Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/4572/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2022 року м. Черкаси Справа № 705/4572/18 Провадження № 22-ц/821/642/22 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Василенко Л. І., суддів: Нерушак Л. В., Карпенко О. В., секретаря Захарченко А. Д., учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач ОСОБА_2 ; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про укладення додаткової угоди, у складі: головуючого судді Гудзенко В. Л., в с т а н о в и в : У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про укладення додаткової угоди. Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2022, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Ухвала суду мотивована тим, що судові засідання по справі призначалися неодноразово, проте позивач ОСОБА_1 не з`являвся, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило. В судові засідання 17.01.2022 та 07.02.2022 позивач ОСОБА_1 також не з`явився, причини його неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Не погоджуючись із ухвалою суду, 22.02.2022 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2022, а справу повернути і продовжити розгляд в іншому складі суду. Визнати відвід судді Гудзенко В. Л. від 11.05.2021 обґрунтованим. Судовий збір за апеляційне оскарження стягнути з відповідача незалежно від рішення апеляції і його вимог. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що суд формально зафіксував його відсутність, але не звернув уваги на заяву від 17.07.2019 про проведення розгляду справи без його участі в заочному порядку. Вказує, що судді Гудзенко В. Л. 11.05.2021 був заявлений відвід за необ`єктивність по особистим мотивам і перевищення повноважень. Крім того, судом порушені норми процесуального права. Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, залишення позову (заяви) без розгляду. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків. Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, не відповідає приведеним вимогам закону. Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Виходячи з положень п. 2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Згідно з ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. В порядку визначеному ч. ч. 4 7 ст. 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. В порядку визначеному положеннями ч. 1 та ч. 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 та від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 вказано на те, що аналіз змісту п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, а не в підготовче засідання. У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 752/3784/17 наведений правовий висновок про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Згідно зі ст. 258 ЦПК України, питання про відкладення розгляду справи вирішується судом шляхом постановлення ухвали. Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 відкрито провадження у даній справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 33). 17.07.2019 ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи заочно, в письмовому провадженні та проводити в його відсутність по стану здоров`я (а.с. 38). Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.12.2020 матеріали даної цивільної справи прийняв до свого провадження суддя Гудзенко В. Л. (а.с. 49). Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 53). В подальшому розгляд справи неодноразово відкладали, а про розгляд справи сторони, зокрема ОСОБА_1 , повідомлялись шляхом направлення їм рекомендованих повідомлень. При цьому, зі змісту судових повісток, що надсилались сторонам вбачається, що їх явка на судові засідання, призначені на 18.10.2021, 23.11.2021, 17.01.2021, 07.02.2022, визнавалась судом обов`язковою. Згідно даних розносної книги для місцевої кореспонденції ОСОБА_1 отримав судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 18.10.2021 20.07.2021, 23.11.2021 26.10.2021, 17.01.2022 29.11.2021 (а.с. 68-69, 76, 78). Судову повістку про виклик в судове засідання, що призначалось на 07.02.2022 ОСОБА_1 не отримав, підстава адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідно до положень ч. 1 ст. 131 ЦПК України, є належним повідомленням (а.с. 83). Отже, з матеріалів справи вбачається, що дана справа протягом тривалого часу перебувала в провадженні суду, ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання та був належним чином повідомленим. На ряду з цим, колегія суддів звертає увагу, що будь-якого процесуального рішення про відкладення розгляду справи відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України для виклику позивача для надання ним особистих пояснень щодо суті спору у зв`язку з тим, що його неявка перешкоджає розгляду справи, судом першої інстанції не приймалося, а 17.07.2019 ОСОБА_1 подавав заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні суд першої інстанції залишив без уваги та дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, повідомленого належним чином. За таких обставин не можуть бути застосовані норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Щодо вимоги апеляційної скарги визнати відвід судді Гудзенко В. Л. від 11.05.2021 обґрунтованим слід зазначити, що ЦПК України чітко визначений порядок розгляду заяви про відвід судді, при цьому розгляд питання про відвід судді першої інстанції виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції. Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі колегія суддів зазначає наступне. Статтею 141 ЦПК України регламентовано порядок розподілу між сторонами судових витрат за результатами розгляду справи по суті. Враховуючи, що позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, справа по суті не розглядалась, тому підстави для розподілу судових витрат, зокрема за наслідками апеляційного перегляду, відсутні. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до положень п. 3 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню як постановлена передчасно, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 лютого 2022 року скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про укладення додаткової угоди направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 27 квітня 2022 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: Л. В. Нерушак О. В. Карпенко