Постанова 4856 № 120/3220/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3220/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В. Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 07 квітня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, у якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати відмову у затверджені висновку від 05.09.2019 №15/2-3456 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 групи інвалідності з 31.07.2018 внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ; - зобов`язати Міністерство Внутрішніх справ України затвердити висновок про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 «Б» групи інвалідності з 31.07.2018 внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 460 250 грн згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги а розмірі у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (Порядок №850) з урахуванням встановленого права на отримання грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб станом на 31.07.2018. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 07.11.2015 прийнято Закон України "Про Національну поліцію", а Закон України "Про міліцію" на який посилається позивач втратив чинність. Відтак, дія Закону України "Про міліцію" на спірні правовідносини не розповсюджується. Окремо зазначає, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах безпосередньо з МВС України, відтак, позовна вимога щодо зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги не підлягає задоволенню, оскільки вона пред`явлена до неналежного відповідача. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що з 18.07.2011 ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності та 2-у групу інвалідності. Позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 55792,80 грн. При повторному огляді 31.07.2018 позивачу установлено 1-у групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у адміністративній справі №120/735/19-а від 06.05.2019, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі №120/735/19-а від 25.07.2019: - визнано протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ; - зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області підготувати висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, без врахування раніше виплаченої суми; - зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до пункту 9 Порядку №850 від 21.10.2015, по заяві ОСОБА_1 від 11.10.2018 року щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням І групи інвалідності з 31.07.2018 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. На виконання вказаного рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №120/735/19-а Ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області склала висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, який листом від 03.09.2019 направила до МВС України. Листом від 05.09.2019 №15/2-3456 Департамент фінансово-облікової політики МВС України матеріали щодо позивача з питань призначення одноразової грошової допомоги повернуто Ліквідаційній комісії УМВС України у Вінницькій області з посиланням на те, що з дати первинного огляду позивача МСЕК пройшло більше двох років, що перевищує передбачений Порядком №850 дворічний термін. Листом від 25.09.2019 за №214/22-2019 про вказане рішення Ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області повідомила позивача та повернула подані ним документи, необхідні для призначення допомоги. Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що норма пункту 4 Порядку №850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та підставою для відмови у затвердженні висновку управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про її призначення. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності відповідно до ст.23 Закону №565-XII та Порядку №850 пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (Закону №580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон №565-XII. При цьому, згідно пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII. До набрання чинності Законом №580-VIII, тобто до 07.11.2015, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком №850, відповідно. Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Згідно пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку. Відповідно до пункту 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. За змістом пунктів 8-10 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. В місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України. З урахуванням наведеного, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником органів внутрішніх справ, у зв`язку із встановленням йому І групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII. Варто зауважити, що положеннями статті 23 Закону №565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом №580-VII, не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК. Такий механізм визначений лише Порядком №850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми. При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку №850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності. Аналогічні правовідносини досліджувались Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи №711/1837/18 за результатом розгляду якої ухвалено постанову від 22.10.2020 у якій висловлено наступні висновки щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах: - із втратою чинності з 07.11.2015 Законом №565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком №850; - Закон №565-XII, що діяв до набрання чинності Законом №580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми; - положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку №850; - передбачені пунктом 4 Порядку №850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком; - зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після. З урахуванням вказаних висновків, у контексті правовідносин, які склались у даній справі, апеляційний суд зазначає, що повторний огляд позивача, за наслідками якого позивачу встановлено І групу інвалідності, відбувся понад два роки після первинного встановлення інвалідності, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.