Ухвала КЦС ВС № 757/42100/20-ц

Ухвала 13 травня 2022 року м. Київ справа № 757/42100/20-ц провадження № 61-2633ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад та територій України на постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства «Укркомунобслуговування», третя особа - Київська міська державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, поновлення контракту та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: 16 лютого 2022 року Міністерство розвитку громад та територій України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, запропоновано заявнику сплатити судовий збір у розмірі 6 180,02 грн. 11 травня 2022 року на адресу Верховного Суду від Міністерства розвитку громад та територій України надійшла заява, у якій заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України у зв`язку з агресією Російської Федерації проти України здійснено перерозподіл видатків Державного бюджету для Міністерства розвитку громад та територій України передбачених фінансовим планом на 2022 рік. Вказує, що на даний час не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів. Вивчивши доводи заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Перевіривши доводи заяви про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, суд вважає за можливе зазначену заяву задовольнити та відстрочити сплату судового збору у розмірі 6 180,02 грн на строк не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та у зв`язку з наявністю підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України. У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судового рішення. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 569/9812/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 489/3814/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 757/62834/19-ц, від 23 вересня 2021 року у справі № 757/7573/19-ц, від 17 листопада 2021 року у справі № 760/11609/20 Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту. За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи те, що заявник усунув недоліки касаційної скарги та доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи. Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. У касаційній скарзі міститься клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їхні права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, якщо воно буде скасоване. Враховуючи те, що заявник не навів будь-яких доводів, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення, тому клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 136, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про відстрочення сплати судового збору задовольнити. Відстрочити Міністерству розвитку громад та територій України сплату судового збору у розмірі 6 180,02 грн на строк не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, Державного підприємства «Укркомунобслуговування», третя особа - Київська міська державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, поновлення контракту та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Витребувати із Печерського районного суду м. Києва матеріали вищезазначеної цивільної справи № 757/42100/20-ц. Відмовити Міністерству розвитку громад та територій України у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний