Ухвала КЦС ВС № 383/25/22

Ухвала Іменем України 19 травня 2022 року м. Київ справа № 383/25/22 провадження № 61-4373ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука В. В., Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року у відкритті провадження у справі № 383/25/22 відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначав, що звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 496,20 грн. Роз`яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк апеляційну скаргу буде повернуто. У квітні 2022 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, в якому заявник вказував, що не погоджується з тим, що має сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року, оскільки звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції, визнаючи обов`язок заявника сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, керувався правовими висновками, сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18), у якій зазначено, що згідно з пунктом 9 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на всі ухвали суду без винятку. 14 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 травня 2022 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга обґрунтовується тим, що рішення суду апеляційної інстанції мотивовано неправильним застосуванням положень Закону України «Про судовий збір» та незастосуванням положень пункту 13 частини другої статті 3 цього ж Закону, відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Такого висновку суд дійшов з огляду на таке. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Згідно з правилами процесуального закону подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватися з дотриманням певних умов. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. За правилом пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України). Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд апеляційної інстанції, залишаючи 14 лютого 2022 року без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2022 року, встановив, що заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн. ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги, незважаючи на те, що копію ухвали Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року отримав. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Кропивницький апеляційний суд, вивчивши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали та додатково подані документи, зазначив, що ОСОБА_1 посилається на підстави звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, які вже були предметом оцінки судом в ухвалі від 14 лютого 2021 року, та оскільки інших підстав для звільнення від сплати судового збору заявник не зазначив, визнав, що недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 не усунув, судовий збір у визначеному судом розмірі він не сплатив, тому існують підстави для повернення апеляційної скарги. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Тлумачення норми права, на яку посилається ОСОБА_1 , свідчить про те, що у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права. Отже, позивач, який звільнений від сплати судового збору при пред`явленні позову, також звільняється від його сплати й при поданні апеляційної чи касаційної скарги. Такий правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 204/8696/20-ц (провадження № 61-7183св21). Проте, наведені положення законодавства України про сплату судового збору стосуються виключно позовів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Щодо інших позовних вимог про визнання неправомірними дій чи бездіяльності відповідачів, то в цій частині законом вимагається сплата судового збору. Отже, системний аналіз наведених положень закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що оскільки ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу є фіксованою, тому незалежно від того, що заявник звільнений від сплати судового збору за вимогою про відшкодування моральної шкоди, враховуючи, що у справі пред`явлені інші позовні вимоги, за які передбачено сплату судового збору, тому за подання такої апеляційної скарги заявник зобов`язаний сплатити судовий збір, визначений законом. Врахувавши викладене, Верховний Суд дійшов переконання, що суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто, наявні передбачені частиною третьою статті 185 ЦПК України підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухвали апеляційного суду, оскільки вони зводяться до неправильного тлумачення норм процесуального права. Отже, ухвала Кропивницького апеляційного суду від 03 травня 2022 року є законною та обґрунтованою, постановленою із правильним застосуванням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, що підтверджує висновок суду про необґрунтованість касаційної скарги. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний