Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/31144/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/31144/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби, Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, В С Т А Н О В И В : Міністерство оборони України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу закупівлі за процедурою відкритих торгів на закупівлю № UA-2020-07-14-006565-с Приладів для вимірювання величин (34340000-0) (тестер), проведеної Міністерством оборони України в частині встановлення порушень законодавства та зобов`язань щодо усунення виявлених порушень. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Північний офіс Держаудитслужби. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що електронна системи закупівель, на час розміщення оголошення, не містила електронних полів для заповнення інформації про мову, якою повинна готуватись тендерна пропозиція та про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, а відтак, висновок відповідача про наявність порушень позивачем законодавства про публічні закупівлі є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 р. адміністративний позов Міністерства оборони України задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу закупівлі за процедурою відкритих торгів на закупівлю № UA-2020-07-14-006565-с. Стягнуто на користь Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби судовий збір у розмірі 2102 гривні. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Північний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, застосування закону, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин та порушення норм як матеріального права так і процесуального, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 30.03.2022. У зв`язку з тим, що розгляд справи 30.03.2022 не відбувся, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2022 призначено розгляд апеляційної скарги на 04.05.2022 у порядку письмового провадження. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Міністерством оборони України оголошено державні закупівлі за предметом «Прилади для вимірювання величин (34340000-0) (тестер) ДК 021:201538340000-0 - Прилади для вимірювання величин» (ID:UA-2020-07-14-006565-с). Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», 06 листопада 2020 року розпочато моніторинг закупівлі Міноборони України за предметом «Прилади для вимірювання величин (34340000-0) (тестер) ДК 021:201538340000-0 - Прилади для вимірювання величин» (ID:UA-2020-07-14-006565-с) та 25 листопада 2020 року оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі, у якому встановлено порушення пунктів 8, 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким, позивачем в опублікованому оголошенні не було зазначено про мову, якою повинні готуватись тендерні пропозиції, та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Незгода позивача із виявленими порушеннями, зумовила його звернення до суду із даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з огляду на встановлені обставини, що підтверджують фактичну відсутність в електронній системі закупівель електронних полів для заповнення інформації про мову, якою повинна готуватись тендерна пропозиція та про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, позивач не міг заповнити інформацію у даних полях та фактично виконати вимоги ч.2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі". За висновками суду, позивачем не було порушено законодавство про публічні закупівлі, а тому, винесений висновок за результатами моніторингу закупівлі є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк: - п. 8 та 9 ч. 2 ст. 21 Закону № 922, визначено імперативний обов`язок замовника розмістити інформацію в оголошенні про проведення відкритих торгів щодо мови, якою повинні готуватися тендерні пропозиції; - відсутність необхідної графи у електронній формі оголошення, не може слугувати підставою для звільнення позивача від виконання обов`язку, оскільки зазначення даної інформації вимагається Законом № 922; - судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення здійснено посилання на норми законодавства, у неактуальній редакції Закону; - суд першої інстанції до даних правовідносин в частині розподілу судових витрат мав застосувати ч. 2 ст. 139, а не ч. 1 ст. 139 КАС України, адже позивач є суб`єктом владних повноважень, з огляду на що, суд не мав стягувати з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Слід зазначити, що предметом даного спору, є оскарження висновку про результати моніторингу закупівлі з підстав відсутності факту самих порушень та вини позивача, натомість, повноваження відповідача та процедура здійснення моніторингу, не є спірною та не ставиться сторонами під сумнів, перевіряється лише саме рішення. Так, за результатами моніторингу, в порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі", в опублікованому оголошенні про проведення відкритих торгів не містилось інформації про мову, якою повинні були готуватися тендерні пропозиції та інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Згідно положень ч. 1 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі", оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Так, частиною 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі", передбачено, що оголошення про ведення відкритих торгів повинно містити зокрема наступну інформацію: мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Відповідно до п. 3 Порядку, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. Тож, з наведеного слідує, що законодавством у сфері публічних закупівель передбачено, що замовник оприлюднює інформацію про публічну закупівлю, зокрема оголошення, виключно шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель. На переконання колегії суддів, відсутність чи недосконалість певних граф/полів у системі, яка адмініструється не самим замовником, не може ставитись останньому у провину та відображатись у результатах моніторингу. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено та перевірено, що система закупівель, на час розміщення оголошення не містила електронних полів для заповнення інформації про мову, якою повинна готуватись тендерна пропозиція та про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, при цьому, доказів зворотного відповідачем не надано, як і не надано таких під час розгляду апеляційної скарги, а сама відсутність електронних полів для заповнення інформацією про умови надання забезпечення тендерних пропозицій підтверджується знімками робочого кабінету авторизованого електронного майданчика smarttender.biz, яке було додано до матеріалів справи. Водночас, з іншого боку, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі", позивач розмістив інформацію про мову, якою повинні готуватись тендерні пропозиції в електронному полі оголошення в частині 7 розділу «Інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції «Розділ І «Загальні положення» та частини 2 «Забезпечення тендерної пропозиції» Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу». Тобто, констатуючи про відсутність вини, як складової правопорушення, за яке відповідачем було винесено оскаржуваний висновок, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який також підтверджується і направленням листа до Державної аудиторської служби України із поясненнями щодо не допущенням порушень ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі". Апелянт наголошує на тому, що відсутність необхідної графи у електронній формі оголошення, не може слугувати підставою для звільнення позивача від виконання обов`язку, оскільки зазначення даної інформації вимагається Законом № 922, проте, колегія суддів виокремлює в даному питанні вимоги Закону та забезпечені учасникам процедури закупівлі умови, в яких мають бути імплементовані такі положення законодавства, при цьому, матеріали справи дають підстави констатувати відсутність вини, як складової правопорушення, за яке відповідачем було винесено оскаржуваний висновок, а також, активні дії, які підтверджують вказівку позивачем у оголошенні тих складових, які вимагає закон, проте іншим шляхом. У частині доводів апелянта проте, що суд першої інстанції до даних правовідносин в частині розподілу судових витрат мав застосувати ч. 2 ст. 139, а не ч. 1 ст. 139 КАС України, адже позивач є суб`єктом владних повноважень, з огляду на що, суд не мав стягувати з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору, колегія суддів їх відхиляє, як помилкові, адже, позивач - Міністерство оборони України, дійсно є центральним органом виконавчої влади, який зазвичай виступає у справах як суб`єкт владних повноважень, проте, це не дає підстави автоматично застосовувати ч. 2 ст. 139 КАС України, адже за даних обставин, позивач оскаржуючи висновок відповідача, є учасником процедури закупівлі на рівні з іншими суб`єктами. Щодо зазначення апелянтом про застосування судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення норм законодавства, у неактуальній редакції Закону, колегія суддів перевіряючи такі доводи, констатує, що вказане не змінює висновків суду по суті спору та не впливає на правильність вирішення спору. Тож, позовні вимоги підлягають задоволенню, за наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2021 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко