Ухвала КЦС ВС № 383/1207/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2022 року м. Київ справа № 383/1207/21 провадження № 61-3751ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської обалсті від 21 грудня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 березня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконною та протиправною бездіяльність голови сільської ради, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про визнання незаконною та протиправною бездіяльність голови сільської ради, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії, в якому просила суд: 1. стягнути з Кетрисанівської сільської ради на її користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн, завдану внаслідок неналежного виконання головою Кетрисанівської сільської ради своїх службових обов`язків і повноважень, визначених у пунктах 1,8 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; 2. зобов`язати голову Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Поліщука В.В. внести в порядок денний чергової сесії Кетрисанівської сільської ради питання щодо розгляду клопотання від 30 вересня 2021 року та повідомити про результат його розгляду. Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 березня 2022 року, у відкритті провадження відмовлено. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень, в тому числі особи, яка не зверталась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим. 21 квітня 2022 року Верховним Судом отримано засобами поштового зв`язку касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської обалсті від 21 грудня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 березня 2022 року. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що відповідач порушив право позивача на землю, набуття якого встановлено нормами Земельного кодекс України, цивільного кодексу та Конституції України, в зв`язку з чим скаржник вважає, що її спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства. Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав. Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень пункт 7 частини першої статті 4 КАС України. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Предметом спору у цій справі є вимоги про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень покладених на нього публічно-управлінських функцій. Відповідачами у справі є орган державної влади та його посадова особа - суб`єкти владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи, предмет спору у даній справі, характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суб`єктний склад учасників спору, дійшов правильного висновку, що спір належить до юрисдикції адміністративного суду. Відповідно до вимог частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена ОСОБА_1 в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, що також вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо визначення юрисдикційності спірних правовідносин. Доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17 та від 16 січня 2019 року у справі № 2а-8868/11/2670 не заслуговують на увагу, оскільки справи, на які посилається скаржник, відрізняються від спірних правовідносин як за суб`єктним складом, так і за фактичними обставинами справи. Так у справі № 485/1472/17 розглядалися позовні вимоги керівника місцевої прокуратури до ГУ Держгеокадастру, фізичної особи та ТОВ «Агро-торгівельна фірма «Агро-Діло» про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок. У справі № 2а-8868/11/2670 позовні вимоги були заявлені ПАТ «АК «Київводоканал» до Київської міської ради, треті особи - Національний університет харчових технологій, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про зобов`язання відповідача припинити порушення у сфері містобудівного, земельного законодавства та правового режиму зон санітарної охорони об`єктів централізованого водопостачання шляхом скасування рішень Київської міської ради. Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційної скарги на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити. Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської обалсті від 21 грудня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 березня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконною та протиправною бездіяльність голови сільської ради, стягнення моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров