Постанова КАС ВС № 212/150/17-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2022 року м. Київ справа № 212/150/17-а адміністративне провадження № К/9901/34647/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючий - Стародуб О.П., судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізького Північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (судді - Ясенова Т.І., Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького Північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування для визначення розміру пенсії середнього заробітку працівника професії (кваліфікації): «Керівники підприємств, установ та організацій» в Україні, яка є аналогічною його останній професії (кваліфікації) на території Республіки Білорусь на час призначення пенсії та зобов`язати відповідача застосувати для визначення розміру пенсії середній заробіток на час призначення пенсії - 4324 грн., згідно з вимогами Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь від 14.12.1995 року «Про гарантії прав громадян, в галузі пенсійного забезпечення». ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 07.09.2012 року позивач перебуває на обліку в Криворізькому Північному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (до 01.04.2016 року в управлінні Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) та отримує пенсію за віком. Під час своєї трудової діяльності, позивач працював в період з 31.10.1983 року по 31.03.2004 року в Республіці Білорусь. 23.03.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з письмовою заявою про перерахунок пенсії з врахуванням періоду його роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тера» та виплатити йому недоотриману пенсію, яку позивач просив в подальшому виплачувати без застосування деномінації курсу білоруського рубля. 22.08.2016 та 30.09.2016 позивач звернувся до Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з письмовою заявою, в якій просив зробити розрахунок розміру пенсії позивача з урахуванням розміру середньомісячного заробітку 4324 грн. згідно листа Державної Служби Статистики України від 05.08.2016 про середньомісячну заробітну плату за підрозділом Класифікатора «Керівники підприємств, установ та організацій» у 2012 році за видами діяльності (посади комерційного директора ТОВ «СОЛКОМ» в Республіці Білорусь). Листом № К-32/04 від 12.10.2016 відповідач роз?яснив, що пенсія позивачу призначена відповідно до вимог законодавства, а дія абзацу 2 статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995 на обчислення пенсії позивача не поширюється, оскільки він має трудовий стаж для розрахунку заробітної плати під час призначення пенсії. Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 09.03.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та дійшов висновку, що при винесенні рішення, що викладено в листах від 12.10.2016 №К-32/04 та від 20.09.2016 № К-28/04 про відмову позивачу в застосуванні показників розміру заробітної плати при призначенні пенсії є правомірною, протиправність в діях відповідача відсутня. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача відсутній мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії в Україні, при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідач повинен був застосувати середню заробітну плату у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати 4324 грн. згідно з листом Державної служби статистики України від 05.08.2016 № 17.4-26/К-97-16/98. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В обгрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, покликається на те, що у позивача наявний мінімально необхідний страховий стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії, тому відсутні підстави для визначення розміру пенсії із середнього заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації аналогічній його останній професії та кваліфікації на території попереднього постійного проживання на час призначення пенсії згідно листа Державної Служби Статистики України від 05.08.2016 року. Також покликається на те, що позивач не звертався у встановленому законом порядку за перерахунком пенсії. Також покликається, що лист Державної Служби Статистики України від 05.08.2016, на який покликається позивач, містив інформацію про середньомісячну заробітну плату за двома видами діяльності, розмір за якими різнився, однак судом апеляційної інстанції взято до уваги більший показник без наведення мотивів цього. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Відповідно до статті 5 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995 пенсійне забезпечення громадян Договірних Сторін та членів їх сімей здійснюється по законодавству Договірної Сторони, на території якої вони постійно проживають, якщо цією Угодою не встановлено інше. Відповідно до статті 7 цієї угоди громадянам, які проживали на території однієї Договірної Сторони і працювали після переселення на території іншої Договірної Сторони, пенсія обчислюється із заробітку (прибутку), який вони отримували на території Договірної Сторони переселення, якщо ними набутий мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії у відповідності з законодавством Договірної Сторони переселення. Громадянам, в яких відсутній мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії, розмір пенсії визначається із середнього заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації в Договірній Стороні переселення, аналогічній його останній професії та кваліфікації на території Договірної Сторони попереднього постійного проживання на час призначення пенсії. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин, (Закон №1058-IV) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. За правилами частини першої статті 40 цього Закону Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Відповідно до частини 2 цієї статті Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, соціальної політики і фінансів; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ); 1 2 3 n К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). Спірним у цій справі є питання застосування під час обчислення пенсії позивачу показника суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) Розглядаючи справу судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час своєї трудової діяльності, позивач, крім іншого, працював в період з 31.10.1983 року по 31.03.2004 року в Республіці Білорусь. Таким чином, страховий стаж позивача для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії, в т.ч. за час роботи в Республіці Білорусь, перевищує 60 календарних місяців. Оскільки у позивача наявний мінімально необхідний страховий стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії, то підстави для визначення пенсії із середнього заробітку працівника відповідної професії та кваліфікації в порядку частини 2 статті 7 Угоди відповідно до листа Державної служби статистики України від 05.08.2016 року відсутні. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги в цій частині, а висновки апеляційного суду вважає необгрунтованими. Водночас, покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що позивач не звертався за перерахунком пенсії у встановленому законом порядку є безпідставним, оскільки фактично позивач оскаржує дії щодо обчислення заробітної плати під час призначення пенсії. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Таким чином, оскільки за наслідками касаційного перегляду в межах доводів касаційної скарги встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, то рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, п о с т а н о в и в: Касаційну скаргу Криворізького Північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області задовольнити. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 скасувати, а постанову Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 09.03.2017 у цій справі залишити в силі. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук