Ухвала КЦС ВС № 522/20750/16-ц

Ухвала 12 квітня 2022 року м. Київ справа № 522/20750/16-ц провадження № 61-36ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корнік Дар`я Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним та усунення від спадщини, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та усунення від права на спадкування. Позовна заява ОСОБА_1 , з урахуванням поданих уточнень мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 . При зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, їй стало відомо про наявність заповіту від його імені, складеного 28 квітня 2016 року, на ім`я онука ОСОБА_3 . Стверджувала, що між нею, її сестрою ОСОБА_7 та їх батьками існувала домовленість щодо розподілу спадщини, за якою позивачу повинна була відійти квартира АДРЕСА_1 . Посилалася на те, що після смерті матері вона разом з ОСОБА_7 поселили батька за його згодою у Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир, оскільки ОСОБА_7 не мала можливості утримувати останнього, а позивачу необхідно було виїжджати за кордон. При цьому, позивач доручила догляд за батьком ОСОБА_8 , що проживала в будинку АДРЕСА_2 . У листопаді 2015 року ОСОБА_7 та відповідач забрали ОСОБА_6 з монастиря з можливістю користуватися пенсією ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_9 помістив свою матір ОСОБА_7 до лікувального закладу, не доглядав за нею та дідом, в той час коли позивач перераховувала кошти на догляд як батька так і сестри. На час складення заповіту від імені ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 04 вересня 2015 року перейшла у власність ОСОБА_10 , а отже не входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_6 . Вважала, що складення зазначеного заповіту відбулося не особисто спадкодавцем, а його волевиявлення не було вільним та не відповідало його волі, що свідчить про недійсність заповіту в силу вимог частини другої статті 1257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). З урахуванням викладеного, позивач просила суд визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_6 на користь відповідача, посвідчений 28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корнік Д. А., та усунути ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 . Справа розглядалася судами неодноразово. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 , посвідчений 28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корнік Д. А. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Лупу С. С. задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог про визнання заповіту недійсним скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Останньою постановою Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_11 - ОСОБА_3 задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року в частині позовних вимог про визнання заповіту недійсним скасовано. Прийнято постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, нотаріус Корнік Д. А. про визнання заповіту недійсним та усунення від спадщини відмовлено. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 28 грудня 2021 року через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року у вищевказаній справі. Ухвалою від 27 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху для подачі касаційної скарги у новій редакції та надання доказів сплати судового збору. У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року та залишити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року. Як підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосовав норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12 та від 17 вересня 2014 року у справі № 6-131цс14, Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 182/6521/16 та від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник посилається на пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, як обов`язкову підставу для скасування судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що недоліки касаційної скарги усунуто, судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи. Разом із касаційною скаргою заявник подає клопотання про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року, яке обґрунтовано тим, що скориставшись оскаржуваною постановою відповідач може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, що призведе до порушення прав на спадкування позивача. Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Статтею 436 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Враховуючи те, що заявником не наведено достатньо обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржуваного судового рішення, то клопотання про зупинення дії задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальним є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корнік Дар`я Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним та усунення від спадщини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року. Витребувати з Приморського районного суду міста Одеси матеріали вищезазначеної цивільної справи № 522/20750/16-ц. В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення дії Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний