Постанова 4803 № 362/3867/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1695/21 Справа № 362/3867/21 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А. П. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Толпегіна А.В. на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454,00 грн., за участю: в режимі відеоконференції: потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Генкіної А.А., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року водій ОСОБА_1 16 липня 2021 року о 18.37 год. на а/д М-05 Київ-Одеса 33 км у напрямку м. Києва, керуючи т/з BMW x6, д.н.з. НОМЕР_1 , була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед зміною руху не переконалась, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, перед початком розвороту не зайняла відповідне крайнє положення на проїздній частині, що призвело до зіткнення з т/з "Geely Emgrand", д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що суд обмежив права правопорушника щодо можливості допитати поліцейського, який склав протокол, безпідставно відмовив у проведенні експертизи відеозапису та послався на докази, які були отримані у непередбачений КУпАП спосіб, не спростував доводи сторони захисту щодо обставин ДТП. Вважає, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не розкрито об`єктивну сторону правопорушення. Зазначає, що схема місця ДТП не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення..., затвердженої Наказом МВС України №1395, а також містить неправдиві відомості щодо місця зіткнення та розташування транспортних засобів. Вказує, що суд у постанові вибірково зазначив показання як правопорушника, так потерпілого і свідків. Звертає увагу, що відповідно до відеозапису з відеореєстратору ДТП відбулось на четвертій смузі руху, що спростовує висновки суду про винуватість ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого прийняти законне вмотивоване рішення. Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому положеннями п. 2.3б Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до п. 10.4 Правил дорожнього руху України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах ДТП, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; схемі місця ДТП від 16 липня 2021 року; рапортом поліцейського, наданими у суді першої інстанції поясненнями ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; долученою до матеріалів справи інформацією, що зафіксована на лазерному диску та флеш-накопичувачі (sd-карті), а також іншими наявними доказами у справі. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а також пояснень потерпілого і свідків, наданих у суді першої інстанції, по справі не вбачається. Доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є безпідставними, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП останній містить усі необхідні відомості, а саме: дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище потерпілого; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Не заслуговують на увагу і твердження захисника про те, що схема місця ДТП не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, є безпідставними, оскільки у відповідності до вимог п. 4 Розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, остання містить усі необхідні відомості. При цьому схема місця ДТП була складена у присутності ОСОБА_1 , яка будь-яких зауважень чи заперечень при її складанні не мала, що підтверджується підписом останньої на схемі місця ДТП, проставленим власноручно. Певні неточності, які містить схема місця ДТП, не є підставою для визнання її недопустимим та неналежним доказом, з огляду на те, що вони не є істотними та не впливають на встановлені судом першої інстанції обставини вчинення ДТП та висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане також кореспондується з рішенням у справі Сутяжник проти Росії від 23 липня 2009 року, відповідно до якого ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності. Крім того, доводи захисника про те, що суд обмежив права правопорушника щодо можливості допитати поліцейського, який склав протокол, є необгрунтованими, оскільки як слідує з матеріалів справи 08 жовтня 2021 року суд першої інстанції, заслухавши клопотання захисника про допит працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_2 та його представника Генкіної А.А., які заперечували проти задоволення клопотання захисника, дослідивши обгрунтування заявленого захисником клопотання, з урахуванням вимог КУпАП прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника. При цьому всупереч твердженням захисника про безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення експертизи відеозапису, вказане клопотання було безпосередньо досліджено і обговорено судом першої інстанції за участю учасників справи та за результатами його розгляду було постановлено обгрунтовану та мотивовану постанову. Зокрема, відмовляючи у задоволенні клопотання захисника суд першої інстанції зазначив, що захисником не зазначено ніяких підстав вважати, що інформація, яка міститься на CD-диску та на sd-карті з відеореєстратора, зазнавала змін чи втручання, має ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання тощо. Не зазначено таких підстав захисником і під час апеляційного перегляду. Суд апеляційної інстанції не бере до уваги версію сторони захисту про те, що ДТП відбулось на четвертій смузі руху, що спростовує висновки суду про винуватість ОСОБА_1 , оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Так як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 зазначав, що їхав з м. Києва в сторону м. Біла Церква по третій полосі, а коли з крайньої правої полоси раптово почала розвертатися БМВ, він прийняв екстрене гальмування і вдарив в бік автомобіля. Вказані пояснення потерпілого повністю узгоджуються як з протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так і з долученим до матеріалів справи відеозаписом події, на якому достеменно зафіксоване порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 . Крім того, із пояснень самої ОСОБА_1 , наданих у суді першої інстанції, слідує, що остання здійснювала розворот не з крайньої лівої смуги, а з правої сторони, виїхавши на третю смугу під кутом 90 градусів, при цьому також пересікаючи дорожню розмітку 1.1 п.34.1 ПДР України. Вищезазначене повністю спростовує доводи апеляційної скарги захисника про те, що ДТП відбулось на четвертій смузі руху, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд апеляційної інстанції не встановив істотних невідповідностей між поясненнями потерпілого та свідків, наданими у судовому засіданні суду першої інстанції та зазначеними у оскаржуваній постанові суду. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у судовому рішенні суд не має дослівно відтворювати усні показання осіб, а має викласти дані, що встановлені при дослідженні та оцінці доказів, та які саме обставини, встановлено з цих доказів, і ці вимоги процесуального закону суд виконав у повній мірі. З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. На переконання апеляційного суду сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Та обставина, що поліцейські та суд по-іншому оцінюють докази порівняно з оцінкою їх ОСОБА_1 та її захисником, не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду. Сукупність досліджених в суді першої інстанції доказів підтверджує, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ст. 124 КУпАП, які виразилися у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду. Таким чином, твердження захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у зазначеному правопорушенні, а також доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, належно перевірялися в судовому засіданні й обгрунтовано визнані безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84). З огляду на зазначене викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків місцевого суду та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинені правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Толпегіна А.В. залишити без задоволення. Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот