Постанова Житомирський апеляційний суд № 276/283/26

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №276/283/26 Головуючий у 1-й інст. БОБЕР Д. О. Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Шалоти К.В., Шевчук А.М., розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №276/283/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» Усенка Михайла Ігоровича на заочне рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Бобра Д.О. у селищі Хорошів, в с т а н о в и в : У лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що 09 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір про споживчий кредит № 2758773, згідно умов якого, відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами кредитного договору. 26.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Авентус Україна», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2758773 від 09.08.2020 року. Станом на дату подання позову відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором та має заборгованість за кредитним договором на загальну суму 29760,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованість за процентами 19760,00 грн, яку Товариство просило стягнути. Заочним рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2758773 від 09.08.2020 у загальному розмірі 12660,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000,00 грн, заборгованість за процентами 2660,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1144,83 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. подав апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та прийняти постанову про задоволення позову в повному обсязі, вирішити питання судових витрат. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не повною мірою досліджено кредитний договір та умови кредитування. Відповідно до розрахунку терміну споживчого кредитування кредитний договір було укладено 09.08.2020 року строком на 14 днів, тобто до 18.06.2020 року. 18.06.2020 року відповідач не виконав свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, внаслідок чого строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль, тобто до 23.08.2020 року, зокрема:. згідно з пунктом 1.5.2. кредитного договору № 2758773 від 09.08.2020, стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Тобто у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 було продовжено строк дії споживчого кредитування терміном на 90 днів з моменту виникнення заборгованості. Таким чином нараховані відсотки кредитодавцем за користування кредитними коштами та термін кредитного договору відповідають пунктам договору та положенням цивільного законодавства. Аналізуючи розрахунок заборгованості, нарахування відсотків за кредитним договором № 2758773 від 09.08.2020 здійснювалось до дати закінчення строку 90-днів, а саме у межах періоду прострочення, а саме відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору, згідно чого подальших нарахувань за межами строку кредитування не здійснювалось. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у стягненні усієї суми заборгованості за відсотками, тому в іншій частині судом апеляційної інстанції на законність та обґрунтованість не перевіряється. Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» посилається на те, що 09 серпня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2758773, відповідно до умов якого, Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 10000,00 грн, строком кредиту на 14 днів, а відповідач зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно з п. 9.2. кредитного договору № 2758773 від 09.08.2020 року договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 про успішний переказ коштів 09.08.2020 в сумі 10000 грн, маска картки НОМЕР_1 . Зазначені обставини також підтверджуються листами АТ «Універсал Банк» від 26.03.2026 та від 21.04.2026, згідно яких слідує, що банківська картка НОМЕР_2 емітована банком на ім`я ОСОБА_1 і 09.08.2020 на вказану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 10 000,00 грн. Згідно Графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту № 2758773 від 09.08.2020, що є додатком №1 до договору № 2758773 від 09.08.2020, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 23.08.2020, який підписано споживачем ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором 09.08.2020. 26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус України» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вказаного договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором споживчого кредиту № 2758773 від 09.08.2020 на суму 29760,00 грн. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредиту є безпідставним, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування. Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного. Згідно частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору. Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України, має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. За приписами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16 вказано, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Вбачається, що договором про споживчий кредит № 2758773 від 09.08.2020 передбачено строк кредиту 14 днів (п.1.4. договору), а згідно графіку платежів, що є додатком до договору, дата повернення кредиту та сплати процентів - 23.08.2020. При цьому, згідно п.4.1. Договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2-4.5 Договору. Так, споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Згідно п. 4.3. Договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. У відповідності з п.4.4. Договору Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем Товариству в особистому кабінеті/зазначені в Договорі. Згідно п.4.5. кредитного договору, у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 не було здійснено платіж на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів для продовження строку користування кредитом, згідно вимог п. 4.3. Договору. Оскільки договором № 2758773 від 09.08.2020 року передбачено, що строк кредиту становить 14 днів, а доказів того, що між сторонами досягнута домовленість про продовження строку дії договору в порядку, визначеному пп.4.2-4.5 Договору, зокрема доказів акцептування пропозиції (оферти) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, суду першої інстанції надано не було. Відтак, Товариством не доведено, що ОСОБА_1 вчинялися дії щодо продовження (пролонгації) строку дії договору, як встановлено умовами договору, разом з тим, автопролонгація умовами договору не передбачена. Таким чином, нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом після 23 серпня 2020 року, тобто після закінчення строку кредиту, встановленого в п.1.4 договору та в графіку платежів, є безпідставним, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування. Висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні відсотків після закінчення строку кредитування є вірним. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, та зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду. Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» Усенка Михайла Ігоровича залишити без задоволення. Заочне рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 05 травня 2026 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у розмірі 17100,00 грн залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Т.М. Павицька Судді К.В. Шалота А.М. Шевчук