Постанова 4824 № 939/2113/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 939/2113/21 Головуючий у 1 інстанції:Міланіч А.М. Провадження № 22-ц/824/3608/2022 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Верланова С.М., Матвієнко Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в: У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що 10 вересня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачкою ОСОБА_1 на підставі заповненої останньою анкети-заяви на сайті товариства було укладено договір № 1262310 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. згідно з умовами кредитного договору відповідачці був наданий кредит на суму 6000 грн. шляхом переказу кредитних коштів на вказаний нею у заяві на отримання кредиту її банківський рахунок через платіжного провайдера ТОВ ФК «Вейфорпей», зі строком кредитування 30 днів, зі зниженою процентною ставкою кредиту 0,01 % від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 % річних) у межах строку надання позики та стандартною процентною ставкою - 1,8 % від суми позики за кожен день користування позикою (657 % річних). З метою продовження строку користування кредитними коштами 10 жовтня 2019 року відповідачка сплатила кошти у розмірі 18 грн., а отже застосування зниженої процентної ставки було відмінено та нарахування процентів в подальшому здійснювалось за стандартною процентною ставкою 1,8 %, яка передбачена п. 1.3.2 Договору. Відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконувала і станом на 02 березня 2021 року її заборгованість склала 15425,63 грн., з яких: 5732,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9693,63 грн. - заборгованість по процентам. ТОВ «Авентус Україна» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 15425,63 грн. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року позов ТОВ «Авентус Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» заборгованість у розмірі 5750,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 846,16 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Авентус Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, що стосується позовних вимог про стягнення процентів та ухвалити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» заборгованості за кредитним договором у сумі 15425,63 грн., з яких: 5732,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9693,63 грн. - заборгованість по процентам. Вважає, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не дав належної оцінки умовам договору, зокрема, п.п. 1.3.3., 1.7., 3.6.2. Суд дійшов помилкового висновку, що строк кредитування за договором закінчився 10 жовтня 2019 року. Укладаючи кредитний договір, сторони передбачили порядок нарахування процентів в період строку кредиту, в період пролонгації та в період прострочення, але не більше ніж 90 днів з дня прострочення кредитної заборгованості. Відповідно до вказаних положень договору кожен раз до моменту закінчення строку кредиту , а саме, 10 жовтня 2019 року, 06 листопада 2019 року, 21 листопада 2019 року, 21 грудня 2019 року, ОСОБА_1 шляхом здійснення платежу за договором ініціювала продовження строку користування кредитом на 30 днів. У зв`язку з продовженням строку користування позикою з 11 жовтня 2019 року нарахування процентів здійснювалося за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,80% в день, що передбачено умовами договору. Крім того, згідно з ст. 1048 ЦК України проценти є платою за користування кредитними коштами, яка сплачується до дня повернення позики або в іншому порядку, встановленому договором. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 вересня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачкою ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1262310. За умовами договору позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття її побутових витрат, шляхом перерахування таких грошових коштів на банківський рахунок відповідачки за допомогою платіжного провайдера ТОВ ФК «Фей форпей», а відповідачка зобов`язалась повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Відповідно до п.1.2 договору та графіку платежів до договору, позика видається строком на 30 днів, дата повернення позики та сплати процентів - 10 жовтня 2019 року. Відповідно до п.п.1.3.1., 1.3.2. договору сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування позикою: знижена процентна ставка становить 0,01% від суми позики за кожен день користування позикою (3,65%) у межах строку надання позики (п.1.3.1), стандартна процентна ставка становить 1,8% від суми позики за кожен день користування позикою (657% річних) (п.1.3.2). Відповідно до п.1.4 Договору загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 100,3 % від суми позики або 6018 грн. та включає в себе проценти (відсотки) за користування позикою - 0,3 % від суми позики (у процентному виразі) або 18 грн. (у грошовому виразі)(а.с.8-19). Згідно довідки ТОВ ФК «Вейфорпей» від 30 серпня 2021 року, відповідно до укладеного з ТОВ «Авентус Україна» № ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року договору 10 вересня 2019 року за дорученням ТОВ «Авентус Україна» товариство здійснило переказ коштів на банківський рахунок відповідачки НОМЕР_1 (а.с. 28). Згідно наданого ТОВ «Авентус Україна» розрахунку станом на 02 березня 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним кредитним договором 15425,63 грн., яка включає: 5732 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 9693,63 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 20-23). Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Авентус Україна» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» заборгованість у розмірі 5750,00 грн. Суд першої інстанції виходив з того, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» як небанківська фінансова установа надало відповідачці суму позики на 30 днів, а остання зобов`язувалась повернути надану позику у повному обсязі у розмірі 6018 грн., з яких 6000 грн. - сума позики, 18 грн. - сума нарахованих процентів, у строк до 10 жовтня 2019 року. ТОВ «Авентус Україна» має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування (30 днів), у розмірі 18 грн. Після закінчення строку дії кредитного договору у позикодавця були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Оскільки відповідачка жодних заперечень щодо позову суду не надала, суд першої інстанції дійшов висновку, що з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 1262310 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 10 вересня 2019 року, яка виникла станом на 02 березня 2021 року, з урахуванням заявлених позовних вимог, в загальному розмірі 5750 грн., що складається із: 5732 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 грн. - заборгованість за відсотками. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення суду ухвалено на підставі неповного з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як встановлено судом, відповідно до положень договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1262310 від 10 вересня 2019 року сторони погодили надання ОСОБА_1 споживчого кредиту в сумі 6000 грн. на строк 30 днів до 10 жовтня 2019 року під 0,01 % від суми позики за кожен день користування позикою. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ТОВ «Авентус Україна» посилалося на те, що ОСОБА_1 здійснювала сплату процентів за договором 10 жовтня 2019 року, 06 листопада 2019 року, 21 листопада 2019 року та 21 грудня 2019 року, а тому з урахуванням положень п. п. 1.6. та 1.7. договору кожного разу мало місце продовження строку кредитування на 30 днів. Але такі доводи ТОВ «Авентус Україна» не відповідають матеріалам справи. Пунктом 1.6. укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою. Згідно п. 1.7. договору після вчинення клієнтом дій у відповідності до п .1.6. цього договору та у разі, якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 грн., товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з п. 1.6.цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Відтак, відповідно до змісту вказаних положень договору саме по собі здійснення клієнтом платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів не є підставою для автоматичного продовження строку користування кредитом на 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторони погодили продовження строку користування кредитом, а відповідні зміни строку користування кредитом та процентної ставки були відображені в особистому кабінеті клієнта відповідно до п.п. 1.6. та 1.7. договору. До позовної заяви ТОВ «Авентус Україна» долучило лише графік платежів до договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1262310 від 10 вересня 2019 року, а також паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено дату повернення позики та сплати нарахованих процентів 10 жовтня 2019 року, суму процентів, які підлягають сплаті - 18,00 грн. Складений ТОВ «Авентус Україна» розрахунок заборгованості не є документом, який підтверджує продовження сторонами строку користування позикою. З урахування наданих ТОВ «Авентус Україна» доказів та положень договору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» процентів за користування кредитом в розмірі 9693,63 грн. При цьому колегія суддів відхиляє доводи апелянта на правомірність нарахування користь ТОВ «Авентус Україна» процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України положення про виплату процентів до дня повернення позики можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 5750 грн., з яких: 5732 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 грн. - заборгованість за відсотками. Таке стягнення суд обґрунтовував погодженого сторонами строку кредитування (30 днів). Проте суд першої інстанції не врахував, що за наданим ТОВ «Авентус Україна» розрахунком відповідачка вносила платежі, які в загальній кількості перевищують розмір зобов`язань, що обумовлений договором. Всього ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «Авентус Україна» 10 314,89 грн. Враховуючи суму здійснених ОСОБА_1 на користь позивача виплат, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 5750 грн., з яких: 5732 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 грн. - заборгованість за відсотками. При цьому, оскільки при апеляційному перегляді справи встановлена невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що впливає на правильність висновків суду по суті вирішення позовних вимог, колегія судів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги представника ТОВ «Авентус Україна». Відповідно, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АвентусУкраїна» задовольнити частково. Скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року та ухвалити нове судове рішення. Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Верланов С.М. Матвієнко Ю.О.