті 242 КАС України не досліджено надані відповідачем докази про порушення податкового законодавства, що були встановлені під час здійснення перевірки. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 15 листопада 2019 року №3309, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 78 Податкового кодексу України та пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» посадовою особою контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання правил нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 11 грудня 2019 року №773/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення: - підпунктів 49.18.2, 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України - не подано податкові декларації про майновий стан і доходи за ІІ квартал 2017 року, 2017 та 2018 роки; - пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України - не визначено податкове зобов`язання на доходи фізичних осіб на суму 665754,67 грн., у т.ч. по періодам: 2017 рік - 335862,31 грн., 2018 рік - 329892,36 грн.; - пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України - занижено та не сплачено військовий збір у сумі 55479,55 грн., у т.ч. по періодам: 2017 рік - 27988,52 грн., 2018 рік - 27491,03 грн.; - пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017-2018 роки подано не за встановленою формою; - абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску у розмірі 141467,35 грн., у т.ч. по періодам: 2017 рік - 59561,35 грн., 2018 рік - 81906,00 грн.; - пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, статті 187, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України - не визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 537567,00 грн., у т.ч. по періодам: серпень 2017 року - 28380,00 грн., вересень 2017 року - 126320,00 грн., жовтень 2017 року - 7820,00 грн., листопад 2017 року - 8500,00 грн., грудень 2017 року - 0,00 грн., січень 2018 року - 85458,00 грн., лютий 2018 року - 48299,00 грн., березень 2018 року - 67883,00 грн., квітень 2018 року - 28797,00 грн., травень 2018 року - 38895,00 грн., червень 2018 року - 61077,00 грн., липень 2018 року - 16223,00 грн., серпень 2018 року - 19915,00 грн., вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року - 0,00 грн.; - пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України - не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. Надалі, на підставі висновків акту від 11 грудня 2019 року №773/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 відповідачем відносно ФОП ОСОБА_1 винесено спірні рішення про застосування штрафних санкцій, податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу. Зокрема, за змістом акту від 11 грудня 2019 року №773/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 , було встановлено його заниження на загальну суму 3698637,03 грн. Такий висновок інспектора відповідача зроблено у зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 документального підтвердження понесених витрат в охоплений податковою перевіркою період. Відповідно, при здійсненні розрахунку суми донарахованих грошових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 інспектором відповідача використано чистий оподатковуваний дохід позивача, який у 2017 році становив 1865901,71 грн., та у 2018 році - 1832735,32 грн. Згідно викладеного в акті перевірки, пояснень та доводів апеляційної скарги, повідомлення ГУ ДПС у м. Києві від 15 листопада 2019 року №12147/ФОП/26-15-42-03-27 та копія наказу від 15 листопада 2019 року №3309 про проведення податкової перевірки позивача направлялись ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на його податкову адресу, а отже контролюючим органом у відповідності до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України було дотримано встановлений порядок проведення податкової перевірки позивача. Позивачем наголошено на тому, що жодних документів про призначення та проведення податкової перевірки, а також документів, складених за її результатами він не отримував. Так, ОСОБА_1 зазначено, що лише в травні 2020 року після отримання смс-повідомлення від ПАТ «КБ «Приватбанк» про арешт банківських рахунків йому стало відомо про наявність податкового боргу. В той же час, копію наказу та повідомлення про проведення податкової перевірки, а також документи, складені за її результатами, позивач отримав 26 травня 2020 року, а саме після отримання листа ГУ ДПС у м. Києві від 21 травня 2020 року у відповідь на адвокатський запит позивача від 13 травня 2020 року. Позивачем вказано, що поштове відправлення з ідентифікатором Укрпошти №0101129468140, яким, відповідно до наданих ГУ ДПС у м. Києві матеріалів, ФОП ОСОБА_1 направлялись повідомлення та наказ на проведення перевірки від 15 листопада 2019 року, згідно трекінгу на веб-сайті Укрпошти повернулося на адресу податкового органу 17 грудня 2019 року за закінченням терміну зберігання. Таким чином, позивачем зауважено, що станом на дату початку перевірки (28 листопада 2019 року) у податкового органу не було жодних відомостей про вручення чи невручення ФОП ОСОБА_1 наказу та повідомлення про призначення і проведення податкової перевірки. Вважаючи дії відповідача протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до наказу від 15.11.2019 № 3309, позаяк зазначений наказ не було вручено позивачу до початку проведення перевірки, позивач звернувся до суду з позовом. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями Податкового кодексу України. Податкове законодавство України ґрунтується на принципах, встановлених статтею 4 Податкового кодексу України, серед яких принципи «загальності оподаткування» та «невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства». Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні контролюючого органу. Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Варто зазначити, що «надіслання» і процедури «вручення» кореспонденції є різними складовими механізму поштового повідомлення однієї особи іншою особою. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (пункт 78.6 статті 78 Податкового кодексу України). Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (пункт 78.7 статті 78 Податкового кодексу України). Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Податкового кодексу України). Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України. Так, згідно абзацу першого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Згідно пункту 86.4 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті. Згідно абзацом першим, четвертим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. Відповідно до пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника. Згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Як встановлено судом першої інстанції, документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилась з 28 листопада 2019 року по 04 грудня 2019 року (підпункт 1.1 пункту 1 описової частини акту від 11 грудня 2019 року №773/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 ). При цьому, відправлення з копією повідомлення та наказу про проведення перевірки повернулося на адресу податкового органу 17 грудня 2019 року за закінченням терміну зберігання. Крім того, відповідачем зазначено про те, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 11 грудня 2019 року №773/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 також не було вручено позивачу, оскільки відповідне поштове відправлення повернулося на адресу податкового органу з відміткою про закінчення терміну зберігання. Колегія суддів зазначає, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). При цьому, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац шостий пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України). Посилання скаржника на ту обставину, що наказ та повідомлення про проведення податкової перевірки позивача були належним чином вручені останньому, оскільки останні надсилались на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не заслуговують на увагу, так як відповідне поштове відправлення повернулося на адресу податкового органу з відміткою про закінчення терміну зберігання. Судом апеляційної інстанції витребувано документи, що слугували підставою для прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (направлення позивачу письмового запиту відповідно до підпункту 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 15.11.2019 № 3309). На повідомленні про вручення поштового відправлення, наданому контролюючому органу, відсутня відмітка про отримання ОСОБА_1 запиту податкового органу, відсутні і інші відомості, які б могли підтвердити його отримання чи неотримання з певних причин. За штрихкодовим ідентифікатором №0101123617313 за результатами пошуку по трекінгу на сайті Укрпошти вбачається, що поштове відправлення за таким номером не зареєстровано в системі. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що станом на час ініціювання податкової перевірки позивача, а також під час та після її проведення, зокрема станом на дату складання акту перевірки, у податкового органу була відсутня інформація про обізнаність позивача про проведення у відношенні нього податкової перевірки контролюючим органом. Приписами пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для проведення позапланової документальної перевірки платника податків є виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, отримання запиту платником та ненадання відповіді на такий запит. Таким чином, оскільки факт отримання платником податку запиту про надання документів не підтверджений, останній його не отримував, то і підстави для проведення перевірки були відсутні. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 15 листопада 2019 року №3309, посадовою особою контролюючого органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання правил нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року. Однак, в запиті податкового органу зазначений період перевірки лише 2017 рік. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення спірної податкової перевірки до її початку, що в свою чергу позбавило його можливості скористатись правом на оскарження ініціювання такої перевірки, а також можливості скористатись правом бути присутнім під час її проведення та подавати необхідні документи, пояснення, заперечення тощо. Отже, відповідач не довів суду належними і допустимими доказами правомірності проведеної у відношенні позивача податкової перевірки, а також обґрунтованості винесених за її результатами податкових рішень. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.241,242,250,308,310,316,321,322,325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2021 року. Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.Є. Пилипенко Я.М. Собків