Постанова 4814 № 554/3763/21
від 19.04.2022 ·ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/3763/21 Номер провадження 22-ц/814/998/22Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2022 року м.Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м.Полтави від 12 січня 2022 року, постановлене суддею Турченко Т.В. (повний текст складено 20 січня 2022 року), у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків, в с т а н о в и в: 21.04.2021 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що в результаті службової перевірки банку встановлено заподіяння матеріальної шкоди з боку заступника керівника відділення з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 , що полягало у знятті коштів невстановленими особами з рахунку клієнта ОСОБА_2 з причини несвоєчасного блокування картки працівником. Банком відшкодовано на користь клієнта ОСОБА_2 суму збитку з нарахуванням податку в розмірі 27 325,44 грн., а тому суму заподіяної з вини працівника матеріальної шкоди заявлена до стягнення із відповідача на користь банку. Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 12.01.2022 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків відмовлено. Рішення районного суду вмотивована тим, що посада відповідача «заступник керівник відділення» не відноситься до переліку посад і робіт, на яких може бути покладено повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва. Тоді як договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №2602 укладений із ОСОБА_1 , коли вона займала посаду «економіста відділення «Електромотор», а тому в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю. Позивач із рішенням районного суду не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове, яким позов задовольнити. Заперечує висновки районного суду про безпідставність вимог позову та посилаючись на пункт п`ятий договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №2602 доводить, що його дія розповсюджується на весь час роботи із ввіреними працівнику матеріальними цінностями банку і такий договір не був припинений або розірваний в установленому законом порядку. Наголошує, що чинне трудове законодавство не містить вимог щодо переукладення договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність у разі зміни посади працівником, а тому його переукладення не обов`язкове. Вважає, що районний суд допустив помилкове тлумачення норм ст.134 КЗпП України - щодо випадків повної матеріальної відповідальності; та ст.135-1 цього Кодексу за змістом якої письмовий договір про повну матеріальну відповідальність укладається із працівником, який займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із розділом ІІ Переліку №447/24 до таких робіт входять роботи по прийняттю від населення всіх видів платежів та виплати коштів не через касу, роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їх підготовки до продажу незалежно від форм торгівлі та профіля підприємства (організації). Згідно із переліком посадових обов`язків, викладених у посадовій інструкції заступника керівника відділення, ОСОБА_1 обслуговує клієнтів по продуктам та послугам, які знаходяться у продуктовій лінійці банку, здійснює продаж продуктів, по яким затверджені нормативи у відповідності до вимог та критеріїв заліку в норматив. При постановленні оскаржуваного рішення районний суд викладеного не врахував та не дослідив трудові обов`язки заступника керівника відділення, встановлені посадовою інструкцією, залишивши поза увагою позицію Верховного Суду сформовану по справі №552/2002/18 від 31.03.2021 щодо обов`язковості встановлення посадових обов`язків працівника. Крім того, встановивши обставини заподіяння шкоди та наявність порушення з боку працівника, його вини та причинно-наслідкового зв`язку між ними, суд першої інстанції помилково не застосував норми матеріального права щодо обмеженої матеріальної відповідальності, які підлягали застосуванню у цих обставинах, зокрема, ст.ст.132, 133 КЗпП України. Доцільність застосування якої відповідає позиції Верховного Суду у справах №495/2130/15-ц від 14.03.2018, №524/2050/19 від 28.07.2021. 18.04.2022 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив представника відповідача Адвоката Магди В.А. на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін, як законне та обґрунтоване. Відповідно до ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд виходить з наступного. Із матеріалів справи убачається, що 27.01.2020 ОСОБА_2 звернулася до керівника відділення АТ КБ «ПриватБанк» із заявою з приводу її звернення від 26.01.2021 щодо злочину відносно неї, коли шахрайськими діями 23.01.2021 у неї з універсальної кредитної карти № НОМЕР_1 були вкрадені кошти у сумі 22 000,00 грн. ОСОБА_2 вважає, що до цього причетний співробітник ПриватБанку ОСОБА_1 , яка своїми непрофесійними діями чи навмисно, чи через халатність, сприяла тому, що у неї, ОСОБА_2 , шахраями були вкрадені кошти. Після звернення ОСОБА_2 до банку, на гарячу лінію, та в поліцію, шахрайські дії стосовно її картки продовжилися, 26.01.2021 було 5 спроб (в 11.41; 14.27; 15.07 (дві спроби); 17.57) списати кошти на Інтернет сайти на яких вона не авторизувалася зі старої кредитної карти № НОМЕР_2 , яка повинна бути знищена, але завдяки непрофесійним діям співробітника банку ОСОБА_1 , шахраям стали відомі дані її рахунків і карток; стара картка є в системі, вона була заблокована лише після злочину 23.01.2021 співробітниками гарячої лінії ПриватБанку, до яких вона звернулася. ОСОБА_2 просить терміново провести службове розслідування стосовно незаконних дій співробітника ОСОБА_3 ; негайно відновити залишок коштів на рахунку її універсальної кредитної карти № НОМЕР_1 до того стану, у якому він був перед виконанням цього помилкового або неналежного переказу (50 000,00 грн.), про що вона невідкладно згідно вимог повідомила (п.8 положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 05.11.2014р. №705)./а.с.13/ 10.02.2021 по модулю вхідна кореспонденція REF 210127PBNKI000000009790до ПриватБанк надійшла скарга клієнта ОСОБА_2 (ID НОМЕР_3 ) про те, що співробітник ПриватБанку ОСОБА_1 не закрила стару картку для перевипуску і шахрай зняли з неї кошти. У ході подальшої перевірки встановлено, що 29.12.2020 клієнтка звернулася до заступника керівника відділення «Котляревського» з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 (в системі ПриватБанку з 26.08.2020 та в займаній посаді з 20.11.2015) з метою перевипуску картки «Універсальної GOLD» № НОМЕР_2 . Перевипускала картку у зв`язку із тим, що в листопаді 2020 року шахраї намагалися зняти кошти, але не змогли це зробити тому що коштів на картці не було (залишок 1,57 грн., 27.11.2020 за ініціативи клієнта встановлено кредитний ліміт 0,00 грн.). Після невдалої спроби зняти кошти, ОСОБА_2 , за рекомендацією співробітників банку, перевипустила картку, щоб шахраї не змогли скористатися скомпрометованою карткою. Клієнтці була видана нова картка № НОМЕР_1 . Стару картку вилучила ОСОБА_1 . Однак картка № НОМЕР_2 не була заблокована. 23.01.2021 шахрайським способом з картки було здійснено 9 міжнародних Інтернет платежів на загальну суму 21 996,98 грн. За результатами службового розслідування: - умисних дій на заволодіння коштами клієнта з боку заступника керівника відділення «Котляревського» з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 не встановлено; - причиною зняття коштів із рахунку клієнтки ОСОБА_2 23.01.2021 є несвоєчасне блокування картки № НОМЕР_2 , яка була скомпрометована в листопаді 2020 року, в зв`язку з помилковою подачею 29.12.2020 ОСОБА_1 в заявці на перевипуск карти № НОМЕР_4 ; - з метою підтримання іміджу банку прийнято рішення про повернення суми 21 996,98 грн. на картковий рахунок клієнту ОСОБА_2 . Провести проводки з нарахування та сплати податків та зборів одночасно з відшкодуванням на картку клієнта./а.с.9-12/ Згідно трудового договору №128 укладеного 26.08.2010 між Полтавським регіональним управлінням ПриватБанк та ОСОБА_1 , остання, як працівник, прийнята на роботу в банк на посаду економіста/спеціаліста по продажу роздрібних послуг клієнтам відділення гр. А «Елетромотор», тимчасово на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_4 , строком на 1 рік та діє із 26.08.2010 по 25.08.2011./а.с.27-29,31/ 26.08.2010 ОСОБА_1 , як працівник Полтавського регіонального управління ПриватБанку, підписала договір №2602 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за умов якого працівник, який займає посаду економіста відділення «Електромотор» Полтавського ГРУ та виконує роботу безпосередньо пов`язану зі зберіганням, опрацюванням, перерахунком, прийманням, видачею та перевезенням цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому банком цінностей та у зв`язку із цим зобов`язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому на зберігання чи інші цілі матеріальним цінностям та вживати заходи до запобігання збиткам; б) своєчасно повідомляти адміністрацію банку про всі обставини, які загрожують забезпеченню безпеки ввірених йому цінностей; в) суворо дотримуватися установлених правил вчинення операцій із цінностями; г) не розголошувати ніде, ніколи та ні в якій мірі відомі працівнику операції по збереженню цінностей, їх відправки, перевезення, охороні, сигналізації, а також службові доручення по касі. У разі не забезпечення з вини працівника безпеки довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків, спричинених банку та його відшкодування відбувається у відповідності до діючого законодавства. Працівник не несе матеріальну відповідальність, якщо збитки спричинені не по його вині (п.п.3,4 договору). Відповідно до п.5 цього договору його дія поширюється на весь час роботи із ввіреними працівнику матеріальними цінностями банку./а.с.30/ Із 11.01.2021 ОСОБА_1 переміщена на посаду заступника директора відділення у підрозділ Центральне макрорегіональне управління/філія «Полтавське головне регіональне управління»/ відділення «Котляревського», що підтверджується витягом з наказу від 29.12.2020 DN-ПП-2020-7401517./а.с.32/ Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника директора відділення, є матеріально відповідальною особою за спричинену матеріальну шкоду. При цьому враховано, що указана посада не підпадає під перелік посад, на які покладається обов`язок про повну матеріальну відповідальність, а наявний у справі договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність був укладений із ОСОБА_1 , коли вона займала посаду економіста, а не заступника начальника відділення. