Постанова 4803 № 214/728/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/537/22 Справа № 214/728/21 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 214/728/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року, яке ухвалено суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту через Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт Товариства або мобільний додаток. Згідно кредитного Договору, позивачем надано відповідачу кошти в сумі 4000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Грошові кошти було перераховано на банківський рахунок відповідача ( НОМЕР_1 ), відкритий в АТ «ПриватБанк», яку вказано відповідачем особисто в заяві на отримання Кредиту. Разом з цим, згідно Кредитного договору, сторони погодили істотні умови Договору, а саме строк договору 30 днів, знижену процентну ставку Кредиту 0,01 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (3,36% річних) у межах строку надання Позики та стандартну процентну ставку 1,80% від суми позики за кожний 4день користування позикою (657,00% річних). У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Кредитним договором, станом на 15.01.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» складає 14 298,00 грн., а саме 4000,00 грн. заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 10 298,00 грн. сума заборгованості по несплаченим процентам користування кредитом, 450,00 грн. штрафні санкції (штраф), яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь та вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» заборгованість за Кредитним договором № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 27.11.2019 року, у сумі 4 000 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 681,00 грн. В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Авентус Україна», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо нарахованих процентів, штрафних санкцій та пені за неналежне користування кредитом та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано досягнення сторонами всіх істотних умов Договору, у тому числі й кредитування за процентною ставкою, що складає 1,8% в день з дня вчинення продовження терміну дії договору і застосовується, серед іншого, у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль, з моменту виникнення прострочення. Підписавши 27.11.2019 року договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, відповідач добровільно погодився на всі умови цього Договору та взяв на себе відповідні зобов`язання, а тому, сплативши відсотки у розмірі 12,00 грн., фактично ініціював продовження дії цього Договору, а висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів звернення відповідача до ТОВ «Авентус Україна» із заявою про продовження дії Договору є помилковими. Крім того, сплата вказаних коштів була здійснена через Особистий кабінет, в якому перед внесення коштів із всіх доступних опцій, відповідачем обрано опцію продовжити строк кредиту, що підтверджується відповідним скріншотом із системи ІТС Товариства. Також, викладене підтверджується й інформацією ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яким здійснювалося перерахування вказаних коштів. Отже, у зв`язку з продовження строку користування позикою, нарахування процентів з 28.12.2019 року здійснювалось за стандартною процентною ставкою. Після прострочення виконання зобов`язань за Договором, на підставі п. 3.6., 3.6.1. Договору, було призупинено нарахування процентів, а з 30.01.2020 року відновлено їх нарахування та застосовано право нарахування неустойки та штрафів. Крім того, позивач наводить численну судову практику в аналогічних цивільних справах судів першої та апеляційної інстанції, в яких рішення суду було ухвалено на користь ТОВ «Авентус Україна». Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту через Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт Товариства або мобільний додаток (а.с.8-9). Грошові кошти було перераховано на банківський рахунок відповідача ( НОМЕР_1 ), відкритий в АТ «ПриватБанк», яку вказано відповідачем особисто в заяві на отримання Кредиту. Переказ коштів в рамках Кредитного договору, підтверджується копією інформаційної довідки платіжного провайдера ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №4428-ВП від 15.01.2021 року, яка містить усі необхідні реквізити (а.с.26). Згідно Кредитного договору, сторони погодили істотні умови Договору, а саме строк договору 30 днів, знижену процентну ставку Кредиту 0,01 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (3,36% річних) у межах строку надання Позики та стандартну процентну ставку 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою (657,00% річних). Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики (відправки грошових коштів на банківський картковий рахунок) в межах строку подання Позики, визначеного у пункті 1.2 цього Договору, за виключенням дати повернення Позики та сплати нарахованих процентів, зазначених у Графіку платежів (а.с.10). Пунктом 3.3. Договором встановлено умови застосування зниженої процентної ставки- дотримання Клієнтом терміну певного повернення Позики, зазначеного у Графіку платежів, недопущення прострочення виконання зобов`язання більше трьох календарних днів. Відповідно до пункту 3.4. Договору передбачено, що у разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою. Пунктом 3.6.2. Договору встановлено, що з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж 90 (дев`яносто) днів прострочення. Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1557141 від 27.11.2019 року становить: 4000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 8360 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам, 450 грн. - штрафні санкції, 1488 грн. нарахована пеня (а.с. 57- зворот). Спір між сторонами виник з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором № 1557141 від 27.11.2019 року, станом на 15.01.2021 року, у розмірі 14 298,00 грн., із яких: 4000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 10 298,00 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсоткам, 450 грн. - штрафні санкції. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконував умови договору в частині повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача ТОВ «Авентус Україна» з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, розмір якої останнім не оскаржується. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Авентус Україна» не надано належних та допустимих доказів погодження з позичальником продовження строку дії Договору, а тому відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та неустойки з підстав їх недоведеності та необґрунтованості. Зважаючи на те, що позивач ТОВ «Авентус Україна» в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за відсотками та неустойки (штрафів і пені) та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Авентус Україна» у повному обсязі, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині відсутності правових підстав для стягнення відсотків за кредитним договором та неустойки (штрафів і пені) за порушення строків виконання зобов`язань у визначеному позивачем розмірі, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом та неустойки, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту через Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт Товариства або мобільний додаток (а.с.8-9). Згідно з умовами указаного договору його невід`ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (далі - Правила), які розміщені на сайті creditplus.ua/assets/uploads/public/pravila_18.03.2019.pdf. Приймаючи умови цього договору Клієнт підтверджував, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (надалі - Договір). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Відповідно до статті 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до статті 12 указаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За умовами Договору його невід`ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті Товариства за посиланням, наведеним у договорі. Уклавши цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. Вказані правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Порядок укладення договорів, визначений розділом 5 Правил надання коштів у позику, передбачає ряд послідовних двосторонніх дій (таких як реєстрація клієнтом на веб-сайті Товариства із зазначенням особистих засобів зв`язку, ознайомлення з Правилами; направлення Товариством за вказаними клієнтом засобами зв`язку коду (одноразового ідентифікатора), який клієнт має ввести на сайті; підтвердження клієнтом, що одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом; реєстрація банківських рахунків для перерахування коштів та погашення позик; пропозиція Товариством клієнту укласти електронний договір; прийняття клієнтом указаної пропозиції шляхом натискання кнопки «Погоджуюсь/Согласен» у особистому кабінеті; надіслання йому Товариством засобами зв`язку Одноразового ідентифікатора у вигляді коду; введення клієнтом на сайті отриманого від Товариства коду, чим направляє Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції, після чого договір вважається укладеним). Без здійснення всіх цих дій укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» Договір не був би укладений. Матеріалами справи підтверджується, що 27 листопада 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1557141 в електронній формі, шляхом підписання позичальником електронним підписом, й умови цього Договору є обов`язковими для виконання сторонами. Так, статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною 1 статті 549, частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі. Пунктом 1.2. договору передбачено, що позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. Пунктом 1.3. договору визначено, що сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: 1.3.1. знижена процентна становить 0,01 % від суми позики за кожен день користування позикою (3,65 % річних) у межах строку надання позики, зазначеногов пункті 1.2 цього договору; 1.3.2. стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою (657,00% річних). Згідно з пунктом 1.6 договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів. Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та не сплачених процентів, заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою. Пунктом 1.7 договору передбачено, що після вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору, та у разі, якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400,00 грн, товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у особистому кабінеті клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Пунктом 3.6 договору передбачено, що у разі порушення клієнтом строків виконання зобов`язань за договором: 3.6.1 протягом пільгового періоду з 1 по 3 день прострочення виконання зобов`язань клієнта нарахування процентів не здійснюється; 3.6.2 з 4 дня прострочення заборгованості товариство визнає заборгованість за позикою проблемною та розпочинає роботу зі стягнення заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 дня прострочення. Пунктами 4.4 та 4.5. договору визначено, що у випадку прострочення повернення суми позики клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф в розмірі 60,00 грн за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення виконання зобов`язань за договором. Штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені), нарахованої за порушення клієнтом зобов`язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної клієнтом за цим договором, і становить 2500,00 грн. Графіком платежів, який є додатком № 1 до договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 27 листопада 2019 року передбачено, що сума позики становить 4000,00 грн., нарахованих процентів - 12,00 грн., а разом до сплати 4 012,00 грн. Дата повернення позики та сплати нарахованих процентів 27 грудня 2019 року. Графік платежів підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису 27.11.2019 року о 10 год. 25 хв. (а.с.10 - зворот). 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 не було погашено основну заборгованість за договором, однак сплачено передбачені договором проценти за період з 27 листопада 2019 року по 27 грудня 2019 року у розмірі 12,00 грн. (а.с. 19, 89). У зв`язку з оплатою процентів за користування позикою у передбаченому договором розмірі строк, надання позики ОСОБА_1 , на підставі пунктів 1.6, 1.7 договору, продовжено ще на 30 днів з дня, наступного за днем сплати, тобто до 26 січня 2020 року. Статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України. Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України, однак таких позовних вимог заявлено не було. Оскільки, строк надання позики сплив 26 січня 2020 року, подальше нарахування процентів за користування позикою з 27 січня 2020 року та неустойки за порушення строків виконання взятих на себе зобов`язань, в межах дії Договору, є неправомірним. Станом на дату закінчення строку користування позикою у ОСОБА_1 була заборгованість у розмірі 4000,00 грн. за основною сумою позики та 2 160,00 грн. за процентами за користування позикою, й ці кошти зобов`язаний повернути позичальник. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» та збільшує цей розмірі з 681,00 грн. до 976,10 грн., тобто пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (2 270,00 грн. (судовий збір сплачений за подання позовної заяви а.с. 1) х 43% (задоволені позовні вимоги у відсотковому співвідношенні) = 976,10 грн.). Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Авентус Україна» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 715,05 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог (3 405,00 грн. (судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги - а.с. 82) х 21% (задоволені вимоги у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог) = 715,05 грн.). Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» задовольнити частково. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за Договором № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 27 листопада 2019 року- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за Договором № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 27 листопада 2019 року задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість відсотками за користування кредитними коштами за Договором № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 27 листопада 2019 року, станом на 15 січня 2021 року, у розмірі 2 160 (дві тисячі сто шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами за Договором № 1557141 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 27 листопада 2019 року відмовити. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 рокув частині розміру судових витрат, стягнутих з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», змінити, збільшивши цей розмірі з 681,00 гривень до 976 (дев`ятисот сімдесяти шести) гривень 10 (десяти) копійок. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 715 (сімсот п`ятнадцять) гривень 05 (п`ять) копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 лютого 2022 року. Головуючий: Судді: