Ухвала КЦС ВС № 559/1995/22

Ухвала 27 березня 2023 року м. Київ справа № 559/1995/22 провадження № 61-3914ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , до акціонерного товариства «Укрсиббанк» про припинення зобов`язання за договором іпотеки, припинення обтяження на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: У серпні 2022 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 задоволено. Припинено зобов`язання за договором іпотеки, який укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 та посвідчений 04 червня 2008 року приватним нотаріусом Дубенського міського нотаріального округу Стадійчук О. В., реєстр №2947. Припинено обтяження (заборону на відчуження) з об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження №7320708. Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укрсиббанк» задоволено. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11 листопада 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення. У позові ОСОБА_2 , діючої від імені ОСОБА_1 , до акціонерного товариства «Укрсиббанк» про припинення зобов`язання за договором іпотеки, припинення обтяження на нерухоме майно відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У березні 2023 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню з таких підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України в редакції Закону України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 01 січня 2017 року здійснюється виключно адвокатами. Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з частиною другою статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (частина перша статті 12 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд може визнати справу малозначною. Одночасно, Верховний Суд, з урахуванням предмета спорудоходить до висновку, що зазначена справа не є малозначноюта не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин, відтак представництво інтересів ОСОБА_1 у цій справі може здійснювати виключно адвокат. ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 додано до касаційної скарги копію перекладу довіреності від 30 травня 2022 року, однак не надано документів, що посвідчують повноваження її як адвоката на надання правничої допомоги. Частиною першою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про здійснення ОСОБА_2 адвокатської діяльності та набуття нею статусу адвоката відсутні. Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (частина четверта статті 393 ЦПК України). Оскільки до касаційної скарги, яка була подана та підписана ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 , не додано документів, що посвідчують статус Калошкіної А. М. як адвоката та її право на заняття адвокатською діяльністю, а Єдиний реєстр адвокатів України не містить відомостей щодо неї, як особи, яка має право на заняття адвокатською діяльністю, Верховний Суд доходить висновку, що касаційну скаргу підписано особою, яка не є адвокатом і не може бути представником ОСОБА_1 в суді касаційної інстанції у вказаній справі, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові. Керуючись статтями 260, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , до акціонерного товариства «Укрсиббанк» про припинення зобов`язання за договором іпотеки, припинення обтяження на нерухоме майно повернути заявникові. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник