Постанова 4857 № 260/3900/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3900/20 пров. № А/857/2989/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Пліша М.А., за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року(суддя Скраль Т.В., м. Ужгород, повний текст рішення складено 28 грудня 2021 року) у справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі ГУДПС у Закарпатській області) у листопаді 2020 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути податковий борг у розмірі 267906,29 грн., у тому числі пеню у розмірі 47677,41 грн. по платежам: 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 247311,20 грн., в т.ч. пеня у розмірі 44009,92 грн.; 30 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 20595,09 грн., в т.ч. пеня у розмірі 3667,49 грн. Позов обґрунтовує тим, що станом на 06.11.2020 за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 267906,29 грн., у тому числі пеня у розмірі 47677,41 грн. по платежам: 8511010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 24731 1,20 грн., в т.ч. пеня у розмірі 44009,92 грн.; 3011011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 20595,09 грн., в т.ч. пеня у розмірі 3667,49 грн. За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки №290/07-16-13-05/ НОМЕР_1 від 05.04.2019 та винесено податкові повідомлення-рішення від 06.05.2019: №0005601305, яким визначено грошове зобов`язання у сумі 203131,28 грн. (162505,02 грн. за податковими зобов`язаннями та 40626,26 грн. за штрафними санкціями) по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; №0005611305, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; №0005621305, яким визначено грошове зобов`язання у сумі 16927,60 грн. (13542,08 грн. за податковими зобов`язаннями та 3385,52 грн. за штрафними санкціями) по платежу 3011011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Вищевказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача рекомендованим листом від 07.05.2019 року та вручені 11.05.2019 року і не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному порядку, ні у судовому порядку. Відтак, податковий борг є узгодженим. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України (далі ПК України) відповідачу проведено нарахування пені у розмірі 47677,41 грн., однак, вказана сума пені залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі. ОСОБА_1 у січні 2021 року подав зустрічний позов до ГУДПС у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005601305, №0005621305 від 06.05.2019. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом невірно встановлено базу оподаткування з огляду на те, що не було досліджено правовий статус усієї суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитом, а також які саме складові вказаної заборгованості були анульовані кредитором (основна сума кредиту (тіло кредиту), відсотки, штрафи, пеня), що є визначальним для розрахунку суми доходу позивача та сплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб. Звертає увагу, що база оподаткування була визначена суто на підставі повідомлення ТОВ Кредитні ініціативи, які встановили її на власний розсуд. Поряд з цим, не оцінювалась чи відображена ТОВКредитні ініціативи у податковому розрахунку форми №1ДФ інформація про суму виплати (нарахування) ОСОБА_1 доходу. Додатковим договором №1 не визначено поняття природу відступного та не встановлено яка саме складова буде погашена відступним. Відсутність звірки за цією інформацію призводить до неможливості встановлення правомірності застосування до ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб. У такому разі можна допускати, що відступне було сплачено саме на погашення основної суми заборгованості що складала 902 805,64 гривень, у зв`язку з чим, база оподаткування мала б становити не 902 805,64 гривні, а 496 775,74 гривень (902 805,64 - 406 029,74 = 496 775,74). З урахуванням вищевикладеного вважає, що податкові повідомлення рішення №0005601305 та №0000562130 прийняті з порушенням норм закону та підлягають до скасування. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю.. Не погодившись з ухваленим рішенням, його оскаржив позивач за первісним позовом, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким первісний позов задоволити повністю, а в зустрічному позові відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 анульовано (прощено) основну суму боргу, а не суму різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України і сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Покликається на позицію Верховного Суду України від 15 листопада 2021 року у справі №420/2542/19. Відповідач за первісним позовом правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Також представником ОСОБА_1 подано на адресу суду клопотання про перенесення судового засідання, обґрунтоване тим, що на території України введено військовий стан. Однак апеляційний суд відхиляє таке клопотання, оскільки в клопотанні не обґрунтовано причини неявки в судове засідання представника, які пов`язані з введенням військового стану. Також, апеляційний суд вказує, що є можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, якою представник не скористався. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №426 від 02.04.2007, за яким банк надав позичальнику кредит у сумі 49500 доларів із процентною ставкою 15%, річних визначивши дату погашення кредиту та процентів за ним - 01 квітня 2027 року. Кредит надавався на ремонт житлового будинку. Кредит було надано одноразово. Виконання зобов`язань позичальника за цим Договором забезпечувалася іпотекою нежитлового приміщення магазину, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70,71 м.кв, оціночною вартістю 506 604 (п`ятсот шість тисяч шістсот чотири грн.), (а.с. 179-186). 27.12.2016 між позивачем та ТОВ "Кредитні ініціативи", в особі директора ОСОБА_2 , який діяв на підставі Статуту, що на підставі Договору відступлення прав вимоги укладеного 17.12.2021 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «АК Промінвестбанк» , ТОВ набуло статус кредитора за кредитним договором №426 від 02.04.2007, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір про припинення зобов`язання переданням відступного. Відступними за даним Договором є грошові кошти в національній валюті України в сумі 406 029,90 грн.(а.с. 175-178). За повідомленням ТОВ «Кредитні ініціативи» від 27.122016 ОСОБА_1 повідомляється, що у відповідності до вимог ПК України до складу його річного оподаткованого доходу за 2016 рік входить прощений основний борг у розмірі 902805,64 грн. ( а.с.87). Головним управлінням ДФС у Закарпатській області 05.04.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2016 році доходу, як додаткове благо від ТОВ Кредитні Ініціативи, за результатами якої складено акт № 290/07-16-13-05/ НОМЕР_1 (а.с. 13-16). Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 : 1) пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп. в п.176.1 ст. 176, п. 179.1 ст.179 ПК України від 02.12.2010 за № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; 2) пп.162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. 