Постанова Рівненський апеляційний суд № 562/471/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2022 року м. Рівне Справа № 562/471/18 Провадження № 22-ц/4815/81/22 Рівненський апеляційний суд в складі суддів: головуючого Ковальчук Н.М, суддів : Гордійчук С.О., Шимківа С.С. секретар судового засідання: Ковальчук Л. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач -Акціонерний банк «Укоопспілка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив», третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацька Л. І розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив» на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Укоопспілка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацька Л. І., про припинення іпотеки, ухвалене у складі судді Мички І. М. повним текстом, В С Т А Н О В И В: У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала до суду позов до Акціонерного банку «Укоопспілка» (далі АБ «Укоопспілка»), третя особа, що не заявляє самостійних вимог -приватний нотаріус Здолбунівського нотаріального округу Рівненської області Банацька Л.І., про припинення іпотеки. Свої вимоги мотивувала тим, що між кредитором АБ «Укоопспілка» та позичальником ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 207 від 22.12.2006 року, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 25000 доларів США строком до 21.12.2007 року. Для забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 29.12.2006 року між АБ «Укоопспілка» та майновим поручителем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір за умовами якого іпотекодержателю АБ «Укоопспілка» передано належне позивачці на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 , про що у державний реєстр речових прав на заборон внесено запис. Посилаючись на те, що дія кредитного договору №207 від 22.12.2006 року припинена, позивачка просила суд припинити дію договору іпотеки, оскільки іпотека порушує її права як власника нерухомого майна. Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до АБ «Укоопспілка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацька Л. І., про припинення іпотеки. Визнано іпотечний договір від 29.12.2006 року, укладений між АБ «Укоопспілка» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацькою Л.І. за реєстровим номером №2625, припиненим. Виключено з реєстру іпотек та реєстру обтяжень нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 . Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив» подало апеляційну скаргу. Вказує, що припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки, при цьому слід врахувати, що відповідно до ст.. 526, 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось не виконаним. Суду слід було перевірити чи виконане основе зобов`язання. Факт невиконання основного зобов`язання підтверджує заміна кредитора у зобов`язанні. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову задоволенні позову. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 вважає рішення суду законними та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із слідуючого. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору №207 від 21 грудня 2007 року остаточне погашення кредиту визначено 20 червня 2008 року, строк дії кредитного договору закінчився 20 червня 2008 року, тому договір іпотеки також припинив свою дію. Такий висновок суду суперечить нормам законодавства та не відповідає обставина справи. Судом встановлено: 22.12.2006 року між Акціонерним банком «Укоопспілка» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №207, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 25000,00 доларів США з кінцевою датою погашення 21.12.2007 року. 29.12.2006 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №207 між АБ «Укоопспілка» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передала в іпотеку АБ «Укоопспілка» (іпотекодержателю) житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 70,8 кв.м. Позивачка є власницею вказаного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.12.2005 року приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Чайковською А.О. за реєстровим номером №1282. 13 лютого 2019 року ПАТ АБ «Укоопспілка» та Товариство з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Креді Фінанс Актив» (далі ТзОВ «Креді Фінанс Актив») було укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ АБ «Укоопспілка» продав ТзОВ «Креді Фінанс Актив» право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №207 від 22.12.2006 року . Ухвалою Здолбунівського районного суду від 20 січня 2020 року до участі у справі як третю особу було залучено ТзОВ «Креді Фінанс Актив», якому 13 лютого 2019 року ПАТ АТ «Укоопспілка» переуступив заборгованість по кредитному договору №207 від 22 грудня 2006 року. Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 про припинення іпотеки, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб АБ «Укоопспілка» у заяві про перегляд заочного рішення від 04.04.2018 року вказувала на те, що зобов`язання позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №207 від 22.12.2006 року не виконані. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. При цьому враховується те, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним. Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до статті 11 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки. Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України "Про іпотеку", до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16. Суд першої інстанції не дав оцінки аргументам, які спростовували позовні вимоги, не звернув уваги на те, що відповідно до виписки з особового рахунку позичальника ОСОБА_2 сума заборгованості за кредитним договором №207 від 22.12.2006 року станом на 18.06.2018 року становить 19 565,60 доларів США. Ураховуючи вищенаведені норми законодавства та наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки з тих підстав, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконане, тому не припинена дія зобов`язань за іпотечним договором, який забезпечує основне зобов`язання. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Аргументи апеляційної скарги спростовували висновки суду першої інстанції, позивачкою не спростовано наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором, тому апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були не правильно, не повно встановлені обставини справи, суд невірно визначив характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосував правові норми, які не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає скасуванню, як ухвалене без додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив» задовольнити. Заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2020 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного Банку «Укоопспілка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацька Л. І., про припинення іпотеки відмовити. Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Креді Фінанс Актив» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5675(п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 квітня 2022 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Гордійчук С. О. Шимків С. С.