Постанова Одеський апеляційний суд № 523/4327/19

Номер провадження: 22-ц/813/2372/22 Номер справи місцевого суду: 523/4327/19 Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія: 27 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2019 року за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: 21 листопада 2017 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 20.07.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно з яким відповідачу було надано кредит у розмірі 4800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с. 2-4). 10 травня 2019 року заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Бабаков В.П.) позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» тіло кредиту за договором №б/н від 20.07.2010 року в сумі 4745,87 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1921 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 53-54). 20 червня 2019 року не погоджуючись з заочним рішенням суду в частині відмови в стягненні заборгованості за процентами, АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те, що судом недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушені норми матеріального і процесуального права (а.с. 56-62). 06 листопада 2019 року постановою Одеського апеляційного суду (головуючий - суддя Комлева О.С., судді Сегеда С.М., Гірняк Л.А.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишено без задоволення. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2019 року залишено без змін (а.с. 96-100). 10 грудня 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги банку (а.с. 142-147). 10 лютого 2021 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року скасовано в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 152-156). 15 березня 2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду (головуючий - суддя Дришлюк А.І. та судді: Громік Р.Д., Драгомерецький М.М.) прийнято до провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2019 року за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 159-160). Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2019 року за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові 10 лютого 2021 року, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржуване заочне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконувала, унаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої визначено судом відповідно до вимог закону. Банком не доведено, що відповідач при складанні анкети-заяви підписала Умови та Правила надання банківських послуг, не надано доказів про належне повідомлення відповідача про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, відтак, відсутні підстави для стягнення процентів за користування кредитом. Апеляційний суд, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 20.07.2010 року підписала анкету заяву №б/н (а.с. 8-8 зворот). Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачкою, базова відсоткова ставка визначена на рівні 3% щомісячно (36% річних) (а.с. 9). Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. На підставі зазначеного, в контексті обставин даної справи, апеляційний суд вважає, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, не дивлячись на узгодження сторонами розміру відсоткової ставки у вигляді 36% річних, банк здійснював відсоткове нарахування у різних розмірах, а саме: з 26.07.2010 року по 31.12.2012 року 36% річних; з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року 30% річних; з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року 34,8% річних; з 01.04.2015 року по 28.09.2019 року 43,2% (а.с. 5-7). При цьому, загальний розмір заборгованості за відсотками за період з 20.07.2010 року по 31.07.2018 року, які просив стягнути позивач, складає 119888,37 грн (а.с. 3 зворот). Таким чином, різна відсоткова ставка вплинула на збільшення розміру заборгованості, що в подальшому вплинуло і на нарахування відсотків. Існування вказаних обставин позивач не обґрунтував ані в позові, ані в апеляційній скарзі. Отже, оскільки наведений розмір заборгованості позивачем в його розрахунку не відповідає дійсності, а також не є співмірним з розміром заборгованості за тілом кредиту (4745,87 грн), при цьому іншого розрахунку заборгованості апелянт-позивач до апеляційного суду не надав, апеляційний суд вважає за потрібне здійснити власний розрахунок заборгованості за відсотками. Повертаючи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції справу в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи апеляційному суду слід врахувати правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (а.с. 155 зворот). У позовній заяві позивач вказував на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 20.07.2010 року кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки (а.с. 2). Як вбачається з матеріалів справи, Довідка про видані відповідачці картки не досліджувалася судом першої інстанції, оскільки її було надано Банком при подачі апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Вирішуючи питання про необхідність дослідження доказів, доданих позивачем до апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що з врахуванням висновків та рекомендацій, викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року, такі докази необхідні для правильного вирішення даної цивільної справи, а також встановлення дійсного розміру заборгованості за відсотками, які підлягають стягненню з відповідачки. З огляду на це, апеляційний суд вирішив дослідити надані банком до апеляційної скарги докази. Згідно з Довідкою, наданою апелянтом, ОСОБА_1 підписала кредитний договір №б/н, за яким їй були видані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , дата відкриття якої 26.07.2010 року, термін дії 06/2014 року; НОМЕР_2 , дата відкриття якої 19.12.2013 року, термін дії 07/2017 року (а.с. 68). Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до Виписки по картковому рахунку, ОСОБА_1 користувалася карткою НОМЕР_2 з 24.12.2013 року по 16.06.2016 року (а.с. 63-63 зворот); а карткою НОМЕР_1 з 26.07.2010 року по 16.12.2013 року (а.с. 63 зворот 65 зворот). Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт перевипуску карток та користування ними, апеляційний суд вважає, що право нараховувати відсотки за користування кредитом відповідає строку дії картки, а саме 31.07.2017 року. Розрахунок заборгованості за відсотками здійснюється за наступною формулою: [Відсотки] = сума боргу х 36% річних (відсоткова ставка) / 100% х кількість днів прострочення / кількість днів у році. Так, за період з 26.07.2010 року по 26.07.2013 року (1096 днів) заборгованість за відсотками складає 5130,22 грн; за період з 27.07.2013 року по 27.07.2016 року (1097 днів) заборгованість за відсотками складає 5132,23 грн; за період з 28.07.2016 року по 31.07.2017 року (369 днів) заборгованість за відсотками складає 1725,23 грн. Тобто, всього за вказаний період заборгованість за відсотками складає: 5130,22 грн + 5132,23 грн + 1725,23 грн = 11987,68 грн. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в пропорційному співвідношенні до задоволених позовних вимог, а саме за звернення до суду з позовною заявою в сумі 249,73 грн, за звернення до суду з апеляційною скаргою в сумі 374,6 грн. Таким чином, враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом та ухвалює в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а також змінює розподіл судових витрат. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2019 року в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ленінським РВ УВМС України в Одеській області 08.11.2001 року) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д): -заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 11987 грн 68 коп.; -судовий збір за звернення до суду з позовом та за подання апеляційної скарги у розмірі 624 грн 20 коп. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький 13.04.2022 року м. Одеса