Постанова Київський апеляційний суд № 361/6385/18

Справа № 361/6385/18 Головуючий в суді І інстанції Радзівіл А.Г. Провадження № 22-ц/824/865/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., за участі секретаря Примушка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Моххамеда, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною скаргою, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати неправомірними та скасувати винесені приватним виконавцем виконавчого округу Київської області, Бурко Арсеном Моххамедом, постанови у виконавчих провадженнях за реєстраційними номерами 64841958 та 64842133, а саме: -постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2021, винесеної на підставі виконавчого листа № 361/6385/18, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 25.02.2021 року про визнання нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним 18.12.2007 р. між іпотекодержателем ВАТ "Універсал Банк" (правонаступник ПАТ "Універсал Банк") і іпотекодавцем ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_2 перед кредитором ПАТ "Універсал Банк" за додатковою угодою № BL955/K-1 від 18.12.2007 р. до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL955 від 18.12.2007 р. в сумі 91 740,21 доларів США, - звернути стягнення на предмет іпотеки - вказане нежитлове приміщення шляхом реалізації з прилюдних торгів, з покладенням на боржника зобов`язання подати декларацію про доходи та майно та стягненням з неї основної винагороди виконавця в розмірі 9 174,02 дол.США; -постанову про арешт майна боржника від 15.03.2021, якою накладено арешт на належне божнику на праві власності нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 100 914,23 дол.США та 69,00 грн. -постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2021, винесена на підставі виконавчого листа № 361/6385/18, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 25.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 524,00 грн. з покладенням на боржника зобов`язання подати декларацію про доходи та майно та стягненням з боржника основної винагороди виконавця в розмірі 352,40 грн.; -постанову про арешт коштів боржника від 15.03.2021, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать мені, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 3 945,40 грн.; - постанову про арешт майна боржника від 15.03.2021, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження: 3 945,40 грн. Скаржник зазначала, що у неї ніколи не виникало обов`язку перед стягувачем зі сплати кредитної заборгованості, так як вона не укладала з ним жодного договору, а по виконавчому провадженню вона не є боржником і приватний виконавець змушує її подати декларації про доходи та майно і сплатити борг за кредитом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та інших витрат, у сумі 100 914, 23 доларів США, 69, 00 грн. та 3945 грн. 40 коп. Також зазначила, що приватний виконавець діє несправедливо та упереджено щодо неї, порушуючи принципи справедливості та співмірності заходів примусового виконання, не перевіривши наявність належного їй майна і грошових коштів на банківських рахунках, відразу накладає арешт на все належне рухоме та нерухоме майно і грошові кошти, що містяться на рахунках у банківських установах у межах суми стягнення 3 945,40 грн., а при стягненні з неї 100 914,23 доларів США накладає арешт лише на належне їй нежитлове приміщення загальною площею 77,3 кв.м. РНМ 3802332106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення її скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. Обґрунтовувала доводи апеляційної скарги тим, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували будь-які кредитні відносини між нею та АТ «Універсал Банк», адже вона кредитних коштів у сумі 91 740,91 дол. США не позичала, а приватний виконавець, на її думку, робить її боржником та неправомірно стягує винагороду приватного виконавця у відсотках від заборгованості. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у скарзі обставини про те, що скаржник не є боржником зі сплати кредитної заборгованості спростовуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, та рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, в частині противності рішень приватного виконавця під час виконання рішення суду за виконавчим листом заявлені вимоги є необґрунтованими та не доведеними, а тому в задоволенні скарги слід відмовити. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року по справі № 361/6385/18 позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання нежитлового приміщення предметом іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Визнано спірне нежитлове приміщення предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості третьої особи перед АТ «Універсал Банк» за додатковою угодою до генерального договору про надання кредитних послуг звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації з прилюдних торгів; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року залишено без змін. На підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року видано виконавчі листи. 15 березня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 361/6385/21 виданого 25 лютого 2021 року про визнання нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3802332106, власник ОСОБА_1 , підстава набуття права власності: договір дарування від 20.12.2012 р.) - предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним 18.12.2007 р. між іпотекодержателем Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (правонаступник ПАТ "Універсал Банк") і іпотекодавцем ОСОБА_2 в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL955 від 18.12.2007 р., укладеним між кредитором Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (правонаступник ПАТ "Універсал Банк") і позичальником ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_2 перед кредитором Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" за додатковою угодою № BL955/K-1 від 18.12.2007 р. до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL955 від 18.12.2007 р. в сумі 91740,21 доларів США, - звернути стягнення на предмет іпотеки - вказане нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3802332106, власник ОСОБА_1 ) - шляхом реалізації з прилюдних торгів, з покладенням на боржника зобов`язання подати декларацію про доходи та майно та стягненням з неї основної винагороди виконавця в розмірі 9 174,02 дол.США. (а.с. 8) 15 березня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда накладено арешт на майно боржника у ВП 64841958, а саме на належне боржнику на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 77,3 кв.м, РНМ 3802332106, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 100 914,23 дол. США та 69,00 грн. (а.с. 9) 15 березня 2021 року постановою про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 64842133, винесеної на підставі виконавчого листа № 361/6385/18, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області від 25.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3524,00 грн. з покладенням на боржника зобов`язання подати декларацію про доходи та майно та стягненням з боржника основної винагороди виконавця в розмірі 352,40 грн. (а.с. 12) 15 березня 2021 року постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 64842133, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать мені, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 3945,40 грн. (а.с. 13 а). 15 березня 2021 року постановою про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 64842133, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 3945,40 грн. (а.с.14) 01 червня 2021 року на депозитний рахунок приватного виконавця з арештованого рахунку боржника в АТ «КБ «ПриватБанк» стягнуто кошти в сумі 3 945,40 грн. за виконавчим документом в межах виконавчого провадження №64842133, та постановою приватного виконавця від 02 червня 2021 року закінчено виконавче провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Приписами статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За правилами ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Згідно з частиною першою статті 31 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги, позаяк оскаржувані рішення приватного виконавця були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень і права заявника не було порушено. Доводи апеляційної скарги про те, що приватний виконавець фактично зробив її боржником за кредитним договором та неправомірно стягнув винагороду приватного виконавця у відсотках від заборгованості, відхиляються колегією суддів як такі, що ґрунтуються на власному тлумаченні норм законодавства, з огляду на таке. Згідно з частиною першою та четвертою статті 31 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Частина п`ята статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачає, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Верховний Суд у постанові від 03 березня 2020 року у справі №260/801/19 зазначив, що аналізуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», колегія суддів доходить до висновку, що питання розміру основної винагороди приватного виконавця залежить від суми фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі. Пунктом 19 Порядку № 643 визначено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основана винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі. Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували будь-які кредитні відносини між нею та АТ «Універсал Банк», оцінюються колегією суддів критично, оскільки відповідно до виконавчих листів, на підставі яких приватний виконавець здійснював виконавчі дії, ОСОБА_1 є боржником за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: