Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/13098/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/265/22 Справа № 201/13098/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 травня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, Голови Правління Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих ОСОБА_2 (треті особи: Голова громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Більчич Владислав Миколайович, Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Центральне правління) про визнання протиправним та незаконним прийнятого рішення про доцільність перебування на займаній посаді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, Голови Правління Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих ОСОБА_2 (треті особи: Голова громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Більчич Владислав Миколайович, Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Центральне правління) про визнання протиправним та незаконним прийнятого рішення про доцільність перебування на займаній посаді, оформлене листом від 12.04.2021р. № 18 Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, визнання протиправним та незаконним направлення листа від 12.04.2021р. № 18, визнання протиправним та незаконним прийнятого рішення Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих про виключення ОСОБА_1 із членів Українського товариства сліпих, оформлене листом від 12.04.2021р. № 18, скасування рішення Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, оформлене листом від 12.04.2021р. № 18 про виключення ОСОБА_1 із членів Українського товариства сліпих, зобов`язання Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих поновити позивачу статус члена Українського товариства сліпих (а.с.3-10). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, Голови Правління Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих ОСОБА_2 (треті особи: Голова громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Більчич Владислав Миколайович, Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Центральне правління) про визнання протиправним та незаконним прийнятого рішення про доцільність перебування на займаній посаді, оформлене листом від 12.04.2021р. № 18 Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, визнання протиправним та незаконним направлення листа від 12.04.2021р. № 18, визнання протиправним та незаконним прийнятого рішення Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих про виключення ОСОБА_1 із членів Українського товариства сліпих, оформлене листом від 12.04.2021р. № 18, скасування рішення Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, оформлене листом від 12.04.2021р. № 18 про виключення ОСОБА_1 із членів Українського товариства сліпих, зобов`язання Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих поновити позивачу статус члена Українського товариства сліпих - повернуто позивачу (а.с.17). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.34-36). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції зазначив, що до позову ОСОБА_1 долучив листа від 12.04.2021р. № 18, який направлено головою Правління Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих Горбенком В.Г. на ім`я голови ЦП УТОС Більчича В.М. та членів Президії ЦП УТОС. З цього листа вбачається, що голова Правління ДОО УТС Горбенко В.Г. просить саме Голову ЦП УТОС Більчича В.М. та членів Президії ЦП УТОС розглянути питання про доцільність перебування на займаній посаді керівників УВП, в тому числі і Кременчуцького УВП ОСОБА_3 , а також про виключення цих осіб, в тому числі і ОСОБА_1 , з членів товариства. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем передчасно зроблено висновок, що взагалі уповноваженим органом прийнято рішення про звільнення його з посади керівника Кременчуцького УВП та виключення його з членів Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», оскільки по тексту позову ОСОБА_1 зазначає, що ніколи не був членом Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих, отже прийняття рішення про виключення його з членів Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих» Головою Правління ДОО УТС ОСОБА_2 було неможливим. Суд першої інстанції дійшов висновку, що без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов`язковими, наявні обставини, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічна норма міститься у ст. 4 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна,зокрема,містити зміст позовних вимог: спосіб (способи ) захисту права бо інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи ) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. З викладеного убачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За нормами статей 13, 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Відмінність бачення судді щодо повноти викладення позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також щодо зазначення доказів, які ці обставини підтверджують, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки фактично не є невиконанням позивачем вимог статті 175 ЦПК України. Отже визначення предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності обґрунтування позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття в ній провадження. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином обов`язок щодо доказування покладений на сторони у справі, у тому числі на позивача щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд повинен роз`яснити сторонам їхні процесуальні права щодо подання доказів та в подальшому вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів і встановлених обставин. При цьому не зазначення позивачем певних доказів, не подання окремих з них разом із позовною заявою не є підставою для залишення позову без руху з подальшим повернення його заявнику, оскільки питання щодо доказів, які можуть бути подані стороною на певному етапі процесуального провадження у справі, суд вирішує відповідно до положень статті 83 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до ч.1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Пунктом 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що крім того, заява повертається також коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Відповідно до положень вказаної норми суд повертає позовну заяву, якщо позивачем не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, лише у випадках, коли обов`язковість процедури досудового врегулювання спору визначена законом. Разом з тим, законом не визначено обов`язкової процедури досудового врегулювання спору в даних правовідносинах. Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі надмірний формалізм суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване пунктом 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції). Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції на це належної уваги не звернув, неправильно застосував норми процесуального права України, безпідставно повернув позовну заяву. Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: