Постанова Харківський апеляційний суд № 630/267/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 07 серпня 2024 року м. Харків справа № 630/267/22 провадження № 22-ц/818/1531/24 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Маміної О.В., Мальованого Ю.М., за участю секретаря судового засідання: Львової С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майно особистою власністю та про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року, постановлену суддею Малихіним О.О., - В С Т А Н О В И В : У липні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та поділ спільного майна подружжя. У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю та про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без розгляду, з підстав п.3. ч.1 ст.257 ЦПК України - у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Продовжено розгляд справи в межах позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю та про поділ спільного майна подружжя. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , просить ухвалу суду першої інстанції в частині залишення первісного позову без розгляду скасувати і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справ. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не мав правових підстав для застосування положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки він не повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи призначені як в підготовчому судовому засіданні, так призначені до розгляду по суті на 05 січня 2024 року та на 12 лютого 2024 року. Його представник 05 січня 2024 року не з?явився в судове засідання призначене на 05 січня 2024 року оскільки перебував на лікарняному, а 12 лютого 2024 року перебував у відпустці, у зв?язку з чим просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи первісну позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник повторно не з`явилися в судові засідання призначені на 05 січня 2024 року та на 12 лютого 2024 року, причини неявки останніх в даному випадку не мають значення. Між тим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Частиною 3 статті 128 ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Згідно частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є, в тому числі, день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (п.п.1, 2 ч.8 ст.128 ЦПК України). Частинами 1, 2, 5 статті 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки або повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 759/28627/21, від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19. Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому слід зазначити, що повторною неявка в судове засідання вважається у разі якщо такі факти мали місце поспіль. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду. Матеріали справи свідчать, що у липні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 січня 2024 року. Як свідчать матеріали справи в судове засідання призначене на 05 січня 2024 року позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 не з?явилися. Доказів направлення судової повістки позивачку та/або його представнику з викликом їх на цей день в матеріалах справи відсутні. 05 січня 2024 року від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв?язку із перебуванням її з 02 січня 2024 року на лікарняному. Розгляд справи було відкладено на 12 лютого 2024 року. 12 лютого 2024 року позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 не з?явилися. Доказів направлення судової повістки позивачку з викликом його на цей день в матеріалах справи відсутні. Згідно довідки суду про доставку електронного листа судову повістку з викликом на 12 лютого 2024 року було направлена та вручено за допогомогою засобів електронного зв?язку представнику ОСОБА_3 05 січня 2024 року, яка зареєстрована в електронному суді. 12 лютого 2024 року від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв?язку із перебуванням її з 05 лютого 2024 року до 16 лютого 2024 року у відпустці. Отже, з викладеного вбачається, що про судове засідання призначене на 05 січня 2024 року ані позивач, ані його представник вчасно повідомлені не були. За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із його повторною неявкою та повторною неявкою його представника в судові засідання. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України). З урахування викладеного, ухвала суду першої інстанції від 12 лютого 2024 року в частині залишення первісного позову ОСОБА_1 без розгляду підлягає скасуванню з поверненням справи до того ж суду для продовження розгляду. Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , задовольнити. Ухвалу Люботинського міського суду Харківської області від 12 лютого 2024 року в частині залишення первісного позову ОСОБА_1 без розгляду скасувати і справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.В. Маміна Ю.М. Мальований