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність не створює для ОСОБА_1 , як заступника начальника відділення «Котляревського», жодних юридичних наслідків, оскільки його дія поширювалася тільки на час її роботи, як економіста відділення «Електромотор». Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм трудового законодавства на власну користь. При цьому дія відповідного договору припинена роботодавцем після переміщення працівника з посади економіста відділення «Електромотор» на іншу посаду, а підстави матеріальної відповідальності працівника зумовлюються характером виконуваних посадових обов`язків. Разом із цим, у спірних правовідносинах відсутність узгодженого сторонами договору про індивідуальну матеріальну відповідальність не звільняє відповідача, як заступника директора відділення «Котляревського», від матеріальної відповідальності за спричинену шкоду. Апеляційним судом установлено, що права та посадові обов`язки ОСОБА_1 на посаді заступника директора відділення врегульовані посадовою інструкцією, затвердженою наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 15.03.2019 №PR/18-2019-6671924, підписаною ОСОБА_1 , за допомогою КЕП, до їх переліку належить: обслуговування клієнтів по продуктам та послугам, які знаходяться у продуктовій лінійці банку (п.2.2 інструкції). Неякісне і несвоєчасне виконання своїх посадових завдань і обов`язків є підставою для відповідальності (розділ 4 посадової інструкції)./а.с.33-35/ Районний суд викладеного не врахував та встановивши посадові обов`язки ОСОБА_1 на посаді економіста згідно трудового договору дія якого припинена у зв`язку із переміщенням на іншу посаду, не дослідив її посадових обов`язків, як заступника директора відділення та не перевірив наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди за наслідками службового розслідування. Як убачається із матеріалів службового розслідування, 29.12.2020 до заступника керівника відділення «Котляревського» з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 звернулася клієнтка банку ОСОБА_2 з метою перевипуску картки Універсальної НОМЕР_5 . ОСОБА_1 видала клієнтці нову картку № НОМЕР_1 , а стару вилучила, але не заблокувала, унаслідок чого 23.01.2021 шахрайським способом з картки здійснено 9 міжнародних Інтернет платежів на загальну суму 21 996,98 грн. В ході службової перевірки виявлено порушення чинного порядку роботи з картками з боку працівника банку ОСОБА_1 та прийнято рішення про відшкодування клієнту суми заподіяного збитку. Таким чином встановивши обставини заподіяння шкоди та наявність порушення з боку працівника, його вини та причинно-наслідкового зв`язку між ними, колегія суддів убачає підстави для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків. При цьому враховує наступне. Статтею 130 КЗпП України визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 №14, для вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суду необхідно з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Згідно ст.132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві; у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, згідно п.6 ст.134 цього Кодексу. З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми матеріального права, якими вони врегульовані, колегія суддів вважає, що за відсутності узгодженої сторонами повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , остання, як заступник начальника відділення, згідно посадової інструкції, затвердженої наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 15.03.2019 №PR/18-2019-6671924, несе матеріальну відповідальність за неналежне виконання покладених на неї обов`язків. А заподіяна матеріальна шкода підлягає стягненню у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку, що згідно довідки про середню заробітну плату становить 13 460,61 грн./а.с.85/ Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення Київського районного суду м.Полтави від 12.01.2022 скасуванню із постановленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь банку 13 460,61 грн. матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов`язків. У іншій частині позовних вимог відмовити. Відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» (49%) із ОСОБА_1 на користь банку підлягають стягненню судові витрати за подачу позову в розмірі 1 112,30 грн. та 1 668,45 грн. за апеляційну скаргу, а всього 2 780,75 грн./а.с.8, 166/ Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м.Полтави від 12 січня 2022 року - скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 (РНЛКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 13 460 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 61 коп. матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов`язків. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2 780,75 грн. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19.04.2022. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця О.В. Чумак