1.64.1.1 п.164.1 ст.164, пп. д пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано 162505,02 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо; 3) пп. 1.1, пп.1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп.162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп. 168.1.3 п 168.1 ст.168 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано 13542,08 грн. військового збору за 2016 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо. На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 06.05.2019: - №0005601305, яким визначено грошове зобов`язання у сумі 203131,28 грн. (162505,02 грн. за податковими зобов`язаннями та 40626,26 грн. за штрафними санкціями) по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування(а.с. 18); - №0005611305, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. по платежу 85 11010500 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування(а.с. 20); - №0005621305, яким визначено грошове зобов`язання у сумі 16927,60 грн. (13542,08 грн. за податковими зобов`язаннями та 3385,52 грн. за штрафними санкціями) по платежу 30 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування(а.с. 22). Зазначені висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що позивач отримав дохід у вигляді додаткового блага (анулювання, прощення) заборгованості за кредитом ТОВ «Кредитні ініціативи» в сумі 902805,64 грн., проте, не сплатив до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з отриманого доходу. Крім того, 04.06.2019 ГУ ДФС у Закарпатській області сформовано податкову вимогу форми Ф №28143-53/70 із загальною сумою податкового боргу станом на 03.06.2019 267906,29 грн.(а.с. 28). Відмовляючи в задоволенні первісного позову та ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини підпадають під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України, згідно якого сума процентів не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Покликається на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №826/3573/17, та від 28 липня 2021 року у справі №826/12872/17. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносини), яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним. Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року. Суд першої інстанції ухвалюючи рішення по справі, виходив з вищевказаної норми. Однак, апеляційний суд зазначає, що Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 липня 2021 року у справі №826/12872/17 вказав, що відповідно до пп.141.47, 14.1.54 п.14.1 ст.14, п.164.1 ст.164, пп. дпп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прошеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти нараховані за користування кредитом, прошені (анульовані) кредитором. 07.05.2015 року набув чинності Закон України від 09.04.2015 №321-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань, згідно з яким підрозділ 1 Розділу XX Перехідні положенняПК України доповнено пунктом 8 у наступній редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) доходу сума, прошена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу. Визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким кредитом за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті непогашених до 1 січня 2014 року. Верховний Суд зазначив, що за змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України. Так, згідно матеріалів справи відповідно до умов Додаткового договору від 27.12.2016 станом на 27.12.2016 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 54248,57 доларів США , що за офіційним курсом НБУ становить 1430294,90 грн., а саме: - сума кредиту 34241,83 доларівСША, що за офіційним курсом НБУ становить 902805,64 грн. - сума відсотків за користування кредитом 20006,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 527489,26грн. (п. 1.1 Додаткового договору; а.с. 175). Згідно з вказаним Додатковим договором ОСОБА_1 зобов`язався погасити боргові зобов`язання в розмірі 406029,90 грн і у разі виконання вказаних умов ТОВ Кредитні ініціативи зобов`язався скасувати залишок боргу за Кредитним договором у сумі 1024265,00грн. Таким чином, після отримання Кредитором грошових коштів в якості відступного в сумі вказаній в пункті 1.3 Додаткового договору, припиняютьсявсі та кожне із зобов`язань, визначених Кредитним договором, а саме Кредитний договір вважається таким, що припинив свою дію (п.2.1). ТОВ Кредитні ініціативи 27.12.2016 повідомило ОСОБА_1 про те, що до складу його оподатковуваного доходу за 2016 рік входить прощений основний борг у розмірі 902805,64 грн., тобто 34241,83 долари США. Та повідомив такого про необхідність сплати всіх зобов`язань, які пов`язані із сплатою податків і зборів. Окрім того, таке повідомлення зазначено і в п.3.2 Додаткового договору від 27.12.2016. Отже, ОСОБА_1 анульовано (прощено) основну суму боргу, а не суму різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу І розділу XX Перехідні положення ПК України і сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Жодних доказів про зміну валюти зобов`язання за Кредитним договором №426 від 02.04.2007 ОСОБА_1 не надано. Аналогічна правове позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №420/3542/19. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 07.05 2019 та вручені 11.05.2019. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом та підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У зв`язку з несплатою узгоджених сум, ОСОБА_1 на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України надіслано податкову вимогу №28143-53/70 від 04.06.2019 про наявність податкового боргу за узгодженим податковим зобов`язанням засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку вручено 25.07.2019. Відтак, апеляційний суд погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, та зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що спірні правовідносини підпадають під дію пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України Стосовно розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає, що згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частино другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак, апеляційний суд, задовольняючи позов первісного позивача, не стягує з первісного відповідача сплачений судовий збір за подання первісного позову. Зважаючи на вищевикладене, на думку суду апеляційної інстанції суд першої інстанції, не дослідив належним чином всі докази наявні у справі та не прийняв до уваги фактичні обставини, а тому неправомірно ухвалив рішення щодо задоволення зустрічних позовних вимог. Відповідно до статті 315 КАС України апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення може бути неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають значення для справи, що відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року скасувати та прийняти нове, яким первісний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )податковий борг у розмірі 267906,29 грн., у тому числі пеню у розмірі 47677,41 грн. по платежам: 85 11010500 податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларуванняу розмірі 247311,20 грн., в тому числі пеня у розмірі 44009,92 грн.; 30 11011001 Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 20595,09 грн., в тому числі пеня у розмірі 3667,49 грн. У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 10.05.2022