Ухвала КАС ВС № 815/3617/15

УХВАЛА 18 квітня 2022 року м. Київ справа № 815/3617/15 адміністративне провадження № К/990/6890/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, треті особи - Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, треті особи - Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 , у якому просив: скасувати наказ Державної казначейської служби України від 08 червня 2015 року №515-0 «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 10 червня 2015 року №79-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити на посаді начальника управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної казначейської служби України від 08 червня 2015 року № 515-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 10 червня 2015 року № 79-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області з 11 червня 2015 року; Стягнуто з Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 98 843,00 грн (дев`яносто вісім тисяч вісімсот сорок три гривні) без урахування обов`язкових відрахувань. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області з 11 червня 2015 року та в частині стягнення з Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3974,09 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 09 копійок) без урахування обов`язкових відрахувань. 18 лютого 2022 року відповідач втретє засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1). Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Наказом Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 60-2 КЗпП України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02 березня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи. У вищезазначеній частині наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29 березня 2022 року №33/0/8-22, який набрав чинності 01 квітня 2022 року. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, зазначена ухвала прийнята суддею за умови наявної можливості доступу судді до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зазначаючи підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник не вказує конкретну норму права, щодо якої відсутній висновок Верховного Cуду, а доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із оскаржуваними судовими рішеннями. Судом встановлено, що скаржник вже звертався до суду із касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, треті особи - Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур