Постанова 4808 № 350/636/21

Справа № 350/636/21 Провадження № 22-ц/4808/564/22 Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В. Суддя-доповідач Василишин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Василишин Л.В., суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О., секретаря Возняк В.М. за участю представника апелянта адвоката Комарницького Е.Г. представника відповідача адвоката Гордія В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2022 року, постановлену у складі судді Пулика М.В. у селищі Рожнятів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності заповіту, в с т а н о в и в: У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності заповіту. Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що справа про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків нікчемного заповіту не може бути визнана судом малозначною, а тому представником у даній справі може бути лише адвокат чи законний представник. Враховуючи, що ОСОБА_6 не є законним представником позивача чи адвокатом, а тому не може вважатися особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом фактичних обставин справи. Зокрема, представник апелянта вказує на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали помилково ототожнив поняття «підписання та подання позовної заяви» з поняттям «представництво в суді». Так, цивільний процесуальний кодекс України розмежовує зазначені поняття та передбачає, що право на підписання та подання позовної заяви має право позивач, його представник, або інша особа, якій законом надано право звертатися до суду, у той час як, право на представництво в суді має безпосередньо заявник, законний представник заявника або адвокат. Зазначене свідчить про те, що звернення позивача до суду через представника по довіреності, якою передбачено право на подання позову відповідає вимогам процесуального законодавства та не є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України. Крім того, представник апелянтки зазначає про те, що залишення позовної заяви без розгляду породжує в подальшому підстави для повторного залишення позову без розгляду, у зв`язку із закінченням процесуальних строків звернення до суду, що в свою чергу порушує право позивача на справедливий судовий розгляд, захист судом порушених прав та інтересів. На підставі викладеного, представник апелянтки просить оскаржувану ухвалу скасувати. У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, оскільки така постановлена у відповідності до чинного законодавства. Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява підписана ОСОБА_8 , яка не мала права її підписувати, оскільки не є адвокатом. Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. У судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав, просив її задоволити. Представник відповідача скаргу заперечив, вважає її безпідставною. Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до статті 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Судом встановлено, що у квітні 2021 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Спаська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності заповіту (а.с. 1-7). На підтвердження своїх повноважень, як представника, ОСОБА_6 до позовної заяви долучила довіреність, посвідчену 01 квітня 2019 року Григорець В.М., приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу. Згідно із вказаною довіреністю Дутка М.О. уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси, у тому числі, у всіх судах будь-якої ланки, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з правом подання позову до суду, з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу. Довіреність видана строком на три роки і дійсна до першого квітня дві тисячі двадцять другого року, якщо не буде припинена раніше, без права передоручення наданих довіреністю повноважень третім особам (а.с. 25). Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 31). Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08 червня 2021 року на 10:30 год. (а.с. 46). 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно пп. 11 п. 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно адвокатами у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. У частині четвертій статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до підпункту 18 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України. Отже, з 01 січня 2019 року представництво у судах першої інстанції має здійснюватися адвокатами. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною другою статті 15 ЦПК України передбачено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини першої, другої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Згідно із частинами першою, другою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Отже, у цивільному процесуальному законі передбачені випадки, в яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність. Стаття 19 ЦПК України визначає перелік справ, що для цілей цього Кодексу є малозначними справами. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування. У справі, що переглядається, предметом позову є немайнова вимога про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту. Справа малозначною судом не визнавалася і в силу закону вона такою не є. Отже, з огляду на положення статті 60 ЦПК України, представляти інтереси позивача у даній справі може виключно адвокат. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, установивши, що позовну заяву підписано та подано представником, який не має статусу адвоката, дійшов обґрунтованого висновку про залишення її без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали помилково ототожнив поняття «підписання та подання позовної заяви» з поняттям «представництво в суді» колегія суддів відхиляє, оскільки вони зводяться до невірного розуміння заявником вимог законодавства та власного тлумачення норм процесуального права. Так, представництво в суді включає, у тому числі, подання та підписання позовної заяви від імені позивача, а відтак у справах щодо спадкування може здійснюватися виключно адвокатом. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що заявник не позбавлений права на судовий захист, з огляду на те, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду у разі усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не встановлено, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 27 квітня 2022 року. Суддя-доповідач Л.В. Василишин Судді: В.Д. Фединяк І.О. Максюта