Постанова 4803 № 932/267/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/386/22 Справа № 932/267/22 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. та стягнуто судовий збір у сумі 496,20 грн., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року водій ОСОБА_1 22 грудня 2021 року о 17.50 год., керуючи автомобілем «Кіа», д/н НОМЕР_1 , по вул. Троїцька біля буд. 22 у м. Дніпрі, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення за автомобілем «Пежо», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що суд не взяв до уваги його пояснення, фото та відео докази та виніс незаконне та необгрунтоване рішення. ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи проведено за відсутності вказаних осіб. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого прийняти законне вмотивоване рішення. Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому положеннями п. 12.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах ДТП, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; схемі місця ДТП до нього від 22 грудня 2021 року; поясненнями як самого ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , а також іншими наявними доказами у справі. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а також пояснень потерпілого по справі не вбачається. Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги його пояснення, фото та відео докази, не заслуговують на увагу, оскільки як слідує з оскаржуваної постанови суд оцінив показання ОСОБА_1 у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами та прийшов до висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому в матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду не надано фото та відео докази, на не дослідження та не взяття до уваги яких він посилається в апеляційній скарзі. Апеляційний суд вважає такими, що відповідають дійсності, доводи апелянта про те, що на дорозі була ожеледиця, оскільки зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема, схемою ДТП, однак зазначає, що зазначена обставина, як ожеледиця не свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.3 б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну , стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Посилання ОСОБА_1 на вчинення ДТП внаслідок бездіяльності посадових осіб, якими не було вжито заходів для очищення доріг від ожеледиці, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки навіть при таких обставинах належним дотриманням ОСОБА_1 вищезазначених вимог ПДР України можливо було уникнути наслідки у вигляді ДТП. З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 не надано достатньо доказів на спростування зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ДТП. Та обставина, що поліцейські та суд по-іншому оцінюють докази порівняно з оцінкою їх ОСОБА_1 , не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду. Сукупність досліджених в суді першої та апеляційної інстанції доказів підтверджує, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ст. 124 КУпАП, які виразилися у порушенні учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84). З огляду на зазначене викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків місцевого суду та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинені правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот