Постанова 4824 № 759/19264/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/5109/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 759/19264/20 10 травня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Музичко С.Г. - Болотов Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року, ухваленого під головуванням судді Журибеди О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітної дитини, яка продовжує навчання,- в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Національному університеті ім. О.О. Богомольця у розмірі 7 000 грн., щомісячно, починаючи з 04 листопада 2020 року по 30 червня 2024 року, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років. На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 18 травня 2002 року між нею та вдповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька, ОСОБА_3 . За рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягувались аліменти у розмірі 5 000 грн. щомісячно, до досягнення донькою повноліття,починаючи з 17 жовтня 2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 донька досягла повноліття і з 01 вересня 2019 року є студенткою фармацевтичного факультету денної форми навчання Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за спецільністю «фармація, промислова фармація». Донька навчається на контрактній основі і вартість всього навчання становить 142 150,00 грн., що становить 2 369 грн. на місяць. Посилаючись на те, що донька потребує матеріального забезпечення, позивачка просила позов задовольнити. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки, що досягла повноліття та продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн. щомісячно і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду в частині розміру стягнутих аліментів, відповідач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, яка досягла повноліття та продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. шомісячно і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було взято до уваги довідку № 11 від 21.12.2020 року про його дохід за період з червня по листопад 2020 року, у зв`язку з чим суд дійшов хибного висновку про можливість сплати аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно. Крім того, суд не урахував, що відповідач одружений та має на утриманні матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також суд не урахував, що позивачка разом із донькою проживають у квартирі, яка належить на праві власності відповідачу і він особисто сплачує комунальні послуги за квартиру. Вказував на те, що позивачка не надала суду жодного доказу на підтвердження можливості сплати відповідачем аліментів у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Посилався на те, що суд не урахував обов`язок обох батьків утримувати дитину, тому вважає, що суд безпідставно поклав тягар утримання доньки лише на відповідача, визначивши аліменти на утримання доньки у розмірі 5 000,00 грн. щомісяця. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Судом встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки № 311 від 26.10.2020 року, виданої Національним медичним університетом ім. акад. О.О. Богомольця, ОСОБА_3 дійсно навчається за контрактом та є студентом другого курсу фармацевтичного факультету денної форми навчання Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, термін закінчення університету 2024 рік. Відповідно до договору № 5591876/Ф-19 від 01.09.2019 року про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 142 150,00 грн. У разі коли платна освітня послуга надається протягом кількох років, вартість освітньої послуги за кожний календарний рік окремо становить 28 430,00 грн. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені обставини дають підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 5 000 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. У справі, яка переглядається, судом установлено, що ОСОБА_3 , яка є дочкою позивачки та відповідача, на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжувала навчання, не працювала, не була заміжньою. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги. Також у відповідача є дружина ОСОБА_5 , та непрацездатна мати ОСОБА_4 . Відповідач є працездатним та отримує дохід, зокрема, згідно довідки № 11 від 21.12.2020, ОСОБА_1 працює в ТОВ «Єврокон Україна», займає посаду заступника генерального директора з будівництва, дохід за період з 01.06.2020 року по 30.11.2020 року склав 65 102, 05 грн.; згідно довідки № 20 від 07.12.2021 дохід за період з 01.05.2021 року по 31.10.2021 року склав 41 404,09 грн. Апеляційний судом установлено, що згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, у відповідача на праві приватної власності перебуває квартира у АДРЕСА_1 . Суд, установивши, що дочка відповідача - ОСОБА_3 продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку. Аналізуючи матеріальну можливість сплачувати відповідачем аліменти у розмірі 5 000 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявній у справі довідці про доходи № 11 від 21.12.2020 року, згідної з якою, ОСОБА_1 працює в ТОВ «Єврокон Україна», займає посаду заступника генерального директора з будівництва, дохід за період з 01.06.2020 року по 30.11.2020 року склав 65 102, 05 грн., у зв`язку з чим суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення аліментів саме у розмірі 5 000 грн. При цьому, колегія суддів вважає, що той розмір аліментів, який визначив відповідач (2 000 грн.) не забезпечить належне матеріальне утримання доньки сторін, яка продовжує навчання. Доказів того, що матір відповідача знаходить на його утриманні, відповідач не надав та матеріали справи не містять. З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом обставини, наявні у справі докази, вартість навчання та інших складових, які необхідні дитині для навчання дитини, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції. Таким чином, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: