Постанова Київський апеляційний суд № 361/523/22

Справа №361/523/22 Головуючий в суді І інстанції Радзівіл А.Г. Провадження № 22-ц/824/10822/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., за участі секретаря Медведчук Д.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом, ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом який мотивувала тим, щовона є спадкоємицею за заповітом після смерті своїх батьків ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказувала, що 06 жовтня 2004 року ОСОБА_3 зробив заповіт, яким все своє майно заповів їй, а ОСОБА_4 своїм заповітом від 26 липня 2008 року все своє майно заповіла їй та відповідачу у рівних частинах. До складу майна, на яке внаслідок смерті батьків відкрилася спадщина, входить зокрема житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (раніше будинок мав номер 38-а) загальною площею 132,3 кв.м, житловою площею 83,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: сарай Б, прибудова б, погріб В, літня кухня Г, вбиральня Д, №1 колонка, №2 огорожа, №3 ворота з хвірткою, №4 хвіртка. На день смерті, як зазначено у довідці Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради від 11.05.2021 року №326, ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала у вказаному будинку. Згідно записів у погосподарській книзі Великодимерської селищної ради №19, головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_4 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Вказаний житловий будинок був побудований батьками під час перебування у зареєстрованому шлюбі спільною працею та спільними коштами на земельній ділянці, що була виділена ОСОБА_4 за наказом директора радгоспу ?Великодимерський? від 06 грудня 1982 року №593 із земельної ділянки її батька ОСОБА_5 . Оскільки будинок вони будували під час перебування у зареєстрованому шлюбі спільними коштами та спільною працею, за правилами статті 22 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, що був чинним на час побудови будинку, вказаний об`єкт нерухомого майна є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 . За заявами спадкоємців Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області 05 квітня 2021 року було відкрито спадкову справу № 259/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та 21 квітня 2021 року - спадкову справу № 309/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . З приводу видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Броварська державна нотаріальна контора листами від 13.10.2021 року за № 3745/02-14 та від 04.11.2021 року за №4058/02-14 надала роз`яснення спадкоємцям щодо порядку спадкування та повідомила, що оскільки право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 не було зареєстроване у відповідних державних реєстрах, що посвідчується зокрема довідкою Комунального підприємства Київської обласної ради ?Київське обласне бюро технічної інвентаризації? від 20.08.2021 року № 0821082, то необхідно звертатися до суду з приводу визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на вказане спадкове майно. Враховуючи вищевикладене, просила суд визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , право власності на 1/4 частку житлового будинку загальною площею 132,3 кв.м, житловою площею 83,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: сарай Б, прибудова б, погріб В, літня кухня Г, вбиральня Д, №1 колонка, №2 огорожа, №3 ворота з хвірткою, № 4 хвіртка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 132,3 кв.м, житловою площею 83,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: сарай Б, прибудова б, погріб В, літня кухня Г, вбиральня Д, № 1 колонка, № 2 огорожа, № 3 ворота з хвірткою, № 4 хвіртка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , право власності на 1/4 частку житлового будинку загальною площею 132,3 кв.м, житловою площею 83,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: сарай Б, прибудова б, погріб В, літня кухня Г, вбиральня Д, №1 колонка, № 2 огорожа, № 3 ворота з хвірткою, №4 хвіртка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 132,3 кв.м, житловою площею 83,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: сарай Б, прибудова б, погріб В, літня кухня Г, вбиральня Д, № 1 колонка, № 2 огорожа, № 3 ворота з хвірткою, № 4 хвіртка, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд не врахував, що земельна ділянка, на якій збудовано будинок була виділена ОСОБА_4 за наказом директора радгоспу «Великодимерський» від 06 грудня 1982 року №593 із земельної ділянки її батька ОСОБА_5 , і є її особистою власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя. Також вказує, що місцевим судом не враховано обов`язкову частку чоловіка ОСОБА_1 у спадковому майні. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з законності та обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями після смерті своїх батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, зареєстрованим Великодимерським сіль РАЦС Броварського району Київської області, актовий запис № 27, серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження, зареєстрованим Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, актовий запис №136, серії НОМЕР_3 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00032617071 від 16.09.2021 року. Батько сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років у смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, актовий запис №137 від 24 березня 2021 року. 06 жовтня 2004 року ОСОБА_3 зробив заповіт, який посвідчений керуючим справами виконкому Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Ячником М.М., зареєстровано в реєстрі №249, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 . Як вбачається з напису на заповіті, виконаному 02.08.2021 року посадовою особою Великодимерської селищної ради Н.Радченко, на день смерті заповідача заповіт не змінений і не скасований. ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області у віці 74 років померла мати позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , видане Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, актовий запис №174 від 13 квітня 2021 року. ОСОБА_4 своїм заповітом від 26 липня 2008 року, посвідченим державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Юхтою Л.М. і зареєстрованим у реєстрі за №1-3185, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах кожному. До складу майна, на яке внаслідок смерті батьків відкрилася спадщина, входить зокрема житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (раніше будинок мав номер 38-а) загальною площею 132,3 кв.м, житловою площею 83,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: сарай Б, прибудова б, погріб В, літня кухня Г, вбиральня Д, №1 колонка, №2 огорожа, №3 ворота з хвірткою, №4 хвіртка. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 травня 1965 року, що посвідчується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 , виданим 16 травня 1965 року В.Димерським ЗАГС Броварського району, актовий запис №

36. Як у момент виникнення права спільної власності подружжя ОСОБА_6 на вказаний будинок згідно ст.28 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, так і за вимогами ст. 70 Сімейного кодексу України, частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у праві власності на будинок є рівними, частка цього будинку є спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , а інша частка - спадковим майном після смерті ОСОБА_4 . Вказаний житловий будинок був побудований батьками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час перебування у зареєстрованому шлюбі спільною працею та спільними коштами на земельній ділянці, що була виділена ОСОБА_4 за наказом директора радгоспу «Великодимерський» від 06 грудня 1982 року №593 із земельної ділянки її батька ОСОБА_5 . Наказ директора радгоспу про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,15 га був затверджений рішенням виконкому Великодимерської сільської ради народних депутатів від 10.08.1983 року. Як вбачається зі свідоцтва на забудову індивідуальної садиби, зареєстрованого у виконавчому комітеті Броварської районної ради народних депутатів Київської області 29.02.1984 року, на відведеній земельній ділянці забудовник ОСОБА_4 у період з лютого 1984 по лютий 1988 року побудувала житловий будинок і відповідно до Акту Державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 22 лютого 1988 року будинок прийнято в експлуатацію. Згідно довідки Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради від 11.05.2021 року № 326, ОСОБА_4 на день її смерті була зареєстрована та проживала у вказаному будинку. Разом з нею в будинку був зареєстрований її син - ОСОБА_1 . За заявами спадкоємців Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області 05 квітня 2021 року було відкрито спадкову справу №259/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та 21 квітня 2021 року - спадкову справу №309/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . З приводу видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Броварська державна нотаріальна контора листами від 13.10.2021 року за №3745/02-14 та від 04.11.2021 року за №4058/02-14 надала роз`яснення спадкоємцям щодо порядку спадкування та повідомила, що оскільки право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 не було зареєстроване у відповідних державних реєстрах, що посвідчується зокрема довідкою Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 20.08.2021 року №0821082, то необхідно звертатися до суду з приводу визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на вказане спадкове майно. Згідно довідки Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 20.08.2021 року №0821081/1 при інвентаризації житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктів самочинного будівництва не виявлено. Відповідно ч.1, 3 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Правилами статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі квартиру є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Відповідно до п. 3 Роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після померлої матері ОСОБА_4 право власності на 1/4 частку та після померлого батька ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 мала право на обов`язкову частку після смерті чоловіка ОСОБА_3 на підставі ст. 1241 ЦК України, оцінюються колегіє суддів критично, позаяк згідно ч. 1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом чи за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, а відтак до її спадкоємців не переходить право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_3 . Твердження апелянта про те, що спірний житловий будинок є особистою власністю ОСОБА_4 , а не спільною сумісною власністю подружжя, оцінюються колегією суддів критично, позаяк він збудований під час перебування батьків сторін по справі у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти та спільною працею, а тому, за правилами ст. 22 КпШС УРСР, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, вважається таким, що нажитий подружжям за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, а тому частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок є рівними. Доводи апелянта про те, що він проживає у спірному житловому будинку та власними коштами брав участь у будівництві та ремонті даного будинку, відхиляються колегією суддів з огляду на те, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження даних доводів ним не надано. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має право прийняти в порядку спадкування за заповітом після померлої матері ОСОБА_4 право власності на 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , проте зустрічних позовних вимог про визнання за ним права власності в порядку спадкування до суду не заявляв. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин, яким надана належна правова оцінка судом першої інстанції та з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: